Справа № 182/116/13- ц
Провадження НОМЕР_1/0182/1276/2013
Іменем України
05.02.2013 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Кобеляцької-Шаховал І.О.
за участю секретаря Скоробогатової А.О.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до територіальної громади в особі виконавчого комітету Нікопольської міськради, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухому річ в порядку набувальної давності, -
Позивач звернулась до відповідачів з позовом про визнання права власності на нерухому річ в порядку набувальної давності.
В обґрунтування своїх вимог посилається на наступне.
Їй належить Ѕ частини квартири АДРЕСА_1. Співвласниками даної квартири є її діти - відповідачі по справі. Будинок, в якому знаходиться вищевказана квартира, складається з двох квартир. Квартира НОМЕР_1 на даний час зареєстрована за ЖКК тресту „Нікопольбуд", але у зв"язку з його ліквідацією, за квартирою НОМЕР_1 з 1996 року доглядає вона. Вона й розпоряджається вказаною вище квартирою, оскільки інших власників немає. Вона вимушена була займатись підтримкою в належному стані спірної квартири, бо квартира НОМЕР_1 є суміжною належній їй квартирі і невжиття заходів по утриманню спірної квартири могло б призвести до її руйнування, а це призвело б в свою чергу до руйнування належної їй квартири. В 1996 році вона разом зі своєю сім"єю проводила ремонтні роботи, витрачаючи на це свої гроші. У зв"язку з тим, що власника спірної квартири не існувало, а нею витрачались кошти на утримання спірної квартири, вона почала відкрито володіти та користуватись цією квартирою, влаштувала належні умови для її використання та по теперішній час продовжує використовувати її за призначенням, фактично володіючи та розпоряджаючись спірною квартирою. Жодного разу ніхто дану квартиру не відвідував та не звертався з вимогою про звільнення житлового приміщення або іншими вимогами. За таких підстав вважає, що вона добросовісно заволоділа спірною квартирою, бо з 1996 року вживала всіх заходів по збереженню та утриманню спірної квартири і багато років відкрито володіє даною квартирою.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовну заяву і просив її задовольнити, пояснивши, що, крім його довірительки, спірна квартира нікому не була потрібна і ніхто жодного разу не звернувся до позивачки з вимогами про звільнення квартири. Тому вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, бо позивачка на протязі 17 років утримувала в належному технічному стані квартиру і відкрито володіла нею.
Представник відповідача - територіальної громади в особі виконавчого комітету Нікопольської міськради - в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на ту обставину, що їм ніхто не повідомляв про пустуючу квартиру. Тому вони й не могли прийняти якихось дій відносно спірної квартири згідно із законом.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не прибули, надали до суду заяви, в яких просять справу слухати у їх відсутність, позовні вимоги визнали, проти їх задоволення не заперечували.
Вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, позивачці ОСОБА_1 та відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належить квартира АДРЕСА_1 (а.с.6-8). Будинок, в якому знаходиться вищевказана квартира, складається з двох квартир. Квартира НОМЕР_1 на даний час зареєстрована за ЖКК тресту „Нікопольбуд" (а.с.9), але у зв"язку з його ліквідацією, за квартирою НОМЕР_1 з 1996 року доглядає позивачка. Вона й розпоряджається вказаною вище квартирою, оскільки інших власників немає. Позивачка займається підтримкою в належному стані спірної квартири, оскільки квартира НОМЕР_1 є суміжною належній позивачці квартирі НОМЕР_2. Позивачка разом зі своєю сім"єю проводила ремонтні роботи в квартирі НОМЕР_1 за власні гроші. З 1996 року позивачка відкрито володіє та користується квартирою АДРЕСА_2. У суду немає жодного доказу звернення з вимогою про звільнення житлового приміщення або іншими вимогами до позивачки з боку відповідача. Суд не може прийняти до уваги пояснення представника відповідача про те, що їм ніхто про вільну квартиру не повідомляв, оскільки відповідач сам повинен був відслідковувати звільнений житловий фонд і позивачка не зобов"язана повідомляти про вільну квартиру відповідача. За таких підстав суд вважає, що позивачка добросовісно заволоділа спірною квартирою, оскільки з 01.01.1996 року відкрито володіє даною квартирою (а.с.11).
Згідно зі ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до п.8 Перехідних та прикінцевих положень ЦК України, правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.
Позивачка ж, добросовісно заволодівши квартирою АДРЕСА_2, відкрито та безперервно володіє нею, несе витрати по її утриманню з 1996 року, тобто 17 років.
За таких обставин суд вважає за можливе визнати за позивачкою право власності на вищевказану квартиру за набувальної давністю.
Враховуючи викладене та керуючись ст.344, 555 ЦК України, ст.3-10, 30, 60 ЦПК України, суд, -
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2 за набувальною давністю.
Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Нікопольський міськрайонний суд.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал