05.02.2013 року Справа № 39/5005/5756/2012
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Науменка І.М. (доповідач)
суддів: Павловського П.П., Швеця В.В.,
при секретарі судового засідання: Чумак А.В.
від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №б/н від 05.06.12р.;
від третьої особи-1: ОСОБА_1, представник, довіреність №б/н від 06.08.12р.;
від третьої особи-2: ОСОБА_1, представник, довіреність №б/н від 06.08.12р;
від відповідача: ОСОБА_2, директор, виписка з єдиного державного реєстру ААВ №202709 від 26.11.12р.
від відповідача: ОСОБА_3, представник, довіреність №б/н від 26.01.11р.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2012р. у справі №39/5005/5756/2012
за позовом ОСОБА_4, м. Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський вуглекислотний завод", м. Дніпропетровськ
третя особа-1 з самостійними вимогами на предмет спору: ОСОБА_5, м.Дніпропетровськ
третя особа-2 з самостійними вимогами на предмет спору: ОСОБА_6, м.Дніпропетровськ
про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства,
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2012р. у справі № 39/5005/5756/2012 (суддя Ліпинський О.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Обґрунтовуючи прийняте рішення, місцевий господарський суд виходив з відсутності передбачених чинним законодавством України підстав для визнання рішення загальних зборів учасників ТОВ "Дніпропетровський вуглекислотний завод" від 31.03.2010 року недійсним.
Не погодившись із вказаним рішенням, адвокат ОСОБА_1, як уповноважений представник позивача ОСОБА_4 та третіх осіб 1, 2 - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати, як неправомірне.
Зокрема, в апеляційній скарзі апелянт наполягає на необґрунтованості застосування місцевим господарським судом до спірних правовідносин аналогії закону; стверджує, що у суду першої інстанції були відсутні підстави не враховувати під час визначення правомочності загальних зборів частки померлих учасників, внаслідок чого загальні збори, саме за результатами яких і було прийнято спірне рішення від 31.03.2010 року, відбулись за відсутності кворуму та з порушенням встановленого чинним законодавством України та Статутом товариства порядку їх скликання. Проте, на думку скаржника, на дані факти господарський суд Дніпропетровської області уваги не звернув, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваного судового акту.
В свою чергу, в запереченнях на апеляційну скаргу, відповідач, викладені в останній доводи повністю відхиляє, вважає оскаржуване рішення таким, що повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим підстав для його скасування не знаходить.
Відповідно до ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд апеляційної інстанції, вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, повноту їх дослідження судом першої інстанції та юридичну оцінку, і прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 (м.Дніпропетровськ), ОСОБА_5 (м.Дніпропетровськ), та ОСОБА_6 (м.Дніпропетровськ) є учасниками товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський вуглекислотний завод" (м.Дніпропетровськ) (далі - товариство), що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 09.07.2012р. (т. 1, а.с. 96-99).
Відповідно до наведеного Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в переліку засновників значиться ОСОБА_4 з часткою у статутному капіталі товариства на 09.07.2012р. - 1 414,24грн. (2,1758 %); ОСОБА_5 з часткою у статутному капіталі товариства - 6 309,65грн. (9,7072 %); ОСОБА_6 з часткою у статутному капіталі товариства - 5 353,10грн. (8,2355 %).
Розмір статутного фонду товариства складає 65 000,00 грн.
У протоколі № 1 від 31.03.2010 року зазначено, що відповідно до Статуту товариства, зареєстрована кількість учасників становить 57 осіб, які у сукупності володіють частками на суму 65000,00 грн., що складає 100% від загальної кількості. Станом на дату проведення зборів серед учасників товариства сталися зміни - померли учасники ОСОБА_7 (частка складає 13,1448%), ОСОБА_8 (частка складає 3,3259%). Сумарна вартість вкладів зазначених учасників, в статутному капіталі Товариства, які не враховуються при підрахунку голосів учасників товариства, складає 10705,91 грн. або 16,470% від статутного капіталу у розмірі 65000 грн. або 100%. Кількість голосів, які дають право голосу при вирішенні питань порядку денного зборів вираховується, виходячи з сумарної вартості голосуючих внесків учасників, яка складає 54294,09 (за відсутністю померлих) яка приймається за 100%.
За підсумками реєстрації учасників, які прибули на збори 31.03.2010 року, зареєструвалося 9 (дев'ять) учасників товариства, які у сукупності володіють частками у статутному капіталі на загальну вартість 33365,09 грн., що складає 61,452% від загальної кількості голосів, які дають право голосу для вирішення всіх питань, які відносяться до компетенції зборів, згідно зі ст. 60 Закону України „Про господарські товариства" збори вважаються повноваженими.
Таким чином, визначення кворуму та голосуванні на зборах від 31.03.2010 року провадилося без урахування часток, які належали померлим учасникам товариства.
За результатами проведення даних загальних зборів Товариства було прийнято рішення від 31.03.2010р., саме правомірність якого і є предметом даного спору.
Отже, відмовляючи у позові про визнання згаданого вище рішення загальних зборів від 31.03.2010р. недійсним, місцевий господарський суд правомірно зауважив на тому, що матеріали справи дійсно не містять доказів повідомлення позивача ОСОБА_4 про проведення загальних зборів учасників Товариства 31.03.2010р. в установленому законом порядку, що є порушенням процедури скликання останніх.
Треті особи 1, 2 - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від підпису про отримання повідомлення про проведення зборів відмовились, про що складено відповідні акти (т. 2, а.с. 62, 63).
З урахуванням розміру часток не повідомлених належним чином учасників (ОСОБА_4 -2,1758 %, ОСОБА_5 - 9,7072 %, ОСОБА_6 - 8,2355 %), та зважаючи на підтримання спірного рішення більшістю голосів ТОВ "Дніпропетровський вуглекислотний завод", присутність позивачів на загальних зборах істотно вплинути на прийняття спірного рішення не могла. Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зазначені порушення підставою для визнання спірного рішення недійсним бути не можуть (ч.3 п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13).
Окрім того, господарським судом першої інстанції цілком обґрунтовано відхилено заперечення відповідача про відсутність у ОСОБА_4 (позивач-1) права на звернення з позовом до суду через вихід зі складу учасників товариства та продаж належної йому частки у статутному капіталі, зважаючи на ненадання відповідачем доказів звернення з такою заявою до товариства, його посадової особи або органу зв'язку, а також відсутність в матеріалах справи доказів укладення договору купівлі-продажу частки.
Разом з цим, апеляційний господарський суд вважає за доцільне зауважити на тому, що, згідно положень абз.3 п.2.6. Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. №04/5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин", у разі смерті фізичної особи - учасника товариства з обмеженою відповідальністю, розміри статутного капіталу товариства та часток його учасників не змінюються, тому у визначенні правомочності загальних зборів учасників у суду відсутні підстави не враховувати частку померлого учасника.
Таким чином, здійснений місцевим господарським судом розрахунок наявності кворуму товариства, приймаючи за 100% розмір часток решти його учасників (тобто, за виключенням померлих) колегія суддів вважає помилковим.
З огляду на той факт, що з урахуванням часток померлих учасників ТОВ "Дніпропетровський вуглекислотний завод" розмір часток дорівнював би 61,686% від загальної кількості голосів (тобто, кворум), у апеляційної інстанції відсутні передбачені ст.104 ГПК України підстави для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки у підсумку господарський суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо прийняття загальними зборами ТОВ "Дніпропетровський вуглекислотний завод" спірного рішення від 31.03.2010р. за наявності кворуму, що можливість визнання останнього недійсним з цих підстав повністю виключає.
З наведених вище підстав викладені в позовній заяві та апеляційній скарзі твердження щодо відсутності під час прийняття спірного рішення від 31.03.2010р. кворуму учасників ТОВ "Дніпропетровський вуглекислотний завод" колегією суддів відхиляються як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного провадження у справі, є безпідставними та необґрунтованими.
Натомість, оскаржуване судове рішення прийнято за підсумками повного та об'єктивного розгляду матеріалів та фактичних обставин справи, що виключає наявність передбачених ст.104 ГПК України підстав для його скасування.
У підсумку, з огляду на відмову в позові, апеляційна інстанція вважає таким, що відповідає вимогам ст.49 ГПК України покладення судових витрат у справі на позивача. За аналогією, враховуючи відмову в задоволенні апеляційної скарги, на останнього покладаються також витрати на апеляційне оскарження.
Керуючись ст.101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1, як уповноваженого представника позивача ОСОБА_4 та третіх осіб 1, 2 - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області 09.10.2012 р. у справі №39/5005/5756/2012 залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя І.М. Науменко
Суддя П.П. Павловський
Суддя В.В. Швець