Справа № 0112/4380/2012
"29" січня 2013 р.
Суддя Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим Мамаєва О.В. розглянувши|розгледівши||відчиненому| |річ|заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3, ПрАТ «Страхова компанія «НОВА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.
Оскільки позовні вимоги, пред'явлені до відповідачів, матеріального характеру складають 13792 грн., 65 коп., моральної шкоди - 15 00,00 грн., та стягнення судових витрат 214,60 грн., а добровільно відповідач ОСОБА_3 відмовляється повернути грошові кошти, позивач ОСОБА_1 просить накласти арешт на а/м Chevrolet Aveo SA69Y, який належить йому на праві власності, та на все майно або грошові кошти, що належать відповідачу і знаходяться у нього або інших осіб.
Заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом ОСОБА_3, ПрАТ «Страхова компанія «НОВА» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП /а.с.32/. При цьому межі суми позовних вимог, заявлених власне до ОСОБА_3 є значно меншими, ніж загальна сума позову: 29 007, 25 грн., в той час як забезпечення позову є накладення арешту на всю його власність (майно і грошові кошти ОСОБА_3А.).
Відповідно до вимог частини 3 статті 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Враховуючи роз'яснення викладені в п.1,4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (судді) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволенні позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Таким чином, клопотання позивача ОСОБА_1 про накладення арешту на а/м Chevrolet Aveo SA69Y, який належить ОСОБА_3 на праві власності, та на все майно або грошові кошти, що належать відповідачу ОСОБА_3 і знаходяться у нього або інших осіб, є безпідставним та не підлягає задоволенню, оскільки позивачем ОСОБА_1 не надано суду доказів на підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Копію ухвали суду направити ОСОБА_1 для відома.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Красноперекопський міськрайонний суд АР Крим в 5 - денний строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя: