04.02.2013 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:
Головуючого судді - Саржевська І.В.
секретаря - Олійник С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красний Лиман за участю позивача ОСОБА_1, адміністаративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взвода ДПС № 5 Какуритенка Костянтина Юрійовича про поновлення строку на звернення до суду,скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС взвода ДПС № 5 Какуритенка К.Ю. про поновлення строку на звернення до суду, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.3 КУпАП, якою на нього накладено штраф у розмірі 510,00 гривень.
У судовому засіданні позивач наполягав на позовних вимогах.
Відповідач Какуритенко К.Ю. у судове засідання не з*явився, про причини неявки суду не повідомив.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Завданням адміністративного судочинства, виходячи зі змісту ст. 2 КАС України, є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
Стаття 6 КАС України передбачає, що кожному гарантується право на захист його прав, свобод і інтересів незалежним і неупередженим судом.
Згідно ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Правовідносини в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху регулюються: Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про дорожній рух»від 30.06.1993 року, Правилами дорожнього руху України, Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України.
Постановою відповідача від 03.09.2012 року АР1 № 188986 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 122 КУпАП, накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 гривень, в зв*язку з тим, що він 03.09.2012 року о 09 годині 37 хвилин на 554 км а/д Одеса-Новосадовськ, керуючи транспортним засобом Шкода, номерний знак НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 143 км/г, перевищив швидкість руху на 53 км/г, чим порушив п.12.6 ПДР.
Копію вказаної постанови позивач отримав 03.09.2012 року, та не погодившись з постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП, у визначений законом - ст.ст. 287-289 КУпАП, десятиденний строк для оскарження постанови не звернувся, бо знаходився у відрядженні (зазначений факт підтверджується відповідними документами). Не знав, що можливо в судовому порядку поновити строк для звернення, а коли дізнався, то звернувся з адміністративним позовом до суду 19.12.2012 року.
Позивач у позовній заяві та поясненнях, наданих суду, зазначає, що постанова, яку він оскаржує, складена з грубими порушеннями норм діючого законодавства, бо 03.09.2012 р. о 09 годині 37 хвилин на 554 км а/д Одеса-Новосадовськ, де він керував транспортним засобом Шкода, номерний знак НОМЕР_1, ПДР п. 12.6 не порушував, бо швидкість руху не перевищував. Тому, просить поновити йому строк для звернення до суду на оскарження постанови, постанову інспектора ДПС взвода ДПС № 5 Какуритенка К.Ю. від 03.09.2012 року скасувати, провадження по справі закрити.
Згідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого дотримання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративна відповідальність.
Доказами відповідно до ст. 251 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) згідно зі ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Законом, а саме ч.6 ст. 258 КУпАП передбачено, що в разі виявлення адміністративного правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксаваного за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на підставі ч.3 ст.71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Дослідивши адміністративний матеріал про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що крім протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до змісту пояснень правопорушника, останній вину не визнав, та постанови в справі про адміністративне правопорушення, будь-які докази, які б підтверджували винність ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення відсутні. В справі про адміністративне правопорушення відсутні фото, відеозаписи технічних приладів та засобів, які використовувались при нагляді за виконанням правил, що стосуються забезпечення безпеки руху.
Відповідач Какуритенко К.Ю. до суду не з*явився, не надавши жодних заперечень проти позову ОСОБА_1
Статтею 289 КУпАП встановлено строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення. Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом правомочним розглядати скаргу.
Позивач 03.09.2012 року одержав постанову в справі про адміністративне правопорушення та звернувся до суду 19.12.2012 року.
Але, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 знаходився у відрядженні, не знав про можливість поновити в суді строк на звернення, в зв*язку з юридичною необізнанністю, тому, суд визнає причину пропуску десятиденного строку звернення до суду - поважною, та вважає за необхідне поновити строк звернення позивача до суду.
Звернення позивача за захистом свого права безпосередньо до суду є правом позивача, і повністю узгоджується з рішенням Конституційного Суду України № 5-зп від 30.10.1997 року.
Тому суд вважає, що при розгляді справи встановлено наявність порушення прав позивача у сфері публічно-правових відносин.
Будь-яких доказів тому, що посадова особа діяла в межах норм і правил, встановлених законодавством, відповідач суду не надав.
Отже, за результатами розгляду справи, суд вважає доведеним факт порушення саме відповідачем прав і законних інтересів позивача, якого було необґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності.
У зв*язку з цим, суд вважає, позовні вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Керуючись ст. ст.11, 71, 86, 159-163 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду на оскарження постанови АР1 № 188986 від 03.09.2012 року інспектора ДПС взвода ДПС № 5 Какуритенка К.Ю.
Визнати протиправною постанову інспектора ДПС взвода ДПС № 5 Какуритенка Костянтина Юрійовича від 03.09.2012 року АР1 № 188986 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 3 КУпАП та скасувати її, провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя -