31.01.13р. Справа № 9/5005/11282/2012
За позовом Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Комунального підприємства "Криворізьке міськсвітло", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 227719,21 грн.
Суддя Подобєд І.М.
При секретарі судового засідання - помічнику судді Целіковської О.А.
Представники:
Від позивача - Ушакова Н.Б. - заст.начальника юр.відділу, дов.№5314/01 від 15.10.2012р.
Від відповідача - не з'явився
Державне підприємство „Криворізька теплоцентраль" звернулось у грудні 2012 року із позовом до Комунального підприємства "Криворізьке міськсвітло", в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 227719,21грн. заборгованості за теплову енергію, що поставлялась у період з 01.11.2011р. по 09.11.2012р., у тому числі: 189831,98 грн. - основного боргу, 4088,79 грн. - 3% річних, 20510,84 грн. - пені, 13288,21 грн. 7 % штрафу. Обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних відповідачем зобов'язань за договором №1289/147 від 15.11.2010р. купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.
Відповідач вказує у відзиві на позов, що не споживав теплоносії з 01.04.2012р. у зв'язку зі зміною свого місцезнаходження, про що повідомляв Позивача; що причиною невиконання договірних зобов'язань стало несвоєчасне і недостатнє фінансування підприємства Криворізькою міською радою. Вказує, що міською радою обіцяно надання фінансової допомоги і розгляд цього питання відбудеться 30.01.2013р. Просить суд зменшити належні до сплати штрафні санкції, застосувавши норми п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України.
В судовому засіданні 31.01.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, господарський суд -
встановив:
Між Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль" (Позивач) та Комунальним підприємством "Криворізьке міськсвітло" (Відповідач, споживач) був укладений договір №1289/147 від 15.11.2010р. „купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді", за умовами якого Позивач зобов'язався постачати Відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Відповідач зі своєї сторони зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором (п. 1.1 договору).
Відповідно до пунктів 6.2-6.5 вказаного договору, Відповідач зобов'язався за 3 дні до початку розрахункового періоду (яким є календарний місяць) сплачувати Позивачу вартість за місяць кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця, а якщо, зокрема, при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене і сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо сплачується Відповідачем не пізніше 25-го числа поточного місяця.
Протягом опалювального сезону в період з 01.11.2011р. по 01.04.2012р. Позивач здійснив постачання теплової енергії Відповідачу на загальну суму 189831,98 грн., за яку останній розрахунки своєчасно та у повному обсязі не проводив, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 189831,98 грн. (основний борг станом на 09.11.2012р.), що підтверджується розрахунком Позивача та щомісячними актами здачі-прийняття послуг, які є в матеріалах справи.
Відповідно до п. 7.2.7 вказаного договору сторони обумовили, що за порушення строків сплати за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі 0,1 %вартості послуг, за які допущено прострочення за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми.
За порушення строків сплати за отриману теплову енергію, на підставі умов п. 7.2.7 договору №1289/147 від 15.11.2010р., Позивач нарахував Відповідачу до сплати пеню у розмірі 0,1 % вартості послуг, за які допущено прострочення за кожний день прострочення - 20510,84 грн. за період з 21.12.2011р. по 09.11.2012р., а також штраф за прострочення понад 30 днів у розмірі 7 відсотків вказаної суми - 13288,21 грн.
До того ж, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, у відповідності до яких боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити, зокрема, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, Позивач нарахував Відповідачу додатково до основного боргу суму 4088,79 грн. три проценти річних за період з 21.12.2011р. по 09.11.2012р.
Доказів погашення вказаної вище заборгованості Відповідач на час розгляду справи суду не надав.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України). Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та ч.ч. 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
В силу положень ст. ст. 16, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст. ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.
При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо сплати платежів у вигляді пені та штрафу, яка відповідає приписам ст. 231 Господарського кодексу України, з огляду на належність підприємства Позивача до державного сектора економіки.
Разом з цим, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За перерахунком суду сума пені, яка підлягає стягненню з Відповідач на користь Позивача за період з 21.12.2011р. по 21.06.2012р. (6 місяців) становить 14349,44 грн.
У абзаці 1 розділу 7 вказаного договору сторони встановили, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором винна сторона відшкодовує іншій завдані збитки без зарахування неустойки, а відшкодування збитків та сплата неустойки не звільняє від виконання зобов'язань.
Будь-яких документальних або інших доказів на підтвердження існування обставин, які відповідно до положень ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, надають суду право зменшити розмір штрафних санкцій, Відповідач суду не надав.
Отже, Відповідач, має виконати своє основне зобов'язання з оплати вартості поставленої йому Позивачем теплової енергії, та, окрім того, сплатити три проценти річних, пеню та штраф без їх зарахування.
На підставі викладеного, з урахування встановлених обставин суд доходить висновку, що Відповідач неналежним чином виконав свої майново-господарські (договірні) зобов'язання перед Позивачем з своєчасної та повної сплати за надані йому послуги з постачання теплової енергії, а відтак позовні вимоги Позивача до Відповідача про примусове стягнення суми 189831,98 грн. основного боргу, 4088,79 грн. трьох процентів річних, 14349,44 грн. пені, 13288, 21 грн. 7% штрафу - є законними та обґрунтованими, тому підлягають задоволенню, а в решті позовних вимог Позивача про стягнення з Відповідача суми 6161,40 грн. пені слід відмовити, як таких що суперечать вимогам чинного законодавства.
Судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Криворізьке міськсвітло" на користь Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" суму 189831 грн. 98коп. основного боргу, 4088 грн.79 коп. трьох процентів річних, 14349 грн. 44 коп. пені, 13288 грн. 21коп. 7% штрафу, 4431 грн. 16 коп. витрат на судовий збір.
В решті позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя І.М. Подобєд
Повне рішення складено - 04.02.2013р.