04 лютого 2013 року 17 год. 12 хв. Справа № 0870/11483/12 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Авдєєва М.П.,
при секретарі судового засідання Білоуса А.О.,
за участю представників:
позивача - Демченка А.А. (довіреність №9 від 21.01.2013);
відповідача - Суслової В.П. (довіреність №40/10 від 11.05.2012);
- Харламової О.О. (довіреність №19/8/10 від 28.03.2012),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою Комунального підприємства «Водоканал»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення №0001050028 від 20.11.2012,
04.12.2012 Комунальне підприємство «Водоканал» звернулося до суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби, в якому просить:
- податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби №0001050028 від 20.11.2012 про донарахування податку на додану вартість на загальну суму 390 600 грн. (в тому числі основний платіж - 260 400 грн., штрафні санкції - 130 200 грн.) скасувати повністю.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що документальна позапланова виїзна перевірка КП «Водоканал» проводилася за період з 01.07.2012 по 31.07.2012. В даний період КП «Водоканал» на користь ТОВ НВП «Метал», платіжним дорученням №1347 від 26.07.2012 була здійснена попередня оплата за вугілля у розмірі 1562400 грн., згідно з договором №ДП 1806 від 18.06.2012. В ході перевірки спеціалістами СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя ДПС не у повній мірі досліджено умови договору та хід його виконання. У період, у який проводилася перевірка поставка вугілля не здійснювалася, що не суперечить умовам п.3.2 Договору (період поставки червень-вересень), а відповідно певний перелік документів, що супроводжують операцію поставки не міг бути наданий. Податковий орган службовою від 19.10.2012 №3706/вн повідомив, що було оглянуто територію КП «Водоканал», за результатами якого не встановлено місць зберігання вугілля у кількості 2000 т. В журналі реєстрації перевірок факт здійснення такого огляду не зареєстрований, фактично огляд не проводився. А з огляду на відсутність поставки у період, що перевірявся, факт зберігання вугілля і не міг бути встановлений. До того ж договором передбачається поставка товару на умовах СРТ ст. Красний луч, СРТ ст. Ровеньки Донецької залізниці, згідно з чинною термінологією ІНКОТЕРМС-2010, що унеможливлює перебування товару на території КП «Водоканал». Податковий орган вказує, що надані до перевірки податкова накладна, договір, банківська виписка, не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, тоді як Податковим кодексом України єдиним документом, що підтверджує право платника на податковий кредит визначено податкову накладну. Підприємством виконані всі умови, передбачені ПК України щодо права віднесення до податкового кредиту суми - 260400 грн. у липні 2012 року за податковою накладною №4 від 26.07.2012, виданою за датою списання коштів з банківського рахунку КП «Водоканал» за попередньою оплатою на користь ТОВ НВП «Метал». СДПІ посилається на те, що відсутність товарно-транспортних накладних може бути свідченням відсутності факту перевезення товару, що у свою чергу може вказувати на фіктивність відповідної господарської операції. Позивач зазначає, що у період, за який проводилася перевірка поставка вугілля не здійснювалася, а відповідно товарно-транспортна документація не могла бути надана. Щодо висновків податкового органу про те, що ТОВ НВП «Метал» є платником екологічного податку, але підприємство не надало податкову декларацію до ДПІ у м. Дніпропетровськ позивач зазначає, що він не повинен нести відповідальність, у зв'язку з недодержанням його контрагентом вимог чинного законодавства з питань оподаткування.
Ухвалою судді від 04.12.2012 відкрито провадження у справі №0870/11483/12, закінчено підготовче провадження та справа призначена до розгляду на 20.12.1.2012.
Відповідачем подані письмові заперечення на позов, відповідно до яких перевіркою встановлено, що КП «Водоканал» в липні 2012 року здійснило попередню оплату за вугілля марки АШ (0-6) ТОВ НВП «Метал» на підставі Договору поставки №ДП 1806 від 18.06.2012 з урахуванням додаткової угоди від 02.07.2012. На виконання п.3.2 договору поставки №ДП 1806 від 18.06.2012 ТОВ НВП «Метал» зобов'язується надати оригінали наступних документів: товарні накладні, податкові накладні, товарно-транспортні документи, сертифікат якості товару. До перевірки зазначені документи, прибуткові ордери, подорожні листи, залізничні накладні, довіреності на отримання товару, журнал реєстрації виданих довіреностей та інші документи, які доводять факт транспортування вугілля зі складу продавця на склад КП «Водоканал» та оприбуткування його на КП «Водоканал» не надані. Також у п.3.2 договору зазначено період поставки: червень-вересень 2012 року, але доказів фактичної поставки товару та інформації щодо вжиття будь-яких заходів для отримання товару КП «Водоканал» до перевірки не надано. Оскільки КП «Водоканал» до перевірки не надані сертифікати якості на вугілля та враховуючи те, що ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ не може провести зустрічну звірку, отже не можливо встановити виробника продукції. Враховуючи відсутність у ланцюгах постачання виробників або імпортерів вугілля, відсутній факт отримання вугілля КП «Водоканал». Стосовно постачальника КП «Водоканал» - ТОВ НВП «Метал», відповідач зазначає, що умови договору поставки №ДП 1806 від 18.06.2012 передбачають наявність у ТОВ НВП «Метал» продукції, яка реалізується, складських приміщень, достатньої кількості працівників відповідної кваліфікації. Директор та головний бухгалтер ТОВ НВП «Метал» - одна особа Процік О.І. Загальна кількість працюючих на підприємстві - 4 особи. В декларації на прибуток за І півріччя 2012 року ТОВ НВП «Метал» відсутній додаток АМ та значення рядка 06.04. дорівнює «0», що свідчить про відсутність основних засобів (складських приміщень, автотранспорту). У разі наявності у ТОВ НВП «Метал» вугільної продукції, яка реалізовувалася на адресу КП «Водоканал» та відповідно складських приміщень, на яких вона зберігалася, ТОВ НВП «Метал» повинен бути платником екологічного податку. Але до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська підприємство не подавало податкову декларацію з екологічного податку, що свідчить про відсутність складських приміщень та запасів вугілля на них. Декларацію з податку на додану вартість за липень 2012 року ТОВ НВП «Метал» було надано лише 04.09.2012 за №9053352003. Таким чином, ТОВ НВП «Метал» не здійснювало фактичної господарської діяльності у липні 2012 року. Крім того, згідно з договором поставки №ДП 1806 від 18.06.2012 товар постачається зі станції Ровеньки Донецької залізниці. Залізничні накладні до перевірки не надані. Згідно з договором поставки №ДП 1806 від 18.06.2012 продавець надає оригінали товарно-транспортних накладних. Товарно-транспортні накладні до перевірки не надані. Таким чином, фактичного здійснення господарської операції у липні 2012 року з придбання КП «Водоканал» вугілля у ТОВ НВП «Метал» не було. Надані до перевірки податкова накладна, договір, банківська виписка, не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Представники відповідача проти позову заперечували з підстав викладених у наданих письмових запереченнях. Просили у задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлене наступне.
На підставі направлення від 12.10.2012 №0438 та наказу СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжя від 12.10.2012 №465 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Комунального підприємства «Водоканал» з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ НВП «Метал», код ЄДРПОУ 20195796 за період з 01.07.2012 по 31.07.2012.
За результатами перевірки складений Акт №476/28-1/03327121 від 12.11.2012.
Актом перевірки встановлено наступне:
- перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.07.2012 по 31.07.2012 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ НВП «Метал» (код ЄДРПОУ 20195796) встановлено його заниження всього у сумі 260400 грн., у тому числі за липень 2012 року у сумі 260 400 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства.
На підставі акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя ДПС винесено податкове повідомлення - рішення №0001050028 від 20.11.2012, яким визначена сума за грошовим зобов'язанням за платежем податок на додану вартість у сумі 260 400 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 130 200 грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у т.ч. на виконання делегованих повноважень.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
В основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення було покладено висновок податкового органу про те, що до перевірки прибуткові ордери, подорожні листи, залізничні накладні, довіреності на отримання товару, журнал реєстрації виданих довіреностей та інші документи, які доводять факт транспортування вугілля зі складу продавця на склад КП «Водоканал» та оприбуткування його на КП «Водоканал» не надані. На контрагента позивача - ТОВ НВП «Метал» автотранспортних засобів не зареєстровано, відомості про реєстрацію права власності на нерухоме майно за ТОВ НВП «Метал» відсутні. За результатами огляду території КП «Водоканал» не встановлено місць зберігання вугілля у кількості 2000 т. КП «Водоканал» до перевірки не надані сертифікати якості на вугілля, залізничні накладні до перевірки не надані, товарно-транспортні накладні не надані. У ТОВ НВП «Метал» відсутня продукція, що реалізується, складські приміщення, автотранспорт, достатня кількість працівників відповідної кваліфікації. Надані до перевірки податкова накладна, договір, банківська виписка не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку.
Суд не може погодитися з позицією податкового органу з огляду на наступне.
Комунальне підприємство «Водоканал» зареєстровано розпорядженням виконавчого комітету Запорізької сільської ради 03.09.1993 за №1375, взято на податковий облік у СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя з 01.09.2000 за №62 та має Свідоцтво платника ПДВ №11045516 від 19.08.202 (ІПН 033271208243).
Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:
дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
При цьому, п.198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Таким чином, витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Відповідно до п. п.200.1, 200.2, 200.3 ст.200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.200.4. ст. 200 ПКУ, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду
Таким чином, виходячи зі змісту вищезазначених норм, бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам.
При цьому Податковий Кодекс України не обмежує можливості врахування під час визначення розміру бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбаних товарів та послуг. Також вказаним Кодексом не передбачено можливості зменшення суми бюджетного відшкодування в разі несплати сум податку на додану вартість до бюджету контрагентами платника податку, який має право на бюджетне відшкодування.
Згідно із п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Як встановлено судом, 18.06.2012 між ТОВ Науково-виробниче підприємство «Метал» (Продавець) та КП «Водоканал» (Покупець) був укладений договір поставки №ДП 1806.
Пп.1.1 п.1 Договору передбачено, що Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити продукцію, надали «Товар».
Відповідно до пп.1.2. п.1 Договору, номенклатура, кількість, ціна та вартість Товару за цим Договором складають: 1.) вугілля марки АШ (0-6); 2.) кількість 10 000 тонн.; 3.) ціна за тонну 651 грн.; 4.) всього вартість з ПДВ-7 812 000 грн.
Згідно з пп.3.1. п.3 Договору, Товар за цим Договором постачається на умовах СРТ ст. Красний Луч, СРТ ст. Ровеньки Донецької залізниці, згідно з чинною термінологією ІНКОТЕРМС-2010.
Пп.3.2. п.3 Договору встановлено, що період поставки: червень-серпень 2012 року.
Зміни умов поставки допускається за погодженням сторін та оформляється додатковою угодою.
Продавець зобов'язується надати оригінали наступних документів:
- товарні накладні;
- податкові накладні;
- товаротранспортні документи (за умови доставки товару);
- сертифікати якості товару.
Згідно з пп.3.3. п.3 Договору, датою поставки вважається дата, зазначена на товарній накладній, або дата підписання Акту прийому-передачі.
02.07.2012 між ТОВ НВП «Метал» та КП «Водоканал» була укладена Додаткова угода до Договору №ДП 1806 від 18.06.2012 за наступним змістом:
1. Викласти пп. 3.2. п.3 «УМОВИ І СТРОКИ ПОСТАВКИ» в наступній редакції: «3.2. Період поставки: червень-вересень 2012 року».
2. Викласти пп.4.1. п.4 «ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ» в наступній редакції: «4.1. Покупець здійснює перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця шляхом попередньої оплати».
3. Всі інші пункти Договору, що не вказані у даній Додатковій угоді, залишаються незмінними.
4. Цю Додаткову угоду укладено українською мовою у двох автентичних примірниках, що мають однакову юридичну силу, - по одному для кожної Сторони.
5. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх печатками, є невід'ємною частиною Договору №ДП 1806 від 18.06.2012 та діє протягом строку дії Договору.
14.08.2012 між сторонами укладена Додаткова угода №2 до Договору №ДП 1806 від 18.06.2012 за наступним змістом:
1. «1.2. Номенклатура, кількість, ціна та вартість Товару за цим Договором складають: 1.) вугілля АШ (0-6), кількість тонн-5000, ціна за тону - 651 грн., вартість - 3 255 000 грн.;
2.) вугілля АС (6-13), кількість тонн-2000, ціна за тону-738,54 грн., вартість-1 477 080 грн.;
3.) вугілля АКО (25-100), кількість тонн-4000, ціна за тону-738,54 грн., вартість-1 477 080 грн.;
4.) вугілля АМ (13-25), кількість тонн-1000, ціна за тону-738,54 грн., вартість-738 540 грн.».
3. Викласти пп.3.2. п.3 «УМОВИ І СТРОКИ ПОСТАВКИ» в наступній редакції: «3.2. Період поставки: червень-вересень 2012 року».
05.10.2012 між сторонами укладена Додаткова угода №3 до Договору поставки №ДП 1806 від 18.06.2012 наступного змісту:
1. «1.2. Номенклатура, кількість, ціна та вартість Товару за цим Договором складають:
1.) вугілля АШ (0-6), кількість тонн-5000, ціна за тону - 651 грн., вартість - 3 255 000 грн.;
2.) вугілля АС (6-13), кількість тонн-2000, ціна за тону-746 грн., вартість-1 492 000 грн.;
3.) вугілля АКО (25-100), кількість тонн-4000, ціна за тону-746 грн., вартість-2 984 000 грн.;
4.) вугілля АМ (13-25), кількість тонн-1000, ціна за тону-746 грн., вартість-746 000 грн.».
«1.3. Загальна сума Договору - 10 136 400 грн.».
«3.1. Товар за цим Договором постачається на склади ДП «ГЗФ «Богучарська»: Донецька область, місто Сніжне, смт. Северне, вул. Ковпака, 36».
«3.2. Період поставки: жовтень-грудень 2012 року».
На підтвердження реальності вказаного правочину та додаткових угод до нього КП «Водоканал» до суду надані наступні первинні документи:
- податкова накладна №4 від 26.07.2012, видана ТОВ НВП «Метал» (вид цивільно-правового договору договір поставки від 18.06.2012 №ДП 1806, загальна сума з ПДВ - 1562400 грн., ПДВ - 260 400 грн.;
- реєстр виданих та отриманих податкових накладних КП «Водоканал» за липень 2012 року;
- реєстр документів від 26.07.2012 - документ №1347 від 26.07.2012, загальна сума - 1562400 грн., відправник - КП «Водоканал», отримувач ТОВ НВП «Метал», призначення платежу - попередня оплата за вугілля марки АШ (0-6), рах. СФ-49 від 25.07.2012, договір №ДП 1806 від 18.06.2012, сума 7812000 грн., у т.ч. ПДВ 260 400 грн.;
Факт здійснення господарських операцій відображений у повному обсязі у бухгалтерському і податковому обліку.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Отже у разі, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Таким чином, ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами податкового законодавства.
Враховуючи викладене, позивачем - КП «Водоканал» надані докази щодо фактичного здійснення господарської операції, складені на виконання операцій документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, відповідають нормам законодавства та відображають реальність господарської операції позивача.
Пред'явлені до перевірки та надані у судовому засіданні документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та повністю підтверджують факт здійснення операцій.
Усі вищезазначені документи підтверджують господарську операцію, оскільки є первинними документами - письмовими свідоцтвами, що фіксують та підтверджують господарські операції (п.1.2. ст.1, п.2.1. ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88). А отже вони є доказами, що спростовують висновок зроблений відповідачем про те, що правочини не спричинили реального настання юридичних наслідків.
Слід також зазначити, що на момент здійснення господарських операцій та на момент розгляду справи контрагент позивача ТОВ НВП «Метал» є платником ПДВ (Свідоцтво №100016343, НБ №065075, ІПН 201957904636), зареєстровано в ЄДРПОУ (Довідка АА №246305, ідентифікаційний код 20195796), взято на податковий облік платників податків ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ 15.01.2007 за №11793 (Довідка №11793 від 15.01.2007).
КП «Водоканал» мало належним чином оформлену податкову накладну, одержану від такого цього постачальника та інші первинні документи, що підтверджують факт наявності господарчих відносин між підприємствами. Акт перевірки зазначений факт не спростовує.
Перевіркою не зафіксований факт наявності в податковій накладній недоліків, що свідчить про її неналежність як первинного документу, або порушення порядку її видачі.
Відповідно до положень Податкового кодексу України, сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.
Згідно зі ст. 180 цього ж Кодексу, платники податку, визначені у п. 180.1 цієї статті відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.
Як вбачається з акту перевірки, то він не містять відомостей щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ НВП «Метал».
З урахуванням вимог ст. 198 Податкового кодексу України покупець сплачує суму ПДВ у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може у подальшому у будь-якому вигляді впливати на надходження чи на ненадходження цих сум ПДВ до Державного бюджету. Відповідно до абзацу першого підпункту 201.8 п. 201 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів - таких як обов'язкова сплата постачальниками та виробниками товару сум податку на додану вартість до бюджету в Податковому кодексі України не передбачено.
В акті перевірки податковий орган вказує на те, що КП «Водоканал» до перевірки не надані прибуткові ордери, подорожні листи, залізничні накладні, довіреності на отримання товару, журнал реєстрації виданих довіреностей та інші документи, які доводять факт транспортування вугілля зі складу продавця на склад КП «Водоканал» та оприбуткування його на КП «Водоканал» та при огляді території КП «Водоканал» не встановлено місць зберігання вугілля у кількості 2000 тон.
Як встановлено матеріалами справи, перевірка СДПІ проводилася 01.07.2012 по 31.07.2012 .
Разом з тим, пп. 3.2. п.3 Договору поставки №ДП 1806 від 18.06.2012 передбачено період поставки: червень-вересень 2012 року.
Крім того, згідно з пп.3.1. п.3 Договору поставки №ДП 1806 від 18.06.2012 встановлено, що товар постачається на умовах СРТ ст. Красний Луч, СРТ ст. Ровеньки Донецької залізниці, згідно з чинною термінологією ІНКОТЕРМС-2010.
Умовами СРТ передбачено, що продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до узгодженого пункту в названому місці призначення звичайним маршрутом і в звичайно прийнятий спосіб, а покупець сплатити всі витрати, пов'язані з товаром, з моменту здійснення його поставки. Продавець зобов'язаний здійснити поставку шляхом надання товару перевізнику, з яким укладено договір перевезення.
Як встановлено матеріалами справи, транспортування та доставка вугілля у період, що перевірявся податковим органом ще здійснювалась, відповідно до умов договору поставки.
Твердження відповідача про відсутність у ТОВ НВП «Метал» автотранспортних засобів, нерухомого майна, відсутня продукція, що реалізується, складські приміщення, достатня кількість працівників відповідної кваліфікації, суд вважає необґрунтованими, оскільки відсутність у постачальника основних фондів, складських та торгівельних приміщень, які б підтверджували факт використання останніх в здійсненні поставок на КП «Водоканал» вугілля, не свідчить про порушення податкового законодавства КП «Водоканал».
В акті перевірки не заперечується що КП «Водоканал» має в наявності оригінали податкової накладної, договору поставки, банківської виписки.
Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011 №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.
При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.
Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.
Також слід врахувати, що відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 р. №1936/11/13-11: Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.
Згідно з ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, установлених законом. Виключення сум з податкового кредиту та зменшення бюджетного відшкодування не - застосовувати за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однієї зі сторін договору або постачальниками по ланцюгу поставок, оскільки за таких обставин правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину.
Платник податків, який правильно застосовує норми податкового права, не повинен залежати у своїх правовідносинах з державою від іншого платника податків, який ці нор ми порушує.
Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - по купця товару, яка є платником податку, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через наявність/відсутність актів про здійснення зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ.
Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.
Крім того, у постановах Верховного Суду України від 09.09.2008 у справі №21-500во08, від 01.06.2010 у справі №21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі «Інтерсплав проти України»).
У справі «БУЛВЕС А.Д. проти Болгарії» (заява №399/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Враховуючи викладене, суд вважає, що отримувач вугілля КП «Водоканал» не повинно нести відповідальність за будь-яке порушення податкового законодавства контрагентом-постачальником ТОВ НВП «Метал».
Відповідачем під час перевірки не досліджувались та не оцінювались первинні бухгалтерські документи КП «Водоканал», на підставі яких позивачем здійснювалось формування податкового кредиту.
Надаючи правову оцінку рішенню відповідача суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 9 ч. 1 та ч. 2 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд
1. Адміністративний позов - задовольнити.
2. Податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції
по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби №0001050028 від 20.11.2012 про донарахування податку на додану вартість на загальну суму 390600 (триста дев'яносто тисяч шістсот гривень 00 коп.), в тому числі основний платіж 260400 (двісті шістдесят тисяч чотириста гривень 00 коп.), штрафні санкції 130200 (сто тридцять тисяч двісті гривень 00 коп.) скасувати повністю.
3. Стягнути з державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Водоканал» (код ЄДРПОУ 03327121) судовий збір у розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 коп.).
Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України.
Суддя М.П. Авдєєв