31.01.2013Справа № 901/49/13-г
За позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго», м. Сімферополь.
до відповідача Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Білогірська», м. Білогірськ.
про стягнення 46 574,36 грн.
Суддя С.О. Лукачов
представники:
Від позивача - Бесчетнов А.Ю., довіреність № 706-Д від 26.12.2012 р., юрисконсульт.
Від відповідача - Анісова А.М., довіреність № 10 від 30.01.2013 р., представник.
За участю - Білоус О.В., довіреність № 2 від 04.01.2013 р., представник.
Суть спору: Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Білогірська» про стягнення заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії в розмірі - 6 144,36 грн., стягнення заборгованості по розрахункам за реактивну електроенергію в розмірі - 39 068, 98 грн., 3% річних 226,82 грн., пені в розмірі 1 134,20 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови договору про постачання електричної енергії № 12 від 28.06.2004 р., Закону України «Про електроенергетику» та Правила користування електричною енергією, затверджені постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996р. (зі змінами та доповненнями), у зв'язку з чим за останнім склалась заборгованість за реактивну електричну енергію у розмірі 39 068,98 грн. та що виразилося в споживанні електричної енергії понад договірної величини на суму 6 144,36 грн.
15.01.2013 р. до канцелярії суду від Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Білогірськ» надійшов відзив, у якому відповідач позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» визнає у повному обсязі, просить розгляд справи розглянути без участі відповідача та заявляє, що з 01.01.2013 р. Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Білогірська» приєднане до Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Сімферополя», що є правонаступником Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Білогірська», у зв'язку з чим просить замінити відповідача по справі.
25.01.2013 р. від Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Сімферополя» надійшла заява, у якій останній зазначає, що згідно даним з Єдиного державного реєстру Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Білогірська» перебуває в стані припинення підприємницької діяльності. Тобто, на даний час у реєстрі відсутні відомості про його припинення, у зв'язку з чим Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Білогірська» є належним відповідачем по справі.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву від 30.01.2013 р. позов визнає в повному обсязі та зазначає, що є належним відповідачем по справі.
Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд -
встановив:
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 р. № 575/97-ВР, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Згідно з п. 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. № 417/1442 (далі - ПКЕЕ) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків.
28 червня 2004 р. між Публічним акціонерним товариством «Крименерго» (яке перейменовано на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго») (постачальник) та Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Білогірська» (споживач) укладений договір про постачання електричної енергії № 12 (а. с.10-17).
Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надати інший стороні (споживачу, абоненту) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
У розділі 1 договору зазначено, що постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач сплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, за графіком погашення заборгованості, по актам порушення ПКЕЕ) згідно умовам даного договору та додатків до договору, які є його невід'ємною частиною.
Відповідно до розділу 2 договору, під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, які не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися діючим законодавством України, зокрема, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.
Згідно п. 2.1.2 договору, постачальник зобов'язується поставляти споживачу електроенергію, як різновид товару: в об'ємах, визначених згідно розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток № 1 «Об'єми постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу»).
Споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування, згідно з умовами додатку № 4.1 або № 4.2 «Порядок розрахунків» (п. 2.2.3 договору).
Відповідно до п. 2.2.4 договору здійснювати оплату за послуги по компенсації перетоків електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно додатку № 5 «Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії».
На виконання умов договору позивач постачав відповідачу електричну енергію та виставляв відповідні рахунки-накладні № 12/47/0812Р1 від 15.08.2012 р., № 12/47/1012Р1 від 15.10.2012 р. та № 12/47/1112Р1 від 15.11.2012 р. (а. с.45-48).
Проте, відповідач лише частково оплачував вартість спожитої електроенергії, у зв'язку з чим за останнім склалась заборгованість з серпня 2012 р. по грудень 2012 р. за реактивну електроенергію у розмірі 39 068,98 грн.
Пунктом 4.2.2 договору визначено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 даного договору, споживач оплачує постачальнику п'ятикратну вартість фактично спожитої та договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини договірної величини потужності стягується з споживача з приєднаною потужністю 150 кВА та більше.
Для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік, споживач не пізніше 15 листопада поточного року, надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток № 1 «Об'єми поставки електричної споживачу та субспоживачу»). У випадку ненадання споживачем вищезазначених відомостей у встановлений строк розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік встановлюється постачальником на рівні фактичних показників відповідних періодів поточного року (п. 5.1 договору).
Відповідно до п. 6.16 Правил користування електричною енергією № 28 від 31.07.1996 р. (далі- ПКЕЕ), обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору. Визначені відповідно до законодавства України вартість різниці між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електричної енергії, а також вартість різниці між найбільшою величиною споживаної електричної потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду в години контролю максимуму навантаження, та договірною граничною величиною електричної потужності зараховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.
Згідно акту про перевищення договірної величини за розрахунковий період з 16.05.2011 р. по 15.06.2011 р. (а. с. 42) договірна величина споживання електроенергії була встановлена у розмірі 200000 кВтч. Фактичний об'єм споживання електричної величини за розрахунковий період за червень 2011 року згідно представленими відповідачем відомостями про витрати електроенергії складає 209920 кВтч, тобто за розрахунковий період відповідачем було допущено перевищення договірної величини споживання електроенергії у розмірі 9920 кВтч на суму 6 032,74 грн.
Згідно акту про перевищення договірної величини за розрахунковий період з 16.02.2012 р. по 15.03.2012 р. (а. с. 43) договірна величина споживання електроенергії була встановлена у розмірі 1000 кВтч. Фактичний об'єм споживання електричної величини за розрахунковий період за березень 2012 року згідно представленими відповідачем відомостями про витрати електроенергії складає 1120 кВтч, тобто за розрахунковий період відповідачем було допущено перевищення договірної величини споживання електроенергії у розмірі 120 Квтч на суму 111,62 грн.
Загальна сума заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії складає 6 144,36 грн.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем був виставлений рахунок-накладна № 12/47/0611Л1 від 15.06.2011 р. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії на загальну суму 6 032,74 грн., згідно якого кінцевий строк оплати 20.06.2011 р., відповідачем даний рахунок отриманий 16.06.2011 р., про що свідчить підпис на ньому. Також рахунок - накладна № 12/47/0312Л1 від 15.03.2012 р. на суму 6 144,36 грн., згідно якого кінцевий строк оплати 20.03.2012 р. відповідачем даний рахунок отриманий 20.03.2012 р., про що свідчить підпис на ньому (а. с. 49-50).
Проте, в порушення умов договору, відповідач не сплатив кошти, у зв'язку з чим за ним склалась заборгованість за перевищення договірної величини у розмірі 6 144,36 грн.
Відповідно до п.п. 2 п. 10.2. ПКЕЕ, споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 193 Господарського кодексу України також встановлює, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, договору.
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості за реактивну електричну енергію в розмірі 39 068,98 грн. та заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у розмірі 6 144,36 грн. підлягають задоволенню.
Позивач також просить стягнути з відповідача 1 134,20 грн. пені за реактивну електричну енергію.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 8 додатку № 4.2 до договору № 12 від 28.06.2004 р., у випадку несвоєчасної оплати обумовлених даним договором платежів, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування за весь час прострочення:
- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла у період, за який здійснюється нарахування;
- 3 % річних від простроченої суми.
Перевіривши розрахунок суми позову у частині нарахування розміру пені, суд знаходить його вірним, у зв'язку з чим, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 1 134,20 грн. за період з 22 серпня 2012 р. по 10 грудня 2012 р.
Позивач також просить стягнути з відповідача 3 % річних за реактивну електричну енергію у розмірі 226,82 грн.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлення судом факту прострочення з боку відповідача по оплаті за реактивну електричну енергію, суд визнає вимоги позивача щодо нарахування 3 % річних у розмірі 226,82 грн. обґрунтованим.
За таких обставин матеріалами справи підтверджується та підлягає стягненню з відповідача 3% річних в розмірі 226,82 грн. та пеня у розмірі 1 134,20 грн.
Згідно статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.
Враховуючи те, що відповідач не представив суду належних доказів сплати заборгованості та визнав позовні вимоги, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі статтею 49 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609,50 грн. покладаються судом на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Білогірська» (код ЄДРПО України 03332518) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» (код ЄДРПО України 00131400) заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у розмірі 6 144,36 грн., заборгованості по розрахунками за реактивну електричну енергію у розмірі 39 068,98 грн., 3 % річних - 226,82 грн., пеню - 1 134,20 грн. та судовий збір у розмірі 1 609,50 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені - 31.01.2013.
Повне рішення складено - 05.02.2013.
Суддя С.О. Лукачов