"05" лютого 2013 р.Справа № 915/121/13
м. Миколаїв
Кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Євросервіс", 54030, м. Миколаїв, вул. Наваринська, 14/2, код ЄДРПОУ 30976248
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Гаруда-В", 54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 9, кв. 4, код ЄДРПОУ 32683031
Державний реєстратор виконавчий комітет Миколаївської міської ради
Головне управління юстиції у Миколаївській області, 54020, м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 107,
Суддя Ржепецький В.О.,
представники:
від кредитора: Сторчак М.А. за довіреністю б/н від 25.12.12р.,
від боржника: не з'явився,
Суть спору: про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури
встановив:
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 16.01.2013р., за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичної компанії «Євросервіс» порушено справу про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Гаруда-В" за ознаками ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Заяву обґрунтовано тим, що боржник має безспірну кредиторську заборгованість в сумі 21609,50 грн. та відсутній за адресою місцезнаходження.
Боржник в судове засідання не з'явився, відзиву на заяву кредитора суду не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник кредитора підтримує заяву, просить суд визнати боржника банкрутом, відкрити ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатором у справі арбітражного керуючого Балєва В.П.
На підставі ст. 75 ГПК України, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
При розгляді зазначеної заяви господарський суд враховує такі обставини.
З 19 січня 2013 року Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) викладено у редакції згідно із Законом України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI.
Відповідно до абз. 1, 3 п. 1-1 Закону (зі змінами, внесеними Законом України від 2 жовтня 2012 року N 5405-VI), положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
З положень ч. 4 ст. 10 Закону (в редакції від 30 червня 1999 року) витікає, що саме в підготовчому засіданні господарський суд встановлює наявність або відсутність ознак неплатоспроможності боржника.
Правовий аналіз зазначених положень дозволяє дійти висновку про те, що на момент вирішення даної справи процедура визначення підстав для визнання боржника банкрутом регулюється положеннями Закону в редакції від 30 червня 1999 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника кредитора, суд дійшов висновку про задоволення заяви виходячи з наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Гаруда-В" зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 23.10.2003р.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 24.12.2012р. адреса місцезнаходження боржника: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 9, кв. 4, статус відомостей про юридичну особу - відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.
Наявність безспірної кредиторської заборгованості боржника перед кредитором в сумі 21609,50 грн., підтверджується рішенням господарського суду Миколаївської області від 28.03.2012р. у справі №5016/100/2012 (16/31), виданим на виконання вказаного рішення наказом №5016/400/2012 (16/31) від 11.04.2012р., постановою Центрального ВДВС Миколаївського міського управління юстиції від 14.01.2013р. про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Миколаївської області №5016/400/2012 (16/31).
Згідно статті 209 Господарського кодексу України, у разі нездатності суб'єкта підприємництва після настання встановленого строку виконати свої грошові зобов'язання перед іншими особами або державою інакше як через відновлення його платоспроможності, цей суб'єкт відповідно до частини четвертої статті 205 цього Кодексу визнається неспроможним. Нездатність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів інакше як через застосування визначеної судом ліквідаційної процедури вважається банкрутством.
Відповідно до ч.1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 30.06.1999р. (надалі - Закон) у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Стаття 52 Закону, яка має назву «Особливості банкрутства відсутнього боржника», передбачає ці самі «інші випадки» та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону, зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону містить загальні норми, а ст. 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.
Станом на дату розгляду справи кредиторська заборгованість не погашена, за юридичною адресою підприємство відсутнє, що свідчать про припинення підприємницької діяльності боржника. Вказані обставини є підставою визнання боржника банкрутом.
Таким чином, оцінивши фактичні обставини справи та матеріали справи у відповідності до ст. 43 ГПК суд дійшов висновку, що ліквідація юридичної особи - боржника має бути здійснена через застосування положень ст. 52 Закону.
Відповідно ст. 23 Закону, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому Законом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.
3 дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.
Відповідно до ст. 25 Закону, посадові особи банкрута зобов'язані передати всі документи, печатки, штампи, бланки банкрута і його активи ліквідатору. Невиконання цієї вимоги Закону є складом злочину, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України.
Відповідно до змісту ст. 52 Закону суд призначає ліквідатором у справі арбітражного керуючого за клопотанням ініціюючого кредитора.
Кредитором запропоновано призначити ліквідатором у справі арбітражного керуючого Балєва Валентина Петровича (ліцензія серії АВ №547886 від 19.11.2010р.) за його згодою.
Заявою від 24.12.12р. арбітражний керуючий Балєв В.П. просить суд призначити його ліквідатором у справі.
Керуючись абз. 1, 3 п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (зі змінами, внесеними Законом України від 2 жовтня 2012 року N 5405-VI), ст. ст. 1, 3-1, 12, 22, 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 30.06.1999р., господарський суд -
1. Визнати безспірні грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Євросервіс" в сумі 21609,50 грн.
2. Визнати боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Гаруда-В" (код ЄДРПОУ 32683031) - банкрутом.
3. Відкрити ліквідаційну процедуру.
4. Призначити ліквідатором у справі арбітражного керуючого Балєва Валентина Петровича (ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків 2606614096, ліцензія серії АВ №547886 від 19.11.2010р., 26600, Кіровоградська область, смт. Вільшанка, вул. Кірова, 65).
5. Призначеному ліквідатору здійснити ліквідацію боржника відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
6. З дня прийняття даної постанови припиняється підприємницька діяльність боржника, вважається таким, що настав строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута.
7. Припинити повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, припинити повноваження власників майна банкрута.
8. Зобов'язати орган управління боржника не пізніше 10-денного строку з дня винесення ухвали передати всі документи, печатки, штампи банкрута і його активи ліквідатору. Примірник акту прийому-передачі надати суду.
9. Скасувати арешт, накладений на майно банкрута, чи інші обмеження щодо розпорядження майном банкрута. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
10. Постанову надіслати на адресу: кредитора, банкрута, ліквідатора, державного реєстратора, Головного управління юстиції у Миколаївській області, Центрального ВДВС Миколаївського міського управління юстиції (54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/23).
СуддяВ.О.Ржепецький