Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 11/781/219/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Жушман О.М.
Категорія - ч.2 ст. 185 КК України Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Новіцький Е. Й.
05.02.2013 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді - Новіцького Е.Й.,
суддів - Поступайло Н.І., Кабанової В.В.,
за участю прокурора - Волошина Є.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією прокурора який брав участь у суді першої інстанції на постанову Петрівського районного суду Кіровоградської області від 04 грудня 2012 року, якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Петрове, Петрівського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, навчається в Криворізькому державному комерційно-економічному технікумі, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого;
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця смт. Петрове, Петрівського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, навчається в 10-Б класі Петрівської НВК, мешканця АДРЕСА_2, раніше не судимого;
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця смт. Петрове, Петрівського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, навчається в 10-Б класі Петрівського НВК, мешканця АДРЕСА_3, раніше не судимого,
обвинувачених за ч.2 ст. 185 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності та застосовано примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі під нагляд батькам строком на 1 рік.
Згідно постанови Петрівського районного суду Кіровоградської області від 04 грудня 2013 року, неповнолітні ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 органом досудового слідства обвинувачуються в тому, що 18 травня 2012 року о 14.00 години неповнолітні ОСОБА_3, ОСОБА_5, та ОСОБА_4, за попередньою змовою між собою, з метою вчинення крадіжки чужого майна, прийшли до домоволодіння ОСОБА_6, яке розташоване по АДРЕСА_4. Реалізуючи свій злочинний намір на вчинення крадіжки з метою обернення викраденого на свою користь, неповнолітні ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, шляхом вільного доступу зайшли на частково огороджене подвір'я вказаного домоволодіння, де діючи умисно, в період часу з 14.00 год. до 15.00 год., таємно викрали: діжку металеву ємкістю 200 л., вартістю ПО грн.; трубу металеву довжиною 2,5 м, діаметром 85хЗ(мм) вартістю 37.01 грн.; трубу металеву довжиною 2,4 м, діаметром 85хЗ(мм), вартістю 35,53 грн.; брухт чорного металу вагою 29,86 кг, вартістю 72,86 грн.; брухт чорного металу вагою 16,350 кг, вартістю 39,89 грн., а всього згідно висновку товарознавчої експертизи № 123 від 01.08.2012 року, в результаті протиправних злочинних дій, потерпілій ОСОБА_6 заподіяно майнову шкоду на загальну суму 295,29 гривень.
В апеляції прокурор, який брав участь у суді першої інстанції просить постанову суду від 04 грудня 2013 року відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 змінити в частині застосування примусових заходів виховного характеру. Звільнити неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від покарання за ч.2 ст. 185 КК України застосувавши до них примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі під нагляд батькам строком на 1 рік. В зв'язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції кримінального закону. А саме, суд застосував ст. 105 КК України звільнив неповнолітніх від кримінальної відповідальності, а не від покарання.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив постанову суду змінити, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Як встановлено матеріалами справи, досудове і судове слідство по ній проведені з дотриманням вимог ст.22 КПК України (1960 року). Викладені у постанові висновки про винність неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у скоєнні злочину при обставинах, вказаних у постанові суду, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на зібраних по справі доказах, досліджених та проаналізованих судом першої інстанції у повному обсязі, а також підтверджуються повним визнанням вини самими підозрюваними.
Дії підозрюваних ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 правильно кваліфіковано за ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Відповідно до ч.1 ст. 447 КПК України (1960 року), коли суд при розгляді кримінальної справи, що надійшла з обвинувальним висновком, прийде до висновку про можливість виправлення неповнолітнього, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, без застосування кримінального покарання, він виносить ухвалу, а суддя - постанову про закриття кримінальної справи і вирішує питання про застосування до неповнолітнього одного з примусових заходів виховного характеру, передбачених частиною другою статті 105 КК України.
Згідно ст. 105 КК України неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.
В даному випадку суд не виносив вироку стосовно неповнолітніх обвинувачених, та не призначив їм покарання, від якого їх необхідно було б звільнити, на думку прокурора.
Звільняючи неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, суд першої інстанції на підставі ст. 105 КК України правильно застосував до них примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі їх під нагляд батьків.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити постанову суду першої інстанції без зміни.
Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України (1960 р.), п. 15 розділу ХІ Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу, колегія суддів, -
Апеляцію прокурора який брав участь у суді першої інстанції на постанову Петрівського районного суду Кіровоградської області від 04 грудня 2012 року відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Cудді: