Головуючий у 1-й інстанції: Липа В.А.
Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.
іменем України
"30" січня 2013 р. Справа № 0670/3725/12
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Одемчука Є.В.
суддів: Бучик А.Ю.
Майора Г.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "20" вересня 2012 р. у справі за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення заборгованості ,
Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось з позовом до ОСОБА_5 про стягнення з відповідача 4932,21 грн., адміністративного-господарських санкцій та пені.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів подало апеляційну скаргу у якій, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову Житомирського адміністративного суду від 20 вересня 2012 року та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обґрунтування апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з копій Звітів про наявність вакансій форми № 3-ПН та доказів їх отримання, починаючи з січня 2011 року відповідачем було створено одне робоче місце для працевлаштування інваліда, про що протягом року повідомлявся Ємільчинський районний центр зайнятості Житомирської області.
Також довідки Ємільчинського районного центру зайнятості від 03.07.2012 року № 387 про те, що з 01.01.2011 по 31.12.2011 року інваліди на посаду "рамник" до ПП ОСОБА_5 не направлялись у зв'язку з відсутністю на обліку безробітних громадян, що мають інвалідність.
Згідно вимог ст. 20 Закону, підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. У зв'язку з цим, на думку позивача, до відповідача повинні бути нараховані суми несплачених штрафних санкцій.
Згідно з п. 3 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою КМУ від 03.05.95 року № 314, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участі представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
У відповідності з п. 5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів. Підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інваліда (п. 14 Положення).
Статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що працевлаштування інвалідів здійснюється органами виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
Отже, відповідачем були виконані всі вимоги чинного законодавства щодо визначення кількості й створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та інформування центру зайнятості, чим спростовуються доводи апелянта про вину відповідача та правомірність застосування штрафних санкцій, передбачених ст. 20 Закону.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "20" вересня 2012 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Є.В.Одемчук
судді: А.Ю.Бучик Г.І. Майор
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів вул.Домбровського, 38,м.Житомир,10029 (рекомендоване з повідомленням)
3- відповідачу Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 АДРЕСА_1(рекомендоване з повідомлення)