Рішення від 29.01.2013 по справі 5006/8/175/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

РІШЕННЯ

іменем України

29.01.13 р. Справа № 5006/8/175/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В.

при помічнику судді Несвіт О.О.

розглянувши матеріали справи за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м. Київ

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія»,

м. Донецьк

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГлаксоСмітКляйн Фармасьютіклс Україна",

м. Київ

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Стогнія Андрія Борисовича, м. Київ

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Чорней Жанни Григорівни, м. Київ

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Чорней Віти Володимирівни, м. Київ

про: стягнення 7786,73 грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ГлаксоСмітКляйн Фармасьютіклс Україна": не з'явився

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Стогній Андрій Борисович: не з'явився

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Черней Жанна Григорівна: не з'явилась

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Черней Віта Володимирівна: не з'явилась

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»,

м. Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», м. Донецьк про стягнення 7786,73 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.12.2012 р. до участ?і у справі залучено третю особ?у, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гл?аксоСмітКляйн Фармасьютіклс Україна", м. Київ, третю особу, яка не за?являє самостійних вимог на пр?едмет спору на стороні позива?ча - Стогнія Андрія Борисович?а, м. Київ, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Чорней Жанну Григор?івну, м. Київ, третю особу, яка не заявляє самост?ійних вимог на предмет спору н?а стороні відповідача - Чорней Віту Володимирівну, м. Київ.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір добровільного страхування наземного транспорту № 1158795/FR від 05.05.2010 р., довідку ДАЇ № 8712131, постанову Шевченківського районного с?уду м. Києва від 16.12.2010 р. по адміністратив?ній спра?ві № 3-13453/10, страхові акти від 24.02.2011 р. № 14852/10/05/11 та від 09.09.2011 р. № 14852/10/05/11/допл, розрахунок страхового відшкодування від 18.02.2011 р., розрахунок додаткового страхового відшкодування від 07.09.2011 р., платіжне доручення від 25.02.2011 р. № 3143, платіжне доручення від 12.09.2011 р.

№ 25897, посвідчення водія КІА № 019176, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ААС 360788, заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу від 10.07.2012 р. № 1307АР, рахунок № С4118123-2 від 12.11.2010 р., акт виконаних робіт

№ Н4118123 від 12.11.2012 р., правовстановлюючі документи тощо.

14.01.2013 р. через канцелярію господарського суду Донецької області від третьої особи, яка не заявляє самості?йних вимог на предмет спору на? стороні позивача - Товариства з обмежено?ю відповідальністю "ГлаксоСмітКляйн Фармасьютіклс Україна", надійшло клопотання, в якому останній просив розглядати справу за його відсутності.

21.01.2013 р. на адресу суду від Шевченківського районного суду м. Києва надійшла адміністрат?ивна справа № 3-13453/10 щодо притягнення до ад?міністративної відповідальності Черней Віти Володимирівни.

28.01.2013 р. через канцелярію господарського суду Донецької області від третьої особи, яка не заявляє самості?йних вимог на предмет спору на? стороні позивача - Товариства з обмежено?ю відповідальністю "ГлаксоСмітКляйн Фармасьютіклс Україна", надійшли письмові пояснення та додаткові документи, які долучені до матеріалів справи.

29.01.2013 р. через канцелярію господарського суду Донецької області від позивача надійшли письмові пояснення по суті спору з доданими до неї документами, що були витребувані судом, просив розгляд справи провести без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач до жодного з судових засідань не з'явився, відзиву не надав, хоча п?овідомлявся про судові засід?ання належним чином шляхом св?оєчасного надсилання ухвал з?а адресою визначеною у якості? місцезнаходження за матеріа?лами справи.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неодноразова неявка без пояснення причин належним чином повідомленого відповідача і не надання ним певних документів у світлі приписів ст. ст. 4-3, 22, 33 та ст. 77 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не може вважатися підставою для подальшого зволікання із вирішенням спору.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

26.10.2010 р. о 23 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, вул. Мала Житомирська, 5 у зв'язку з порушенням Чорней Вітою Володимирівною Правил дорожнього руху сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів марки «TOYOTA Camry», державний номер АА7679СК, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ГлаксоСмітКляйн Фармасьютіклс Україна", під керуванням на правових підставах Стогній Андрієм Борисовичем та автомобіля марки Mercedes ML350, державний номер АА0089МО, що належить Чорней Жанні Григоровні, під керуванням на правових підставах Чорней Вітою Володимирівною, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Дані факти засвідчені в довідці про дорожньо-транспортну пригоду № 8712131.

Судом при розгляді справи були досліджені матеріали адміністративної справи

№ 3-13453/10, які надійшли від Шевченківського районного суду м. Києва.

Судом при розгляді справи встановлено, що відповідно до довідки від 24.01.2013 р. № 102-Ф транспортний засіб марки «TOYOTA Camry», державний номер АА7679СК знаходиться на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГлаксоСмітКляйн Фармасьютіклс Україна" з 27.05.5008 р. по 04.03.2011 р. Стогній Андрій Борисович керував в момент ДТП вищезазначеним транспортним засобом на підставі довіреності від 29.09.2009 р.

Як свідчить облікова картка від 22.07.2010 р. особою, що має право керувати транспортним засобом марки Mercedes ML350, державний номер АА0089МО є Чорней Віта Володимирівна.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.12.2010 р. по справі № 3-13453/10 Черней В.В. винано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вина Черней В.В. підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, схемою ДТП, поясненнями.

Таким чином, винною у скоєнні ДТП особою, згідно матеріалів справи, в тому числі постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 16.12.2010 р. по справі є Черней В..В.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГлаксоСмітКляйн Фармасьютіклс Україна" було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № 1158795/FR від 05.05.2010 р. (далі по тексту - Договір).

Строк дії Договору з 06.05.2010 р. до 05.05.2011 р.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на момент скоєння ДТП пошкоджений у ДТП автомобіль марки «TOYOTA Camry», державний номер АА7679СК був застрахованим.

Предметом Договору є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача).

Об'єктом страхування є, в тому числі, автомобіль «TOYOTA Camry», державний номер АА7679СК.

Абзацом 2 ч. 1 статті 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з рахунком № С4118123-2 від 12.11.2010 р. та актом виконаних робіт

№ Н4118123 від 12.11.2012 р., вартість ремонту автомобілю марки «TOYOTA Camry», державний номер АА7679СК склала 7786,73 грн.

Відповідно до страхових актів від 24.02.2011 р. № 14852/10/05/11 та від 09.09.2011 р. № 14852/10/05/11/допл, зазначена подія була визнана страховою та сума страхового відшкодування (сума виплати) склала 4786,73 грн. та 3000,00 грн. відповідно.

На підставі договору добровільного страхування наземного тра?нспорту

№ 1158795/FR від 05.05.2010 р., страхови?х актів від 24.02.2011 р. № 14852/10/05/11 та від 09.09.2011 р. № 14852/10/05/11/допл, рахунку № С4118123-2 від 12.11.2010 р. та акту виконаних робіт № Н4118123 від 12.11.2012 р.., здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 7786,73 грн. на користь Товариства з обмеж?еною відповідальністю "ГлаксоСмітКляйн Фармасьютіклс Україна", що підтверджується пл?атіжними дорученнями 25.02.2011 р. № 3143 та від 12.09.2011 р. № 25897

Таким чином, внаслідок настання ДТП, на підставі Договору та на підставі заяви про виплату страхового відшкодування страховик по Договору - позивач по справі зазнав витрат із сплати суми страхового відшкодування за Договором у загальному розмірі 7786,73 грн.

Згідно статті 27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 1 ст. 1191 цього ж кодексу, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а остання звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1187 Цивільного кодексу України та пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (зі змінами та доповненнями) під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав. Джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного рухові автомобіля).

Слід зазначити, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

26.10.2010 р. о 23 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, вул. Мала Житомирська, 5 у зв'язку з порушенням Чорней Вітою Володимирівною Правил дорожнього руху сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів марки «TOYOTA Camry», державний номер АА7679СК, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ГлаксоСмітКляйн Фармасьютіклс Україна", під керуванням на правових підставах Стогній Андрієм Борисовичем та автомобіля марки Mercedes ML350, державний номер АА0089МО, що належить Черней Жанні Григоровні, під керуванням на правових підставах Чорней Вітою Володимирівною, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Вина Чорней В.В. підтверджена матеріалами адміністративної справи № 3-13453/10.

Таким чином, шляхом дослідження всіх матеріалів справи, господарський суд дійшов висновку, що ДТП сталося саме з вини Чорней В.В.

Відповідно до інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ цивільна відповідальність Чорней Ж.Г. була застрахована в ПрАТ «Міська страхова компанія», на підставі полісу серії ВЕ № 5785004, згідно якого ліміт відшкодування за майнову шкоду складає 25500,00 грн., франшиза 0,00 грн.

Отже, на момент скоєння ДТП відносно автомобілю марки Mercedes ML350, державний номер АА0089МО, існував діючий поліс.

Посилаючись на той факт, що автомобіль марки Mercedes ML350, державний номер АА0089МО, яким керувала Чорней В.В. було застраховано у відповідності до приписів Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в ПрАТ «Міська страхова компанія», позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою про відшкодування у порядку регресу шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою в сумі 7786,73 грн. Проте, відповідач відповіді на регресну вимогу не надав, кошти не перерахував.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, що діяла у спірний період) - далі Закон, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 цього ж Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що до позивача по справі, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором, перейшло право регресного позову до страховика (відповідача по справі), який застрахував відповідальність особи, що спричинила дорожньо-транспортну пригоду.

Дослідивши Поліс ВЕ № 5785004 суд приходить до висновку, що вказаний Поліс є договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності І типу, тобто договором страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням суд дійшов висновку, що вимоги позивача про відшкодування шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі ст. ст. 993, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 67, 193 Господарського кодексу України, Закону України „Про страхування", Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33,35, 43, 44, 49, 82-85, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м. Київ до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», м. Донецьк про стягнення 7786,73 грн., задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія»,

м. Донецьк (83053, м. Донецьк, вул. Краснооктябрьська, б. 111, код ЄДР?ПОУ 30244124) на? користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Братська, 14, р/р № 26503253730311 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, ЄДРПОУ 20474912) шкоду, завдану дорожньо-транспортною пригодою в порядку регресу в розмірі 7786,73 грн., судовий збір в сумі 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 29.01.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суддя Бокова Ю.В.

Попередній документ
29105678
Наступний документ
29105680
Інформація про рішення:
№ рішення: 29105679
№ справи: 5006/8/175/2012
Дата рішення: 29.01.2013
Дата публікації: 07.02.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Донецької області
Категорія справи: