Рішення від 30.01.2013 по справі 5011-50/17310-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-50/17310-2012 30.01.13

За позовом приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ"

до публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 2 117,98 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача - Карпов С.Б.(дов. від 10.01.2013)

Від відповідача: Сущенко Ю.В.(дов. від 20.12.2012)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 2 117,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ" на підставі Договору добровільного страхування транспортних засобів № АТК 201689 від 21.07.2010 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Хюндай Гетз», д.н. АА 232 СВ, а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «ВАЗ 21099», д.н. АА 4249 НА, яким скоєно ДТП, застрахована публічним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" на підставі Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВВ/4268854), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.12.2012 порушено провадження у справі №5011-50/17310-2012 та призначено до розгляду на 26.12.2012.

Представник відповідача в судове засідання 26.12.2012 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання 26.12.2012 прибув представник позивача, дав пояснення по справі та подав клопотання про відкладення розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання.

Розгляд справи відкладено на 15.01.2013.

В судове засідання 15.01.2013 прибув представник відповідача, дав пояснення по справі.

Представник позивача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 15.01.2013 не з'явився, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 30.01.2013.

В судове засідання 30.01.2013 прибули представники позивача та відповідача, дали пояснення по справі.

Представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив та просив відмовити в його задоволенні повністю з тих підстав, що в матеріалах справи відсутня експертна оцінка вартості ремонту пошкодженого автомобіля, а також позивач зазначив у позовній заяві, що ступінь вини кожного з учасників ДТП становить Ѕ, а у постановах Шевченківського районного суду відсутня інформація про ступінь вини кожного учасника ДТП.

Представник позивача подав суду звіт експертної оцінки вартості ремонту пошкодженого автомобіля та просив його позовні вимоги задовольнити повністю.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.07.2010 приватне акціонерне товариство „ПРОСТО-страхування", та ТОВ «ХІРОУ Ю.ЕЙ.» уклали договір страхування № АТК 201689 майнових інтересів власника автомобіля „Hyndai Getz", реєстраційний номер АА 2323 СВ.

Предметом договору є майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, розпорядженням та користуванням вказаним транспортним засобом на випадок настання страхових подій, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; незаконне заволодіння; протиправні дії третіх осіб; інші випадкові події (пожежа, вибух або самозаймання транспортного засобу, стихійне лихо чи природні явища і т.п.).

28.10.2010 в м. Києві на вул. Сім'ї Хохлових відбулась дорожньо-транспортна пригода. Учасниками даної пригоди були: автомобіль „ВАЗ 21099", реєстраційний номер АА 4249 НА, яким керував Диптант Василь Миколайович та застрахований автомобіль „Hyndai Getz", реєстраційний номер АА 2323 СВ, яким керувала Смагалюк Наталія Юріївна.

Відповідно до Постанов Шевченківського районного суду м. Києва, дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху Диптант Василя Миколайовича та Смаглюк Наталії Юріївни.

У результаті цієї пригоди був пошкоджений автомобіль страхувальника. відповідно до Акту № 7721-40601-10 огляду транспортного засобу від 29.10.2010 та відповідно до рахунку-фактури № АТ-0007460 від 02.11.2010 вартість відновлювального ремонту автомобіля „Hyndai Getz", реєстраційний номер АА 2323 СВ становить 4 235,96 грн.

Як свідчать матеріали справи 18.11.2010 співробітниками AT „ПРОСТО-страхування" було складено Розрахунок страхового відшкодування № 7721, що належить до виплати страхувальнику.

Згідно з даним розрахунком страхове відшкодування складає 4 235,96 гривень. Збиток розраховано згідно з Правилами страхування, договором № АТК 201689 страхування транспортних засобів від 21.07.2010.

Зазначена вище подія була визнана страховою, про що 18.11.2010 було складено Страховий акт.

Відповідно до платіжного доручення № 17199 від 03.12.2010 AT „ПРОСТО- страхування" виплатило страхове відшкодування за ремонт автомобіля „Hyndai Getz", реєстраційний номер АА 2323 СВ в розмірі 4 235,96 грн.

Отже, фактичні витрати страхової компанії, пов'язані з цим страховим випадком складають 4 235,96 грн.

Відповідно до ст. 354 Господарського кодексу України за Договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Тобто, за укладеним Договором одна сторона за Договором зобов'язалася за винагороду (страховий внесок), котра сплачується іншою стороною, відшкодувати їй збитки, завдані застрахованому транспортному засобові в результаті настання визначеного договором страхового випадку.

Застрахованим майном за вказаним Договором є автомобіль „Hyndai Getz", д.н. АА 2323 СВ, а страховим випадком крім інших, вважаються також збитки: пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу або його частини в результаті ДТП та ін.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

Відповідно до п. 2.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів Наказ Міністерства юстиції України, затвердженої наказом Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (далі - Методика) вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Тобто в будь-якому випадку проведення оцінки транспортного засобу у даному випадку є обов'язковим.

Суд наголошує, що відповідно до Звіту з оцінки транспортного засобу № 6006/7721 від 29.10.2010 про оцінку вартості матеріального збитку автомобіля „Hyndai Getz", д.н. АА 2323 СВ, який міститься в матеріалах справи, вартість матеріальної шкоди становить 3453,53 грн.

Тобто, оціненою шкодою та реальними збитками є збитки на суму 3453,53 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Судом встановлено, що Постановами Шевченківського районного суду м. Києва, встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху як Диптант Василем Миколайовичем так і Смаглюк Наталією Юріївною, а тому шкода, заподіяна в результаті ДТП, що сталося 28.10.2010 в м. Києві на вул. Сім'ї Хохлових відшкодовується як Диптант Василем Миколайовичем так і Смаглюк Наталією Юріївною.

Постановою Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди""…шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяній нею (в порядку часткової відповідальності)… при наявності вини обох володільців -розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного…".

Згідно з п. 2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду від 01.04.1994 № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодування шкоди "вирішуючи спори, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки, наприклад, зіткненням транспортних засобів, слід виходити з того, що у цьому випадку шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто з урахуванням принципу вини (ст. 1188 Цивільного кодексу України). Отже, за цих обставин обов'язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду. Якщо наявна вина всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, шкода відшкодовується кожним з них залежно від ступеню вини.

Постановами Шевченківського районного суду м. Києва не визначено ступінь вини кожного з учасників ДТП, однак судом враховано тяжкість вчинених порушень, а також ступінь вини кожного з учасників дорожньо-транспортної пригоди, який був встановлений Шевченківським районним судом м. Київ, крім того враховуючи що водій Диптант Василь Миколайович порушив один пункт Правил дорожнього руху проти одного пункту, який порушив водій Смаглюк Наталія Юріївна, судом розраховано, що розмір завданих відповідачем збитків у вищезазначеній дорожньо-транспортній пригоді становить 50% від загальної суми, що в грошову виразі складає:

3453,53 грн. / 2= 1726,76 грн.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з ст. 38.2.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Відповідачем доказів виконання зобов'язання не надано, як не надано доказів звільнення його від виконання свого обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Позивачем вимоги щодо стягнення з Відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» сума судового збору за подачу даного позову становить 1609,50 грн.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються:

на позивача в сумі 297 грн. 27 коп., на відповідача - 1 312 грн. 23 коп.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ" задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) на користь приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ"(04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ 24745673) суму страхового відшкодування у розмірі 1726(одна тисяча сімсот двадцять шість) грн. 76 копійки та судовий збір у розмірі 1 312(одна тисяча триста дванадцять) грн. 23 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Л.Д. Головатюк

Дата підписання повного тексту рішення - 06.02.2013

Попередній документ
29105767
Наступний документ
29105770
Інформація про рішення:
№ рішення: 29105768
№ справи: 5011-50/17310-2012
Дата рішення: 30.01.2013
Дата публікації: 06.02.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: