Копія
Ухвала
Іменем України
Справа № 2а-6285/12/0170/20
30.01.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ілюхіної Г.П.,
суддів Лядової Т.Р. ,
Яковенко С.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М.) від 23.07.2012 у справі № 2а-6285/12/0170/20
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим (вул. Шосе Героїв Сталінграду, 60/1, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98329)
до Державного підприємства "Керченський судноремонтний завод" (вул. Кірова, 22, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)
про стягнення заборгованості по єдиному соціальному внеску в розмірі 1276466,26грн.,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.07.2012 в задоволенні адміністративного позову відмовлено (арк.с.61-62).
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем на суму заборгованості зі сплати єдиного внеску в розмірі 1276466,26 грн., після фактичного виникнення у відповідача обов'язку щодо його сплати до органу Пенсійного фонду України, в порядку, встановленому статтею 25 Закону № 2464, відповідна вимога не виносилася та не надсилалася, тобто позивачем порушено порядок звернення до суду щодо стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску у вказаному розмірі.
Не погодившись з рішенням суду, позивач - Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (арк.с.68-78).
Доводи апеляції мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, судом неповно з'ясовані всі обставини, що мають значення для вирішення справи, оскільки позивачем направлялась вимога про сплату зазначеної в позові заборгованості, про що позивачем надані докази до суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції будь-яких додаткових документів від позивача не витребовував.
В судове засідання, призначене на 30.01.2013 позивач та відповідач явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином та своєчасно (арк.с.83, 84), відповідач про причини неявки суд не повідомив, від позивача надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги у відсутність його представників (арк.с.87).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.
Відповідач є юридичною особою, ідентифікаційний код 01124997, зареєстрований як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ( арк.с. 14-18,36).
У Звітах про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за вересень-грудень 2011 року, відповідач самостійно визначив розмір належного до сплати єдиного внеску за вказані періоди у загальній сумі 1276466,26 грн., із них по тарифу 8,41% нарахування на заробітну плату інвалідам в сумі 16759,35 грн.; по тарифу 3,6% утримання із заробітної праці найманих працівників у сумі 110485,45 грн.; по тарифу 2,6% утримання із заробітної плати по договорам ГПХ в сумі 269,12 грн.; по тарифу 34,7% нарахування на ФОТ працівників по договорам ГПХ в сумі 3591,65 грн.; по тарифу 2,00% утримання із заробітної плати по лікарняним листам в сумі 1319,14 грн.; по тарифу 39,10% нарахування за основним класом ризику в сумі 1122539,60 грн.; по тарифу 33,20% нарахування на заробітну плату за основним класом ризику в сумі 21501,95 грн. (арк.с.6-13).
Як вбачається з Розрахунку позовних вимог, загальна сума заборгованості відповідача станом на 30.03.2012 складає 1276466,26 грн. (арк.с.5).
06.02.2012 позивач сформував вимогу про сплату боргу № Ю-50/1 станом на 01.02.2012, яка направлена на адресу відповідача, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 11.02.2012 (арк.с.77).
Зазначена вимога відповідачем не оскаржувалась.
При викладених обставинах, заборгованість є узгодженою.
Заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вересень-грудень 2011 року в розмірі 1276466,26грн. відповідачем не сплачена, у зв'язку з чим 11.06.2012 Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державного підприємства "Керченський судноремонтний завод" про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з вересня по грудень 2011 року в розмірі 1276466,26 грн. (арк.с.2-4).
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Законом України "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до підпункту 1, 4 частини другої статті 6 Закону № 2464, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади , що реалізує державну політику в сфері статистики.
Згідно з частиною восьмою статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 13 Закону № 2464 Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята статті 9 Закону № 2464).
Згідно з частиною четвертою статті 25 вказаного Закону територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади , що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин та соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
У такому випадку територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, так як позивач виконав та дотримав всі умови та порядок для стягнення.
Відповідно до частини другої статті 69 КАС України, докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Відповідно до частини першої та другої статті 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідач у запереченнях на адміністративний позов не заперечує факт отримання вимоги про сплату недоїмки та наполягає на тому, що ця вимога знаходиться на виконанні у виконавчій службі.
Посилання відповідача на те, що заявлена сума заборгованості включена до складу зведеного виконавчого провадження Керченського міського управління юстиції, а саме входить до суми боргу 5719436,00грн. на підставі вимоги про сплату недоїмки направленої позивачем у виконавчу службу не підтверджуються належними та допустимими доказами.
Лист в.о. начальника управління державної виконавчої служби від 02.03.2012 № 2445/10/1-06 відповідних підтверджень також не містить ( арк. с. 44).
Доводи відповідача, викладені в запереченнях на позовну заяву, щодо стягнення зазначеної в позові заборгованості згідно з постановами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.03.2012 у справі №2а-598/12/0170/4, від 12.04.2012 у справі №2762/12/0170/1, від 18.06.2012 у справі №2а-4851/12/6/0170, не можуть бути прийняті судовою колегією до уваги, оскільки у справі 2а-598/12/0170/4 мова йде про заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень-квітень 2011 року, у справі №2а-2762/12/0170/1 - за січень-лютий 2011 року, у справі №2а-4851/12/6/0170 - за лютий та травень 2011 року (арк.с.47-49, 51-56).
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Це випливає з конституційного принципу законності.
За нормами матеріального права суд кваліфікує спірні правовідносини, тобто дає їм правову оцінку. Застосування судом норм матеріального права полягає у співставленні встановлених судом обставин з ознаками норми матеріального права, яка регулює поведінку учасників спірних відносин, а також у з'ясуванні відповідних правових наслідків у разі порушення такої норми кимось із учасників.
Застосування судом норми процесуального права полягає у вчиненні процесуальних дій та ухваленні рішень, що обумовлені обставинами розгляду справи.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, обґрунтованим вважається рішення, в якому повно відображенні обставини, що мають значення для цієї справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.
Між тим, судове рішення суду першої інстанції не можна визнати законним і обґрунтованим.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Суд першої інстанції у порушення зазначених вимог не з'ясував питання наявності вимоги про сплату спірної заборгованості, не витребував у позивача додаткові докази, що є порушенням норм процесуального права та підставою для скасування судового рішення та прийняття нового відповідно до пунктів, 1 4 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України.
Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог повністю.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 94, 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 197, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктами 1, 4 частини першої статті 202, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.07.2012 у справі № 2а-6285/12/0170/20 задовольнити.
2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.07.2012 у справі № 2а-6285/12/0170/20 скасувати.
3.Прийняти нову постанову.
4.Позовні вимоги задовольнити повністю.
5.Стягнути з Державного підприємства "Керченський судноремонтний завод" (98300, Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул. Кірова, 22, ідентифікаційний код 01124997) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Керч Автономної Республіки Крим (98329, м. Керч, шосе Героїв Сталінграду, 60/1, МФО 824026 ЄДРПОУ 22300406) заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вересень-грудень 2011 року в розмірі:
- 16759,35 грн. на р/р № 37193073000104 в Головному управлінні Державного казначейства України в АР Крим МФО 824026 ЄДРПОУ 22300406,
- 110485,45 грн. - на р/р №37194083000104 в Головному управлінні Державного казначейства України в АР Крим МФО 824026 ЄДРПОУ 22300406,
- 1319,14 грн. - на р/р № 37191086000104 в Головному управлінні Державного казначейства України в АР Крим МФО 824026 ЄДРПОУ 22300406,
- 1122539,60 грн. - на р/р №37195059000104 в Головному управлінні Державного казначейства України в АР Крим МФО 824026 ЄДРПОУ 22300406,
- 21501,95 грн. - на р/р №37194072000104 в Головному управлінні Державного казначейства України в АР Крим МФО 824026 ЄДРПОУ 22300406,
- 3591,65 грн. - на р/р/ №37196070000104 в Головному управлінні Державного казначейства України в АР Крим МФО 824026 ЄДРПОУ 22300406,
- 269,12 грн. на р/р/ №37194084000104 відкритий в Головному управлінні Державного казначейства України в АРК МФО 824026 ЄДРПОУ 22300406.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна
Судді підпис Т.Р.Лядова
підпис С.Ю. Яковенко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна