м.Вінниця
01 лютого 2013 р. Справа № 2а/0270/5693/12
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Богоноса Михайла Богдановича,
за участю:
секретаря судового засідання: Поливаної Катерини Павлівни
представника позивача: Нєнова О.В., Кириленка В.В.
представника відповідача: не прибув;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Державної фінансової інспекції у Вінницькій області
до: товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче-комерційне підприємство "Техногаз"; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділ представництва Державної служби України з питань регуляторної політики та підприємництва у Вінницькій області
про: стягнення коштів
01.10.2009 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся позивач - Контрольно-ревізійне управління у Вінницькій області з адміністративним позовом до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Техногаз", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - представництво Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Вінницькій області. У позовній заяві позивач просить стягнути кошти в сумі 134734,33 грн, отримані з порушенням вимог чинного законодавства.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що у 2009 році було проведено ревізію представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва у Вінницькій області, в результаті чого складений акт від 12.06.2009 року за № 08-07/25. Ревізією встановлено, протягом 2007-2008 років представництво Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Вінницькій області здійснювало видатки за державною бюджетною програмою «Часткове відшкодування відсоткових ставок за кредитами, що надаються суб'єктам малого та середнього бізнесу на реалізацію інвестиційних проектів». Конкурсною комісією (протокол від 24.09.2008 року № 01-09-08) за погодженням з Держкомпідприємництва прийнято рішення та 13 листопада 2008 року підприємству було надане часткове відшкодування відсоткових ставок за кредитами, що надаються суб'єктам малого та середнього бізнесу на реалізацію інвестиційних проектів в сумі 134734,33 гривень. Відповідачем із ЗАТ «ОТП Банк» було укладено договір №CR №08-189/В00 про надання кредиту, яким передбачено надання відповідачеві кредиту в сумі 2500,0 тис. грн. Позивач зазначає, що кошти, отримані відповідачем, були спрямовані ним на погашення кредиту, а не на інвестиційні проекти, що свідчить про нецільове їх використання.
У судовому засіданні представники позивача позов підтримали повністю та просили суд задовольнити його в повному обсязі.
Відповідач письмових заперечень на позовну заяву з нормативно-документальним обґрунтуванням суду не надав, в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, про час, дату та місце судових засідань повідомлявся завчасно та належним чином. На адресу суду повернулись конверти з судовими повістками з відміткою органу поштового зв'язку - "за місцем обслуговування не знаходиться" та "За закінченням терміну зберігання" (а.с.16-22, 28-30 т.2). Вся поштова кореспонденція відправлялась за адресою, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також за адресою, що вказана у позовній заяві.
Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної особи.
За приписами частини 11 статті 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судових засідань повідомлявся завчасно та належним чином. Проте в матеріалах справи міститься акт № 18/13 від 18.01.2013 року, що відділ представництва Державної служби України з питань регуляторної політики та підприємництва у Вінницькій області за даною адресою (м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7) не знаходиться (а.с.15 т.2).
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року в позові відмовлено (а.с.203-207 т.1).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 вересня 2010 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове про задоволення позову (а.с.222-225 т.1).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.11.2012 р. касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче-комерційне підприємство "Техногаз" - задоволено частково. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25.11.2009 р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2010 р. - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду (а.с.250-253 т.1).
Підставою для прийняття ухвали касаційним судом стало те, що судами не було перевірено, чи виконана відповідачем вимога КРУ № 02-08-17-14/4737 щодо повернення до державного бюджету суму часткового відшкодування відсоткових ставок за кредитом в сумі 134,7 тис. грн., чи була оскаржена та чи зверталося КРУ до суду з позовом про зобов'язання виконати її.
Розглядаючи справу, після направлення її Вищим адміністративним судом України на новий розгляд, суд першої інстанції бере до уваги, що в силу ч. 5 ст. 227 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.
Заслухавши пояснення представників позивача, надавши оцінку іншим доказам, що знаходяться у матеріалах справи, суд приходить до висновку, про наявність підстав для задоволення вимог адміністративного позову з огляду на наступне.
Відповідно до Плану роботи контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області на 2 квартал 2009 року було проведено ревізію представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва у Вінницькій області, за наслідками якої був складений акт від 12.06.2009 року за №08-07/25.
Під час ревізії проведено зустрічну звірку з підприємством відповідача, за результатами якої складено довідку від 15.05.2009 року № 08-07/25-4.
Протягом 2007-2008 років представництво Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Вінницькій області (третя особа на стороні відповідача) здійснювало видатки за державною бюджетною програмою «Часткове відшкодування відсоткових ставок за кредитами, що надаються суб'єктам малого та середнього бізнесу на реалізацію інвестиційних проектів». На розгляд Конкурсної комісії претендентом на отримання вищезазначеного відшкодування - відповідачем було надано Бізнес - план та розширення бізнесу TOB «ВКП «Техногаз» за 2006 рік, в якому представлена програма модернізації, поновлення та придбання основних засобів для вуглекислотного заводу нового покоління з обсягом інвестицій у 7300,00 тис. гривень. Термін реалізації вказаного проекту з червня 2006 року по березень 2007 року. Також на розгляд комісії було надано завірені нотаріально копії кредитних угод з АППБ «Аваль» від 1 червня 2006 року № 010/03-11/205 на суму 650,00 тис. грн. для поповнення коштів та від 21 червня 2006 року № 010/03-11/228 на суму 1350,00 тис. грн. для оплати за основні засоби, проектні та пусконалагоджувальні роботи.
28 травня 2008 року відповідачем із ЗАТ «ОТП Банк» було укладено договір №CR №08-189/В00 про надання кредиту, яким передбачено надання відповідачеві кредиту в сумі 2500,0 тис. грн. Пунктом 1.2. зазначеного договору визначено, що відповідача зобов'язано використати кредитні кошти в сумі 2500,00 тис. грн. на повну сплату основної суми заборгованості товариства перед АППБ «Аваль» в межах Генеральної кредитної угоди № 5 від 5 травня 2006 року. По зазначеній кредитній угоді відповідачем отримано 4 червня 2008 року від ЗАТ «ОТП Банк» кредитні кошти в сумі 2500,0 тис. грн., із яких 2300,0 тис. грн. в той же день використано на погашення основної суми кредиту по кредитним договорам від 1 червня 2006 року №010/03-11/205 та від 21 червня 2006 року -11/228 з АППБ «Аваль» в сумі 650,0 тис. грн. та 1650,0 тис. грн. відповідно. Залишок в сумі 200,0 тис. грн. використано на погашення основної суми кредиту по іншим кредитним угодам. За користування коштами, отриманими по кредитному договору №CR 08-189/В00 TOB «ВКП «Техногаз» протягом періоду з червня по жовтень 2008 року сплачено відсотки в загальній сумі 168417,91 грн.
Суд встановив, що Конкурсною комісією за погодженням з Держкомпідприємництва прийнято рішення оформлене протоколом засідання з визначення переможців конкурсу на отримання часткового відшкодування відсоткових ставок за кредитами, що надаються суб'єктам малого та середнього бізнесу на Реалізацію інвестиційних проектів на території Вінницької області від 24.09.2008 року № 01-09-08.
13 листопада 2008 року підприємству відповідача було надане часткове відшкодування відсоткових ставок за кредитами, що надаються суб'єктам малого та середнього бізнесу на реалізацію інвестиційних проектів в сумі 134 734,33 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Згідно із п. 8 ст. 10 вказаного Закону головному контрольно-ревізійному Управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надасться право у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства.
Пунктом 2 Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для часткового відшкодування відсоткових ставок за кредитами, що надаються суб'єктам малого та середнього бізнесу для реалізації інвестиційних проектів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2007 року № 634 (далі -Порядок) визначено, що бюджетні кошти спрямовуються на часткове відшкодування фактично оплачених у поточному році відсоткових ставок за кредитами, що надаються банками в національній валюті суб'єктами малого та середнього бізнесу для реалізації інвестиційних проектів.
Відповідачем отримано компенсацію (відшкодування) відсоткової ставки за кредитом отриманим від ЗАТ «ОТП «Банк» по кредитній угоді від 28.05.2008 №СІІ №08-189В00 п. 1.2. якого визначено, що відповідач зобов'язаний використати кредитні кошти в сумі 2500,0 тис. грн. на повну сплату основної суми заборгованості товариства перед АППБ «Аваль» в межах Генеральної кредитної угоди №5 від 5 травня 2006 року,
Як вбачається з матеріалів справи, фактично кошти, отримані відповідачем по кредитній угоді із ЗАТ «ОТП «Банк», були спрямовані ним на погашення вищезазначених кредитів із АППБ «Аваль», тобто підстав для відшкодування кредиту, отриманого від ЗАТ «ОТП «Банк», не має, оскільки відповідні кошти були спрямованні на погашення іншого кредиту, а не на інвестиційні проекти.
Крім того, пунктом 35 Порядку встановлено, що проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550, визначено, що виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції служби, фіксуються в констатуючій частині акту ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.
Відповідно до п. 46 Порядку, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акту ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження), надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
Згідно із п. 49 Порядку у разі коли діями чи бездіяльністю працівників об'єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, орган служби ставить вимоги перед керівником об'єкту контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб.
Отже, встановивши, що державі завдано шкоду, управління ставить вимоги перед керівником об'єкту контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб.
З матеріалів справи вбачається, що 06.07.2009 року на адресу Представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Вінницькій області було направлено вимогу № 02-08-17-14/4737, пунктом 1.1 якої було повернення до державного бюджету 134,7 тис. грн. - суму часткового відшкодування відсоткових ставок за кредитом, що надано відповідачу.
Суд касаційної інстанції вирішив, що судами не було перевірено, чи виконана відповідачем вимога КРУ № 02-08-17-14/4737 щодо повернення до державного бюджету суму часткового відшкодування відсоткових ставок за кредитом в сумі 134,7 тис. грн., чи була оскаржена та чи зверталося КРУ до суду з позовом про зобов'язання виконати її.
Відповідно до Розділу 8 інформаційної картки про результати ревізії щодо реалізації матеріалів ревізії у забезпеченні відшкодування завданих державі збитків, до суду щодо наслідків ревізії пред'явлено 1 позов (а.с. 63 т.2).
Як встановлено судом, 11.09.2009 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Представництво Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Вінницькій області з адміністративним позовом лише про визнання акту ревізії фінансово-господарської діяльності таким, що містить висновки, які суперечать чинному законодавству.
Таким чином, доказів оскарження вимоги № 02-08-17-14/4737 суду не надано, вимога була не виконана та не скасовувалася, а тому вважається чинною. Факт невиконання вимоги підтверджується інформаційною карткою про результати ревізії, а саме Розділу 4.1 операції з ресурсами, проведені з порушенням чинного законодавства, що призвело до їх втрат (а.с. 53-67 т.2).
Крім того, Вищий адміністративний суд в ухвалі від 15.11.2012 року зазначив, що судами не було з'ясовано, чи визнавалося рішення, оформлене протоколом засідання конкурсної комісії з визначення переможців конкурсу на отримання часткового відшкодування відсоткових ставок за кредитами, що надаються суб'єктам малого та середнього бізнесу не реалізацію інвестиційних проектів на території Вінницької області від 24.09.2008 року № 01-09-08 незаконним в установленому законом порядку в частині, що стосується відповідача.
Згідно ч.1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Із пояснень представників позивача встановлено, що станом на момент проведення ревізії докази про скасування вказаного рішення у органа контрольно-ревізійного управління була відсутня, а тому оформляючи результати ревізії перевіряючі виходили із того, що рішення є чинним. Інших доказів оскарження вказаного рішення суду не надано.
Відповідно до п.7 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства
Пунктом 10 ст. 10 вказаного Закону встановлено, що органу державного фінансового контролю надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується, ч. 2 ст. 94 КАС України, в силу якої, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційне підприємство «Техногаз» (код ЄДРПОУ 24901185) до Державного бюджету України (р/р 31119090700002, МФО 802015 код платежу 21080500) кошти в сумі 134734 грн. 33 коп. (сто тридцять чотири тисячі сімсот тридцять чотири гривні тридцять три копійки).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Богоніс Михайло Богданович