"27" вересня 2012 р. справа № 2а-3437/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.
суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.
за участю секретаря судового засідання: Песенко Н.М.
розглянувши в судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області на постанову Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про перерахунок пенсії, - В С Т А Н О В И В:
В серпні 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, який уточнювала, до Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, де просила визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком відповідно до Тимчасової угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення»; зобов'язати відповідача призначити та виплачувати пенсію за віком відповідно до Тимчасової угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення»з 26 лютого 2011 року.
Постановою Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 грудня 2011 року задоволено.
Не погодившись з постановою суду, Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просив, скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосуванням судом норм матеріального права.
Сторони, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ст..41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є громадянкою Російської Федерації та з 21.01.2000 року на підставі посвідки на постійне проживання проживає на території України за адресою вул.Алма-Атинська, 2/1, м.Кривий Ріг.
Згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 з 10.10.1983 року працювала вихователем в дитячому садку-яслях №42 ст. Тинда на підставі наказу №80 від 30.12.1983 року та з 25.08.1994 року звільнена за власним бажанням. Як вбачається зі штампу в трудовій книжці, дана місцевість прирівняна до районів Крайньої Півночі.
З 18.09.1984 року по 03.11.1993 року та з 23.03.1994 року по 29.12.1999 року позивач працювала вихователем в дитячому садку «Буратіно»- район Крайньої Півночі.
Відповідно до архівних довідок від 24.12.2010 року Муніципальної установи «Муніципальний архів Нерюнгрінського району»Республіки Саха (Якутія) ОСОБА_1 працювала вихователем ясельної групи дитячого садка «Буратіно»Багатогалузевого Нерюнгрінського міського виробничого об'єднання житлово-комунального господарства з 18.09.1984 року по 01.04.1991 року. З 01.04.1991 року дитячий садок «Буратіно»перадано в підлеглість Чульманського ПУ УЖКГ в складі працівників, в тому числі ОСОБА_1 -вихователя дошкільної групи.
Згідно копії довідки адміністрації міського селища «Селище Чульман»Республіки Саха (Якутія) від 01.02.2011 року №58 ОСОБА_1 працювала протягом повного робочого дня в якості вихователя, старшого вихователя в яслях-садку «Буратино»селища Чульман з 23.03.1994 року по 29.12.1999 року. Як вбачається з довідки адміністрації міського поселення «Селище Чульман»Республіки Саха (Якутія) від 01.02.2011 року №59, ОСОБА_1 працювала протягом повного робочого дня в якості вихователя в дитсадку «Буратино»адміністрації селища Чульман з 01.04.1993 року по 03.11.1993 року, що підтверджується також довідкою від 01.02.2011 року №61, де зазначено, що ОСОБА_1 звільнена з посади у зв'язку з доглядом за дитиною до 14 років. Відпустки без збереження заробітної плати не мала. Крім того, з вказаної довідки вбачається, що місто Нерюнгрі та селище Чульман Республіки Саха (Якутія) віднесені до районів Крайньої Півночі з наданням відповідних пільг.
Копією довідки від 01.02.2011 року №60 підтверджується, що ОСОБА_1 з 23.03.1994 року по 29.12.1999 року працювала вихователем в дитсадку «Буратіно»адміністрації селища Чульман.
З архівної довідки від 17.03.2011 року відділу архівів м.Тинда слідує, що ОСОБА_1 наказом від 30.12.1983 року № 80 призначена вихователем в дитсадок-яслі №42 ст.Тинда Байкало-Амурської магістралі залізної дороги з 10.12.1983 року та звільнена з 25.08.1983 року за власним бажанням. За період роботи їй надавалась відпустка без збереження заробітної плати з 04.01.1984 року по 14.01.1984 року. м. Тинда Амурської області відноситься до місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі.
Згідно з п. 5 розділу XV «Прикінцевих положень»Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Відповідно до п.1 ст.1 Тимчасової угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення громадяни, які пропрацювали не менше 15 календарних років у районах Крайньої Півночі або не менше 20 календарних років в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, незалежно від місця їх постійного проживання на території обох держав мають право на пенсію по старості (за віком): чоловіки по досягненню 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років; жінки по досягненню 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років.
Згідно п.2 ст.1 Угоди громадянам сторін, що домовляються, які працювали як в районах Крайньої Півночі та і в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, один рік роботи в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі зараховується як 9 місяців роботи у районах Крайньої Півночі.
З огляду на викладене загальний стаж роботи позивача в районі Крайньої Півночі складає 15 років і 5 місяців.
При таких обставинах суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.
Керуючись , п.1 ч.1. ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст.206 КАС України суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області на постанову Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 грудня 2011 року -залишити без задоволення.
Постанову Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 грудня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ч.10 ст.183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: Т.С. Прокопчук