Копія
Постанова
Іменем України
Справа № 2-а-9671/08/5/0170
30.01.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ілюхіної Г.П.,
суддів Яковенко С.Ю. ,
Лядової Т.Р.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Кредитної спілки "Кримське товариство взаємного кредиту" та Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 06.04.2009 у справі № 2а-9671/08/5/0170
за позовом Кредитної спілки "Кримське товариство взаємного кредиту" (вул. К. Лібкнехта, 13, кв.5, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95006)
до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)
про скасування податкового повідомлення-рішення,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.04.2009 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0000572200/0 від 30.05.2008 року у частині донарахування податкового зобов'язання у сумі 5821,12 грн., у тому числі 4157,94 грн. за основним платежем та 1663,18 грн. за штрафними фінансовими санкціями; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Кредитної спілки «Кримське товариство взаємного кредиту» 1,70 грн. витрат зі сплати судового збору (арк.с.114-119).
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що не мало місце роялті, а платежі виконання договорів передачі досвіду (ноу-хау) повинні бути віднесені до рядка 10 Податкового звіту, як доходи з інших джерел.
Не погодившись з рішенням суду, позивач - Кредитна спілка "Кримське товариство взаємного кредиту", звернувся з заявою про апеляційне оскарження та апеляційною скаргою, просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю (арк.с.123, 127-128).
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом не повністю виявлені обставини з визначення суми, яка підлягає оподаткуванню, а саме: не враховані витрати, що пов'язані з отриманням доходу з інших джерел; судом порушена норма статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якою встановлено, що оподаткуванню підлягає сума у вигляді різниці між доходом та витратами, а не всього доходу.
Також не погодившись з рішенням суду, відповідач - Державна податкова інспекція у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим ДПС, звернувся з заявою про апеляційне оскарження та апеляційною скаргою, просить постанову суду першої інстанції скасувати в частині задоволених вимог, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю (арк.с.124, 129-130).
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що позивачем отримана безоплатно згідно договору ренти від 05.07.2004 квартира, яка розташована у м. Сімферополі, 11.04.2007 зареєстровано право власності за позивачем на цю квартиру, яка однак в звітності за 2007 рік не вказана, висновок суду першої інстанції про оплатність цього договору спростовується даними бухгалтерського обліку позивача та іншими доказами.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2010 по справі призначено судову бухгалтерсько-економічну експертизу, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю "Інститут обліку та аудиту", провадження у справі зупинено.
24.09.2012 справа повернулась з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут обліку та аудиту" з висновком №26 судової бухгалтерсько-економічної експертизи від 14.09.2012 (арк.с.171-188)
За розпорядженням керівництва Севастопольського апеляційного адміністративного суду суддів Кучерук О.В. та Курапову З.І. замінено на суддів Єланська О.Е. та Кукта М.В., а їх на суддів Яковенко С.Ю. та Лядову Т.Р.
В судове засідання, призначене на 30.01.2013, позивач та відповідач явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.
02.02.2004 між позивачем та ОСОБА_2 укладений Договір про передачу знань та досвіду (ноу-хау), предметом якого є передача права на документацію для програми залучення нових членів КС, при цьому передача передбачає уступку прав на використовування всіх технологічних та економічних знань та досвіду, якими володіє Ліцензіар.
Статтею 3 зазначеного договору передбачено роялті за передачу ноу-хау (арк.с.48-49).
У період з 2005 року по 2007 року між позивачем та його членами укладено ряд договорів передачі досвіду (ноу-хау). Ціна договору (роялті) за переданий досвід (ноу-хау) складає 520,00 грн. одноразово (арк.с.47).
На підставі зазначених договорів позивач у податковому звіті включив їх у рядок 3.2.2 в склад "пасивні доходи".
19.05.2008 відповідачем проведена виїзна планова перевірка Кредитної спілки "Кримське товариство взаємного кредиту" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 по 31.12.2007, в ході якої, зокрема, встановлені порушення пункту 1.30 статті 1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпунктів 7.11.1, 7.11.4, 7.11.9 пункту 7.11 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", які виразились у зменшенні суми доходу з інших джерел:
- на суму грошових коштів, які надійшли до каси Кредитної спілки "Кримське товариство взаємного кредиту" від членів Кредитної спілки "Кримське товариство взаємного кредиту" за використання раціоналізаторської пропозиції, яка прийнята Кредитною спілкою "Кримське товариство взаємного кредиту" від Голови Спостереженої Ради зі сплатою заохочення;
- на вартість безоплатно отриманих основних фондів, квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, у сумі 16631,74грн.
За результатами вказаної перевірки складено Акт № 3712/22-1/25870854 від 19.05.2008, на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000572200/0 від 30.05.2008, згідно з яким за вищезазначені порушення позивачем вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" відповідачем донараховано податкове зобов'язання у сумі 40676,91грн., у тому числі 27117,94грн. - за основним платежем та 13558,97грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (арк.с.6, 9-28).
Не погоджуючись з висновками, викладеними у зазначеному Акті позивач подав до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим апеляційну скаргу вих. № 71 від 29.05.2008 на Акт № 3712/22-1/25870854 від 19.05.2008 (арк.с.29-30).
11.06.2008 позивач подав доповнення до апеляційної скарги на податкові повідомлення-рішення вих. № 89 № 0007382301/0 та № 0000572200/0 від 30.05.2008 (арк.с.32).
19.06.2008 заступник начальника Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим прийняв рішення вих. № 1638/10/1/25010 про продовження строку розгляду первинної скарги до 05.08.2008, у зв'язку з необхідністю отримання від позивача документів, необхідних для розгляду скарги по суті (арк.с.33).
Доповненням № 2 вих. № 96 від 23.06.2008 позивач надіслав до відповідача документи, які затребувані вищезазначеним рішенням (арк.с.34).
04.08.2008 заступник начальника Державної податкової служби у м. Сімферополі прийняв рішення вих. № 2544/10/1/25-010 про результати розгляду первинної скарги, яким залишив без змін податкові повідомлення-рішення № 0007382301/0 та № 0000572200/0 від 30.05.2008, а скаргу позивача без задоволення (арк.с.35-36).
Не погодившись з зазначеним рішенням відповідача, позивач звернувся до Державної податкової адміністрації в АР Крим з апеляційною скаргою вих. № 123 від 15.08.2008 на податкові повідомлення-рішення № 0007382301/1 та № 0000572200/1 від 06.08.2008 (арк.с.37).
Рішенням вих. № 2573/10/25-023 від 08.10.2008 про результати розгляду повторної скарги Державна податкова адміністрація в АР Крим задовольнила повторну скаргу позивача частково, скасувала податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим № 0007382301/1 від 06.08.2008 та рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим № 2544/10/1/25-010 від 04.08.2008, а податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим № 0000572200/1 від 06.08.2008 залишила без змін (арк.с.38-40).
17.10.2008 позивач не погодившись з рішенням Державної податкової адміністрації в АР Крим звернувся з апеляційною скаргою вих.№157 до Державної податкової адміністрації України на податкове повідомлення-рішення № 0000572200/1 від 06.08.2008 (арк.с.41).
05.12.2008 Державною податковою адміністрацією України розглянута апеляційна скарга позивача вих.№157 від 17.10.2008 та прийнято рішення № 12026/6/25-0115 про результати розгляду справи, яким залишено без змін податкове повідомлення рішення №0000572200/0 від 30.05.2008 (№ 0000572200/1 від 06.08.2008), а апеляційну скаргу позивача - без задоволення (арк.с.42-43).
17.12.2008 позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000572200/0 від 30.05.2008 (арк.с.3-5).
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( який діяв в період виникнення правовідносин) (далі - Закон).
Статтею 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пункт 1.30 статті 1 Закону дає поняття роялті - це платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Пунктом 7.11 статті 7 Закону передбачено оподаткування неприбуткових установ і організацій.
Відповідно до абзацу "в" підпункту 7.11.1 пункту 7.11 статті 7 Закону ця стаття застосовується до неприбуткових установ і організацій, які є пенсійними фондами, кредитними спілками, створеними у порядку, визначеному законом.
Підпунктом 7.11.4 пункту 7.11 статті 7 Закону передбачений вичерпний перелік доходів неприбуткових організацій, визначених у абзаці "в" підпункту 7.11.1 які звільняються від оподаткування.
У разі коли неприбуткова організація отримує доход з джерел, інших ніж визначені відповідними підпунктами 7.11.2 - 7.11.7 цього пункту, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих з таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов'язаних із отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів (частина друга підпункту 7.11.9 пункту 7.11 статті 7 Закону).
Таким чином відповідач неправомірно донарахував позивачу податкове зобов'язання у сумі 34440,00грн., у тому числі за основним платежем 22960,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 11480,00грн.
Крім того, 05.07.2004 між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір ренти, відповідно до якого квартира передана у власність позивачу від ОСОБА_2 за рентну плату, згідно пункту 3.5 якого у випадку розірвання договору позивач виплачує ОСОБА_2 вартість квартири повністю (арк.с.50-51).
Відповідно до частини першої статті 731 Цивільного кодексу України за договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі.
Частиною другою статті 734 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передання майна застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.
Тобто у даному випадку має місце оплатний договір, оскільки майно, тобто квартира, передано позивачу за рентну плату, тому відповідач в цій частині неправомірно донарахував податкове зобов'язання у сумі 5821,12грн., у тому числі 4157,94грн. за основним платежем та 1663,18грн. за штрафними фінансовими санкціями вважаючи цей договір безоплатним.
Згідно висновку №26 судової економічної експертизи від 14.09.2012, наданими на дослідження документами висновки Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим, викладені в Акті №3712/22-1/25870854 від 19.05.2008 в частині заниження податку на прибуток від іншої діяльності за період з 01.07.2005 по 31.12.2007, які стали підставою для донарахування та визначення податкового зобов'язання згідно податкових повідомлень-рішень №0000572200/0 від 30.05.2008 (№0000572200/1 від 06.08.2008, №0000572200/2 від 16.10.2008, № 0000572200/3 від 12.12.2008) по Кредитній спілці "Кримське товариство взаємного кредиту" не підтверджуються (арк.с.173-187).
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю
.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, розсудливо, та пропорційно з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав , свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямовано це рішення (дія).
Згідно з пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
З наведеного слідує, що скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідком визнання цього рішення протиправним.
В адміністративному позові позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000572200/0 від 30.05.2008 без зазначення вимоги про визнання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення протиправним.
Частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
За таких обставин, судова колегія вважає необхідним визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим №0000572200/0 від 30.05.2008 (№0000572200/1 від 06.08.2008 та №0000572200/2 від 16.10.2008).
При викладених обставинах, мають місце підстави для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового в порядку пункту 4 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України.
Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог повністю, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.
Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.
З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судова колегія вважає необхідним стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим в сумі 3,40грн.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 4 частини першої статті 202, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Кредитної спілки "Кримське товариство взаємного кредиту" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.04.09 у справі № 2а-9671/08/5/0170 задовольнити.
2. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.04.09 у справі № 2а-9671/08/5/0170 залишити без задоволення.
3. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.04.09 у справі № 2а-9671/08/5/0170 скасувати.
4. Прийняти нову постанову.
5. Позовні вимоги задовольнити повністю.
6. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим №0000572200/0 від 30.05.2008 (№0000572200/1 від 06.08.2008 та №0000572200/2 від 16.10.2008).
7. Стягнути з Державного бюджету України на користь Кредитної спілки "Кримське товариство взаємного кредиту" витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40грн. шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна
Судді підпис С.Ю. Яковенко
підпис Т.Р.Лядова
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна