Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк М.Ф.
Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.
іменем України
"30" січня 2013 р. Справа № 0670/6832/11
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Одемчука Є.В.
суддів: Бучик А.Ю.
Майора Г.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_4 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "11" серпня 2011 р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Бердичівському районі Житомирської області до Приватного підприємця ОСОБА_4 про стягнення ,
Управління Пенсійного фонду України в Бердичівському районі Житомирської області звернулося з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень - грудень 2010 року в сумі 1591,20 грн.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2012 року позовні вимоги задоволено, постановлено стягнути з приватного підприємця ОСОБА_4 на користь Управління Пенсійного фонду України в Бердичівському районі Житомирської області 1591,20 грн.
Ухвалою від 04 вересня 2012 року змінено позивача по справі Управління Пенсійного фонду України в Бердичівському районі Житомирської області на його правонаступника управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області.
Не погоджуючись з постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2012 року, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу у якій, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суд першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обґрунтування апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 зареєстрований як платних страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Бердичівському районі Житомирської області.
Колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог на підстав наступного.
У період з 17 липня по 31 грудня 2010 року діяв Закон № 2461-VI, яким був встановлений механізм обчислення та сплати страхових внесків ФОП.
У період дії цього Закону та дії частини третьої статті 106 Закону № 1058-IV у підприємця виникла недоїмка зі сплати страхових внесків, а управління ПФУ оформило вимогу про сплату боргу. У вимозі недоїмка була врахована по грудень 2010 року, тобто за період дії Закону № 2461-VI та дії частини третьої статті 106 Закону № 1058-IV.
Сплата страхових внесків здійснюється у строки, визначені частиною шостою статті 20 Закону № 1058-IV, - щоквартально, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу (у справі, що розглядається, - за липень - грудень 2010 року - до 20 січня 2011 року). Суми несплачених страхових внесків вважаються простроченою заборгованістю і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до абзацу п'ятого пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону № 2464-VI, який набрав чинності з 1 січня 2011 року, в якому передбачено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного суду України від 03 липня 2012 року по справі № 21-157а12.
Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "11" серпня 2011 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Є.В.Одемчук
судді: А.Ю.Бучик Г.І. Майор
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області вул. Л. Карастоянової, 29, м. Бердичів, Житомирська область,13300 (рекомендоване з повідомленням)
3- відповідачу Приватний підприємець ОСОБА_4 АДРЕСА_1 (рекомендоване з повідомленням)