2/0504/94/2013
09 січня 2013 року м. Донецьк
Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі судді Назарцевої В.О., при секретарі Алфьорової А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл сумісно нажитого майна,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розподіл сумісно нажитого майна, в якому вона вказала, що з відповідачем шлюб був зареєстрований в 1979 році і спільних неповнолітніх дітей у них не має. Під час сумісного проживання вони придбали наступне майно: 3х-кімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 33 192 грн. в 2000-м році, легковий автомобіль марки "Форд-Скорпіо", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований 10 червня 2004 року в МРЕВ № 3 м. Донецька, вартістю 40 000 грн. в 2004 році. На цей час вартість вказаної квартири складає 100 тис.грн., вартість вказаного автомобілю - 32 тис.грн. Всього вартість сумісного спірного майна складає 132 тис.грн. Оскільки відповідач не згоден добровільно розділити спільне майно, то позивач просить його розділити та визнати за нею та за відповідачем право власності по Ѕ частині за вказаною квартирою та за вказаним автомобілем.
Позивач ОСОБА_1 свій позов підтримала, пояснила аналогічні покази, що викладені у позовній заяві, і просить його задовольнити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 з позовом згоден частково і пояснив, що вказані вище квартира та автомобіль дійсно були придбані під час зареєстрованого шлюбу і є сумісним майном позивачки та його. Він згоден, що квартира повинна бути розділена по Ѕ частині на нього та на позивачку. Але він не згоден, щоб був розділений автомобіль, оскільки гроші на його придбання були залучені від продажу попереднього автомобілю марки "Тайота", котрий також був придбаний під час їхнього сумісного шлюбу, половину грошей за який він передав позивачці на сплату навчання їхніх сумісних дітей та на погашення заборгованості за комунальні послуги за квартиру. Крім того, позивач ОСОБА_1 під час придбання автомобілю тривалий час ніде не працювала. Тому він хоче щоб автомобіль був повністю залишений за ним.
Заслухавши пояснення сторін на дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За ст.60 СК України, майно придбане подружжям під час шлюбу, належить чоловіку та дружині на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини/ навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба та ін./ самостійного заробітку /доходу/.
В судовому засіданні встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 01 жовтня 1979 року та розірвали його 22 серпня 2009 року, що підтверджується доданими до справи копіями свідоцтв про їхнє одруження та розірвання шлюбу.
Згідно приєднаних до матеріалів справи копії договору купівлі-продажу квартири та копії технічного паспорту, 3-х-кімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1, була придбана на імья ОСОБА_3 21 липня 2000 року, а автомобіль марки "Форд-Скорпіо", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, був придбаний 10 червня 2004 року.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що вказана квартира та автомобіль були придбані сторонами під час зареєстрованого шлюбу і є спільною сумісною власністю сторін, чого вони не заперечували в судовому засіданні, тобто кожному з них в них належить по Ѕ частині
Посилання відповідача ОСОБА_2 на те, що спірний автомобіль не належить позивачці, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки його доводи стосовно того, що гроші на його придбання були залучені від продажу попереднього автомобілю марки "Тайота", котрий також був придбаний під час їхнього сумісного шлюбу, половину грошей за який він передав позивачці на сплату навчання їхніх сумісних дітей та на погашення заборгованості за комунальні послуги за квартиру, а сама позивач ОСОБА_1 під час придбання автомобілю тривалий час ніде не працювала, суперечать вимогам ст.ст.60,70 СК України.
Відповідно до ст. 70 СК України, в разі розподілу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.
Тому, суд приходить до висновку, що позивачу ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_2 в 3-х-кімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1, та в автомобілі марки "Форд-Скорпіо", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, належить по Ѕ їхній частині.
Оскільки позивач ОСОБА_1 у своєму позові не вимагає розділити вказане спільне сумісне майно в натурі, а суд позбавлений права виходити за рамки позовних вимог, то на підставі ст.ст.316,325 ЦК України, суд вважає за необхідне визнати право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 за позивачкою ОСОБА_1, визнати право власності на Ѕ частину вказаної квартири за відповідачем ОСОБА_2, визнати право власності на Ѕ частину автомобілю марки "Форд Скорпіо", реєстраційний номер НОМЕР_1, за позивачем ОСОБА_1 та визнати право власності на Ѕ частину вказаного за відповідачем ОСОБА_2, оскільки це відповідає вимогам ст.ст.319,328,368,372,386,392 ЦК України.
На підставі ст.ст.316,319,325,328,368,372,386,392 ЦК України, ст.ст. 60,61,70,71 СК України та керуючись ст.ст.208-223 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл сумісно нажитого майна, - задовольнити.
Розділити між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сумісно нажите майно: квартиру АДРЕСА_2 та автомобіль марки "Форд Скорпіо", реєстраційний номер НОМЕР_1.
Визнати право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 за ОСОБА_1.
Визнати право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 за ОСОБА_2.
Визнати право власності на Ѕ частину автомобілю марки "Форд Скорпіо", реєстраційний номер НОМЕР_1, за ОСОБА_1.
Визнати право власності на Ѕ частину автомобілю марки "Форд Скорпіо", реєстраційний номер НОМЕР_1, за ОСОБА_2.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області протягом 10 днів з отримання копії рішення через Будьоннівський райсуд м. Донецька.
Суддя