12.12.2012 103/4504/12
12 грудня 2012 року м. Бахчисарай, АРК
Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Нікіщенко М.І., при секретарі - Ротаєнко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
ОСОБА_1 звернулась до Бахчисарайського районного суду АРК з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі, від сумісного життя мають неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідач є батьком дітей, але кошти на їх утримання не надає. Рішенням бахчисарайського районного суду АРК від 12.08.2011 року з відповідача ОСОБА_2 були стягнуті аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1\4 частки усіх видів заробітку, але не менш 30% від прожитковго мінімуму на дитини відповідного віку щомісячно. Тому позивач просила стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1\4 частки усіх видів заробітку, але не менш 30% від прожиткового мінімуму на дитини відповідного віку щомісячно.
12.12.2012 року від представника позивача адвоката ОСОБА_5 до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої вона просить стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в сумі 480 грн.
В судове засідання позивач не з'явилась, від представника позивача адвоката ОСОБА_5 до суду надійшла заяву про розгляд справи у її відсутність, на задоволенні позову наполягала, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належно, про свідчить розписка-повідомлення про дату слухання справи у суді, про причини неявки суд не повідомив, заяв, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.
За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_2 виданим 12.01.2012 року (а.с. 3).
Неповнолітня неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає з матір'ю ОСОБА_1, що підтверджується довідкою про склад сім'ї. ОСОБА_2 регулярної матеріальної допомоги позивачці на утримання дитини добровільно не надає. Відповідач офіційно не працює.
Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. №789-XІІ) дитина, з огляду на його фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження. Невиплата аліментів на утримання неповнолітніх дітей, на які вони мають право відповідно до законодавства становить порушення їх майнових прав відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з прав людини, яка передбачає таке: «Кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права». У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини висловив наступну думку: «Поняття «власності», яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу № 1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права», і, таким, як «власність» в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу №1.
У відповідності зі ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Як зазначається у ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегульований, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій формі.
У відповідності з вимогами п.1 ст.191 Сімейного Кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову, тобто з 13.09.2012 року.
Як встановлено судом, відповідач не працює, не має постійного заробітку.
Передбачених законом підстав для звільнення ОСОБА_2 від обов'язку утримання дитини судом не встановлено.
Суд вважає, що відповідач зобов'язаний надавати дитині матеріальну допомогу, достатню для задоволення її розумних потреб, виходячи зі віку дітей, стану їх здоров'я , матеріального становища. При цьому суд враховує стан здоров'я і матеріальне становище відповідача і те, що він є працездатним. Оцінивши надані по справі докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 не виконує у відношенні своєї дитини передбачені сімейним законодавством батьківські обов'язки з її утримання, чим порушує права дитини на достатній рівень життя, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст.ст. 105, 110, 180-184, 191 Сімейного кодексу України; ст. ст. 10, 11, 60, 81, 88, 209, 212- 215, п.1 ч.1 ст.367 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с.Кугай, Наманганської області, Узбекистану, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2, аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 480,00 гривен щомісячно, починаючи з 13 вересня 2012 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у сумі 107,30 грн.
Стягнути з ОСОБА_2, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с.Кугай, Наманганської області, Узбекистану, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави судовий збір в розмірі 214,60 грн.(двісті чотирнадцять грн.. 60 коп.).
Допустити негайне виконання рішення |припуститься|у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя :