Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
30 січня 2013 р. № 2-а- 14323/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого -Судді Архіпової С.В.
при секретарі - Пєнцові М.В.,
за участю: представника позивача - Алдошин О.С.,
представників відповідачів - Яришкіна Н.О., Поярко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідеркорм"
до Основ'янська міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби Державна податкова служба у Харківській області
про скасування рішень, ,
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідеркорм» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до відповідача 1 - Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби та відповідача 2 - Державної податкової служби у Харківській області та просив скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0001300221 від 19.09.2012р., скасувати рішення Державної податкової служби у Харківській області про результати розгляду скарги № 5839/10/10.2-17 від 22.11.2012р.
В обґрунтування заявленого позову вказав, що згідно оскаржуваного в даній справі податкового повідомлення-рішення № 0001300221 від 19.09.2012р. позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 607805,0 грн. Згідно оскаржуваного в даній справі рішення відповідача 2 залишено без задоволення скаргу позивача на податкове повідомлення-рішення № 0001300221 від 19.09.2012р., яке залишено без змін.
Позивач з вказаними рішеннями відповідачів не погоджується, вважаючи їх незаконними, необґрунтованими та такими, що порушують його права та законні інтереси.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.
Представники відповідачів проти позову заперечували та просили в задоволенні позовних вимог відмовити через безпідставність.
Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог частково, а саме: скасування податкового повідомлення-рішення № 0001300221 від 19.09.2012р.
При цьому суд виходить з наступного.
Так, судовим розглядом встановлено, що фахівцем Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області 31.08.2012р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питання підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «ЕН ДЖІ КОНСАЛТАНТС» за період лютий 2012 року, відображених позивачем в податковій декларації з ПДВ за березень 2012 року.
За наслідками перевірки складено акт від 03.09.2012р. № 2825/22-407/37457877 (а.с. 10-19 том 1), висновками якого встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами чинного законодавства України у перевіреному періоді; порушення ч. 1,5 ст. 203, 215, п.1 ст. 2016, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з зазначеними в розділах 3.1,.3.2 акту перевірки підприємствами. Також згідно висновків акту встановлено порушення позивачем ст.1, п.2 ст.3, ст.4, п. 6 ст. 8 п.1 та п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції 05.06.1995р. за № 168/704 щодо необхідності організації бухгалтерського обліку та складання первинних документів з врахуванням сутності господарської операції (відносин); відповідності змісту операції, що зафіксовані в документах реальним обставинами; прийняття до обліку та виконання лише документів на операції, що не суперечать нормативно-правовим актам, не завдають шкоди державі, підписаних уповноваженими на те особами; ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з обов'язковим врахуванням вимог, встановлених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та п. 44.1 ст. 44 з п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем зайво включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з придбання робіт (послуг) у ТОВ «ЕН ДЖІ КОНСАЛТАНТС» в розмірі 486244,08 грн.
На підставі розгляду зазначеного акту перевірки відповідачем 1 прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення № 0001300221 від 19.09.2012р. (а.с. 30 том 1), яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 607805,0 грн. (в тому числі за основним платежем - 486244,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 121561,0 грн.).
Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до ДПА у Харківській області. Оскаржуваним в даній справі рішенням про результати розгляду скарги від 22.11.2012р. № 5839/10/10.2-17 (а.с. 42-44 том 1) позивачу було відмовлено в задоволенні його скарги на податкове повідомлення-рішення № 0001300221 від 19.09.2012р., яке залишено без змін.
Судом встановлено, що доходячи висновків про наявність виявлених перевіркою порушень та необхідність нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість, відповідач виходив з того, що від ДПІ у Печерському районі м. Києва надійшов акт від 06.06.2012р. № 1713/22-4/35534650 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЕН ДЖІ КОНСАЛТАНТС» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Компанія Лігрос-ЛТД» за період з 01.01.2012р. по 31.01.2012р. та з ТОВ «Карбонові технології» за період з 01.02.2012р. по 28.02.2012р.». В зв'язку з неотриманням відповідачем від позивача інформації щодо підтвердження взаємовідносин з його контрагентом ТОВ «ЕН ДЖІ КОНСАЛТАНТС» за лютий 2012 року, проведено перевірку, за результатами якої складено акт від 03.09.2012р. № 2825/22-407/37457877.
При цьому відповідач встановив, що між позивачем та ТОВ «ЕН ДЖІ КОНСАЛТАНТС» було укладено договір про надання послуг від 01.02.2012р. № 01/02, згідно якого ТОВ «ЕН ДЖІ КОНСАЛТАНТС» зобов'язувалося за завданням позивача надавати послуги з навантаження - розвантаження в складських приміщеннях за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Васищеве, вул. Промислова, 21.
Беручи до уваги наведений вище акт від 06.06.2012р. № 1713/22-4/35534650 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЕН ДЖІ КОНСАЛТАНТС» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Компанія Лігрос-ЛТД» за період з 01.01.2012р. по 31.01.2012р. та з ТОВ «Карбонові технології» за період з 01.02.2012р. по 28.02.2012р.» відповідач дійшов висновку про те, що у ТОВ «ЕН ДЖІ КОНСАЛТАНТС» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям в розумінні ст. 22, ст. 185 Податкового кодексу України, отже правочини між ТОВ «ЕН ДЖІ КОНСАЛТАНТС» та його контрагентами - покупцями за січень-лютий 2011 року, здійснені без мети настання реальних наслідків.
Таким чином відповідач дійшов висновку, що правочини, здійснені у перевіреному періоді позивачем з ТОВ «ЕН ДЖІ КОНСАЛТАНТС» є нікчемними, в зв'язку з чим у позивача не було правових підстав для декларування податкового кредиту з ПДВ за період з 01.03.2012р. по 31.03.2012р. у сумі 2081390 грн.
Проте суд з такими висновками відповідача не погоджується з огляду на наступне.
Так, судом встановлено, що 01.02.2012р. між позивачем та ТОВ «ЕН ДЖІ КОНСАЛТАНТС» було укладено договір про надання послуг № 01/02 (а.с. 77-79 том 1), згідно умов якого ТОВ «ЕН ДЖІ КОНСАЛТАНТС» (виконавець) зобов'язується за завданням позивача (замовник) надавати послуги навантаження - розвантаження в складських приміщеннях, розташованих за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Васищеве, вул. Промислова, 21, а позивач зобов'язується сплачувати надані послуги.
Наявність зазначеного договору та його належне документальне складання сторонами у справі не заперечується. Позивачем до суду надано копію вказаного договору, який викладено у формі єдиного письмового документа, підписано обома сторонами та скріплено печатками. Підстав для сумнівів у достовірності складеного договору у суду не виникає.
Також позивачем до суду надано копію акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з 01.02.2012р. по 29.02.2012р. (а.с. 81 том 1), згідно якого сторонами прийнято робіт на загальну суму 2917464,48 грн. Роботи сплачено простими векселями.
В зв'язку з наявними господарськими правовідносинами ТОВ «ЕН ДЖІ КОНСАЛТАНТС» на адресу позивача виписано податку накладну від 29.02.2012р. № 22926 (а.с. 80 том 1) на загальну суму 2917464,48 грн., в тому числі ПДВ 486244,08 грн., наявність якої та належне документальне оформлення сторонами у справі також не заперечується.
Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при здійсненні угоди взаємоузгоджених дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем в акті перевірки не наведено та до суду не надано.
Позивачем отримано від його контрагента належним чином оформлену податкову накладну на всю кількість наданих послуг, яка оплачена позивачем в повному обсязі з урахуванням суми податку на додану вартість.
При цьому покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця, а наявність порушень ведення бухгалтерського обліку, вимог податкового обліку або інші порушення умов ведення господарської діяльності контрагента не може бути підставою для позбавлення права добросовісного платника податку на додану вартість на віднесення сплачених ним у ціні наданих послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту за умови, що він виконав усі передбачені законом умови щодо цього.
Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового Кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, а первинний документ відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, тобто вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Матеріали справи містять усі бухгалтерські документи, які свідчать про реальність отримання послуг та сплату за них. Доводи відповідача про відсутність ведення на підприємстві позивача належного бухгалтерського обліку не підтверджені ним документально.
Згідно приписів п.п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п.п. 198.3. зазначеної статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
З аналізу положень Податкового кодексу України судом встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту витрати зі сплати податку за відсутності податкової накладної, або за наявності податкової накладної, оформленої з порушенням положень ст. 201 Кодексу.
Згідно ст. 201 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку чинне законодавство не передбачає.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем податковий кредит в даній справі сформований на підставі сплачених сум ПДВ від господарських операцій, які підтверджені документально, належним чином виконані та в подальшому правомірно відповідні суми заявлені до бюджетного відшкодування.
Враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України, законодавством передбачено, що у разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, та можуть бути застосовані до іншої особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків (в даному випадку позивача) права на віднесення сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання (сплатив ПДВ у ціні замовлених та фактично отриманих товарів і послуг) та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.
Посилання відповідача про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЕН ДЖІ КОНСАЛТАНТС» щодо підтвердження господарських відносин з іншими підприємствами не спростовують доказів, наданих позивачем до суду, які підтверджують реальне виконання господарських угоди, за якою позивачем в подальшому сформовано податковий кредит.
В даній справі відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду не надано доказів законності та обґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення -рішення № 0001300221 від 19.09.2012р., у той час як позивачем подано переконливі докази в обґрунтування своєї позиції, з аналізу яких судом зроблено вичерпні висновки.
В зв'язку з наведеним суд відзначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, перевіривши оскаржуване в даній справі податкове повідомлення- рішення відповідача 1 № 0001300221 від 19.09.2012р. з урахуванням наведеної норми, суд дійшов висновку, що відповідачем 1 при його прийнятті, невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.
Разом з тим суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог про скасування рішення відповідача 2 про результати розгляду скарги № 5839/10/10.2-17 від 22.11.2012р. При цьому суд враховує, що зазначене рішення фактично не вплинуло на права позивача та не спричинило зміну або порушення його прав стосовно нарахування йому податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного податковим повідомленням- рішенням відповідача 1 № 0001300221 від 19.09.2012р.
На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідеркорм» до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, Державної податкової служби у Харківській області про скасування рішень, - задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0001300221 від 19.09.2012р.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідеркорм» (код ЄДРПОУ 37457877) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2146,00 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено та підписано 01 лютого 2013 року.
Головуючий Суддя С.В. Архіпова