справа № 0670/7154/12
категорія 8.2.6
17 січня 2013 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Капинос О.В. ,
при секретарі - Антощук Є.С., Никифоренко В.В,
за участю представника позивача, представників відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС - Коростишівська паперова фабрика" до Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень №0000852340 та №0000842340 від 10.10.2012,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "АСС - Коростишівська паперова фабрика" звернулося з позовом до Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень:
- № 0000852340 від 10.10.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість за основним платежем - 530964,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 68434,00 грн.;
- № 0000842340 від 09.10.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток підприємств, за основним платежем - 641150,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 33045,00 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказує на те, що протягом перевіряємого періоду не допускало порушення пп. 135.5.4 п. 135.5 ст.135, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2765-VІ (зі змінами і доповненнями), зазначені в акті перевірки факти порушень закону є недостовірними та такими що суперечать фактичним обставинам. Також вважає, що висновок Коростишівської МДПІ є надуманим, безпідставним та таким, що грубо протирічить засадам податкового законодавства, а тому, оскаржувані податкові повідомлення-рішення про нарахування сум грошового зобов"язання є такими, що підлягають скасуванню.
Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив позов задовольнити.
Представники відповідача проти позову заперечували, з мотивів викладених у письмовому заперечені. Просили в позові відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що Коростишівською міжрайонною державною податковою інспекцією Житомирської області Державної податкової служби було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС - Коростишівська паперова фабрика" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року, про що було складено акт № 115/01-13/22/25313409 від 20.09.2012 року.
За наслідками проведеної перевірки встановлено, що в порушення пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2765-VІ (зі змінами і доповненнями) позивачем занижено валові доходи в сумі 188300,00 грн., в тому числі за 2 квартал 2011 року на суму 86400,00 грн., та 1 квартал 2012 року на суму 101900,00 грн.
Зокрема, в акті перевірки встановлено, що станом на 30.06.2012 року по бухгалтерському рахунку 51 "Довгострокові векселі видані" у підприємства рахується заборгованість в сумі 188300,00 грн., в тому числі по векселях, які були передані ТОВ "Спецтехапарат" та ПП "Углеоборудование".
Одночасно, в акті перевірки зазначено, що на порушення пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2765-VІ (зі змінами і доповненнями) ТОВ "АСС - Коростишівська паперова фабрика" встановлено завищення задекларованих валових витрат на суму 2654038,00 грн. у тому числі за 2 квартал 2011 року в сумі 1970503,00 грн., за 3 квартал 2011 року в сумі 82860,00 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 73175,00 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 527500,00 грн., що призвело до заниження податкових зобов"язань з податку на прибуток на загальну суму 599879,00 грн.. Так, в акті вказано, що ТОВ "АСС - Коростишівська паперова фабрика" включено до валових витрат витрати, по придбанню товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Харопторг Ексім ЛТД", ТОВ "Толден", ТОВ "Інтехмаш" та ТОВ "Данис Трейд" не підтверджені відповідними первинними документами, обов"язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Крім того, в акті перевірки встановлено, що на порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2765-VІ (зі змінами і доповненнями) ТОВ "АСС - Коростишівська паперова фабрика" занижено податок на додану вартість в сумі 530964 грн., в тому числі по періодах: травень 2011 року в сумі 168227,00 грн.; червень 2011 року в сумі 225874,00 грн.; липень 2011 року в сумі 5889,00 грн.; серпень 2011 року в сумі 3811,00 грн.; вересень 2011 року в сумі 7028,00 грн.; жовтень 2011 року в сумі 3622,00 грн.; листопад 2011 року в сумі 6057,00 грн.; грудень 2011 року в сумі 4956,00 грн.; лютий 2012 року в сумі 105500,00 грн.
Зокрема, в акті перевірки зазначено, що на порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2765-VІ (зі змінами і доповненнями) позивачем включено до складу податкового кредиту, по придбанню товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Харопторг Ексім ЛТД" (за червень 2011 року) на суму 220000,00 грн., ТОВ "Толден" на суму 42776,00 грн. (за травень 2011 року на суму 5734,00 грн.; за червень 2011 року на суму 5874,00 грн., липень 2011 року на суму 5694,00 грн., серпень 2011 року 3811,00 грн., вересень 2011 року 7028,00 грн., жовтень 2011 року 3622,00 грн., листопад 2011 року 6057,00 грн., грудень 2011 року 4956,00 грн.) та ТОВ "Інтехмаш" на суму ПДВ 162688,00 грн. не підтверджені відповідними первинними документами, обов"язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
На підставі акту перевірки Коростишівською МДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0000852340 від 10.10.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість за основним платежем - 530964,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 68434,00 грн.;
- № 0000842340 від 09.10.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток підприємств, за основним платежем - 641150,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 33045,00 грн.
Однак суд, вважає, що вказані рішення податковим органом прийняті з порушенням закону, виходячи з наступного.
Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000842340 від 09.10.2012 року про визначення суми грошового зобов"язання з податку на прибуток підприємств.
Відповідно акту перевірки підставою для визначення зобов"язання з податку на прибуток стали встановлені порушення в частині заниження валового доходу та завищення валових витрат.
Щодо валового доходу.
З акту перевірки вбачається, що станом на 30.06.2012 року по бухгалтерському рахунку 51 "Довгострокові векселі видані" у підприємства рахується заборгованість в сумі 188300,00 грн., в тому числі по векселях, які були передані ТОВ "Спецтехапарат" та ПП "Углеоборудование".
Згідно акту приймання-передача векселів з ПП "Углеоборудование", підприємством в рахунок заборгованості за поставлені ТМЦ в сумі 1019000,00 грн. у січні 2009 року було передано прості векселі, векселедавцем - ТОВ "АСС - Коростишівська паперова фабрика", перший отримувач векселів (векселедержатель) - ПП "Углеоборудование", а саме:
- № 1360818 на суму 86900,00 грн.;
- № 1360819 на суму 15000,00 грн.
Згідно акту приймання-передача векселів з ТОВ "Спецтехапарат" підприємством в рахунок заборгованості за поставлені ТМЦ в сумі 86400,00 грн. у вересні 2006 року було передано прості векселі, векселедавцем - ТОВ "АСС - Коростишівська паперова фабрика", перший отримувач векселів (векселедержатель) - ТОВ "Спецтехапарат", а саме:
- № 673115286218 на суму 86400,00 грн.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу" вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).
Частиною 1 ст. 11 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, будь-який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту.
Згідно ст. 13 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, індосамент повинен бути написаний на переказному векселі або на приєднаному до нього аркуші (алонжі). Він повинен бути підписаний індосантом.
Відповідно до ст. 14, 15 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, індосамент переносить всі права, що випливають з переказного векселя.
Якщо індосамент є бланковим, то держатель векселя може:
- заповнити бланк або на своє ім'я, або на ім'я будь-якої іншої особи;
- реіндосувати вексель шляхом бланкового індосаменту або індосувати будь-якій іншій особі;
- передати вексель третій особі, не заповнюючи бланк і не вчиняючи індосаменту.
Оскільки не обумовлено протилежне, індосант відповідає за акцепт і за платіж.
Статтею 16 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, встановлено, що власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим.
В особи, яка видала вексель (покупець) припиняється господарське зобов"язання за первісним договором щодо непогашеної заборгованості, та одночасно виникає нове боргове грошове зобов"язання за самим векселем. В особи ж, яка отримала вексель (продавець), припиняється право вимоги за первісним договором щодо непогашеної заборгованості, але одночасно виникає нове право вимоги щодо боргового грошового зобов"язання за самим векселем. При цьому ці особи втрачають статус продавця та покупця, набуваючи при цьому особливого статусу векселедержателя (трансату) та векселедавця (трасату) відповідно.
В подальшому перший трасант (векселедержатель) може передати такий вексель іншим особам за індосаментом, внаслідок чого обов"язок трасата (векселедавця) з оплати векселя на протязі строку позовної давності зберігається, але вже перед другим трасатом (векселедержателем), який може пред"явити такий вексель до оплати без будь-якого зв"язку із первісним договором.
А тому, суд не приймає до уваги доводів відповідача про припинення господарських зобов"язань ТОВ "АСС - Коростишівська паперова фабрика" як векселедавця внаслідок ліквідації ТОВ "Спецтехапарат" та ПП "Углеоборудование", оскільки ПК України не передбачено жодних норм щодо того, що такі факти повинні самі по собі призводити до виникнення валового доходу.
Крім того, податковий орган вказує, що позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.
Однак, з матеріалів справи вбачається, зокрема з простих векселів датами їх погашення є 18.09.2013 року та 31.12.2015 року, тобто на момент здійснення перевірки вказані векселі не були пред"явлені до погашення, а термін погашення їх не настав. Зазначені обставини свідчать перш за все про те, що перебіг позовної давності не почався (т. 2 а.с. 165, 166, 168).
Таким чином, посилання відповідача на сплив строку позовної давності є безпідставним та необґрунтованим.
Також необґрунтованим є посилання відповідача в акті перевірки про ненадання позивачем інформації та підтверджуючих документів про заміну векселедержателя по вищевказаних векселях.
Так, відповідно до ч.1, 2 ст.4 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (зі змінами і доповненнями) до особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять усі посвідчені ним права. Обмеження обігу та/або реалізації прав за цінними паперами може бути встановлено тільки у випадках і в порядку, передбачених законом. Для передачі іншій особі прав, посвідчених цінним папером на пред'явника, достатньо вручити цінний папір цій особі.
Тобто, чинним законодавством не передбачено обов"язку векселедавця отримувати інформацію про подальшу передачу виданого ним векселю іншим особам.
Таким чином, суд вважає, що кошти в сумі 188300 грн. не підпадають під ознаки безповоротної фінансової допомоги, визначеної пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України, а відтак безпідставними є висновки акту перевірки щодо заниження валового доходу та порушення пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України.
Щодо валових витрат.
Відповідно до п.п. 14.1.27. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2765-VІ (зі змінами і доповненнями), (далі - ПК України) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Згідно п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
До витрат операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (п. 138.1.1 ст. 138 ПК України).
Пунктом 138.2 статті 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п.п.139.1.9. п. 139.1 ст. 139 ПК України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Згідно ч. 1 ст. 9 до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16 липня 1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Частиною 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату і місце складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З акту перевірки вбачається, що ТОВ "АСС - Коростишівська паперова фабрика" включено до валових витрат витрати, по придбанню товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Харопторг Ексім ЛТД", ТОВ "Толден", ТОВ "Інтехмаш" та ТОВ "Данис Трейд" не підтверджені відповідними первинними документами, обов"язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Однак, суд не погоджується з таким висновком податкового органу з огляду на наступне.
Встановлено, що між ТОВ "АСС - Коростишівська паперова фабрика" та контрагентами ТОВ "Харопторг Ексім ЛТД", ТОВ "Толден", ТОВ "Інтехмаш" та ТОВ "Данис Трейд" було укладено ряд договорів № 27 від 01.06.2011 року, № 12/04/10 від 12.04.2010 року, № 1 від 04.05.2011 року, № 1 від 01.02.2012 року про купівлю та поставку ТМЦ (т.1 а.с. 84-89, 147-148, 180, т.2 а.с.52-53).
Відповідно до вище вказаних Договорів транспортування товару здійснювалось власними силами ТОВ "АСС - Коростишівська паперова фабрика" або за рахунок постачальників.
Матеріали справи містять копії первинних документів, які підтверджують отримання зазначених товарів (послуг) та понесені витрати позивача, зокрема: видаткові накладні, акти прийому-передачі, прибуткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення про перерахування коштів, оборотно-сальдова відомість, накладні по переміщенню із складу по цеху, списання матеріалів на виробництво, випуск продукції, звіт по продажу, договір на продаж паперу.
З аналізу перелічених вище первинних документів можна ідентифікувати, що всі витрати позивача по фінансово-господарським операціям з контрагентами ТОВ "Харопторг Ексім ЛТД", ТОВ "Толден", ТОВ "Інтехмаш" та ТОВ "Данис Трейд" це витрати, які понесені з використанням ТМЦ, та підтверджується належним чином оформленими первинними документами.
Отримані ТМЦ були оприбутковані по складському обліку позивача та використані у власній господарській діяльності, про свідчать оборотно-сальдові відомості, звіти про використання сировини, дані щодо подальшої реалізації виробленої продукції.
Не спростовують такого висновку і доводи відповідача про необхідність підтвердження понесених витрат ще й товарно-транспортними накладними, оскільки за умови надання платником податку інших документів, передбачених пп. 138.2 ст.138 ПК товарно-транспортна накладна не є визначальною підставою для віднесення витрат до складу валових.
Таким чином, податковим органом при винесені оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не взято до уваги те, що ТОВ "АСС - Коростишівська паперова фабрика" були надані усі первинні документи, які надають право віднести витрати на придбання ТМЦ, отриманих від ТОВ "Харопторг Ексім ЛТД", ТОВ "Толден", ТОВ "Інтехмаш" та ТОВ "Данис Трейд" до складу валових.
Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000852340 від 10.10.2012 року, про визначення суми грошового зобов"язання з податку на додану вартість.
З акту перевірки вбачається, що на порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2765-VІ (зі змінами і доповненнями) ТОВ "АСС - Коростишівська паперова фабрика" включило до складу податкового кредиту суми ПДВ, по придбанню ТМЦ від контрагентів ТОВ "Харопторг Ексім ЛТД", ТОВ "Толден", ТОВ "Інтехмаш" та ТОВ "Данис Трейд" не підтверджені відповідними первинними документами, обов"язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Однак, суд вважає такий висновок податкового органу безпідставним, з огляду на наступне.
Відповідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2765-VІ (зі змінами і доповненнями) (далі по тексту - ПК України), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно ст. 198.3 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв"язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Висновки акта перевірки про не підтвердження позивачем права на податковий кредит спростовуються наданими суду доказами у справі, а саме: видатковими накладними, актами прийому-передачі, прибутковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, оборотно-сальдовими відомостями, накладними по переміщенню із складу по цеху, по списанню матеріалів на виробництво, випуску продукції, звітами по продажу, договором на продаж паперу, що підтверджує правомірність віднесення цих сум до складу податкового кредиту.
Зазначені вище документи містять всі обов"язкові реквізити та мають юридичну силу. Виписані податкові накладні відповідають вимогам Податкового кодексу України, що не заперечується актом перевірки, а тому позивач правомірно включив суми ПДВ до складу податкового кредиту.
Розрахунки за понесені витрати позивачем проведено безготівковими операціями в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень з банківських рахунків позивача.
Таким чином, ТОВ "АСС - Коростишівська паперова фабрика" правомірно включило до складу податкового кредиту суму податку по фінансово-господарським операціям з контрагентами ТОВ "Харопторг Ексім ЛТД", ТОВ "Толден", ТОВ "Інтехмаш" та ТОВ "Данис Трейд".
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем не надано суду достатніх доказів на підтвердження правомірності прийняття податкових повідомлень - рішень № 0000842340 від 09.10.2012 року та № 0000852340 від 10.10.2012 року, а тому суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 158-162, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Скасувати прийняті Коростишівською міжрайонною державною податковою інспекцією Житомирської області Державної податкової служби податкові повідомлення-рішення № 0000842340 від 09.10.2012 року та № 0000852340 від 10.10.2012 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя О.В. Капинос
Повний текст постанови виготовлено: 24 січня 2013 р.