справа № 0670/7257/12
категорія 8.2.1
21 січня 2013 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Капинос О.В. ,
при секретарі - Антощук Є.С., Никифоренко В.В.,
Корольовій О.С.,
за участю представника позивача ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Вимпел"
до Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.03.2011 №0003612301/2,-
встановив:
22.06.2011 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішеня Державної податкової інспекції в Житомирському районі від 17.03.2011 року № 0003612301/2.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.12.2011 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в Житомирському районі від 17.03.2011 року № 0003612301/2 в частині визначення Товариству з обмежено. відповідальністю "Промислова компанія "Вимпел" податкових зобов"язань з податку на додану вартість в розмірі 74945,33 грн. та фінансових санкцій в сумі 55257,00 грн.(т.2 а.с. 139-141).
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2012 року постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06.12.2011 року скасовано в частині, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Житомирському районі від 17.03.2011 року № 0003612301/2 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Вимпел" податкового зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 10039,35 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 501,68 грн. (т.2 а.с. 202-203).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.09.2012 року постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06.12.2011 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2012 року в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.03.2011 року № 0003612301/2 щодо визначення суми грошового зобов"язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 60595,64 грн. скасовано та в цій частині справу направлено на новий розгляд (т.2 а.с. 257-260).
В частині оскарження податкового повідомлення-рішення позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що ДПІ в Житомирському районі безпідставно зменшено залишок податкового кредиту на суму 56566 грн., який був зменшений актом попередньої перевірки від 15.09.2009 року та на підставі якого будь-яке рішення податковим органом не приймалося. Вважає, що акт перевірки не має для нього обов"язкового значення, а висновки щодо зменшення від"ємного значення податку на додану вартість є безпідставними.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
З огляду на приписи ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за відсутності представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в Житомирському районі проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Вимпел" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2010 р., про що складено акт від 17.12.2010 р. № 4826/23-01/13544670/0110 (далі- акт від 17.12.2011 р.) (т.1 а.с. 12-24).
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.03.2011 р. № 0003612301/2, яким визначено суму податкового зобов"язання з податку на додану вартість в розмірі 134226 грн. основного платежу та 67113 грн. штрафних (фінансових) санкцій (т.1 а.с.25).
Так, підставою визначення суми грошового зобов"язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в частині, що оскаржується у розмірі 60595,64 грн., стали висновки акту перевірки від 17.12.2011 р. про порушення позивачем пп.7.2.3, 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (зі змінами і доповненнями).
Зокрема, в акті вказано, що ТОВ "ПК Вимпел" в деклараціях по податку на додану вартість в 2009 р. не відображено результати попередньої перевірки (акт від 15.06.2009 р. № 1003/23-0/135446700110), за якою в 2008 р. встановлено завищення залишку від"ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 56566 грн.
В акті перевірки від 15.06.2009 р. № 1003/23-01/13544670, на який посилається відповідач, зазначено, що перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2008 р. встановлено його заниження на суму 82399 грн., в результаті чого зменшено залишок від"ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації) на суму 56566 грн.. У зв"язку з цим відповідач прийшов до висновку про порушення ТОВ "ПК Вимпел" пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (т.2 а.с.79-83).
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи будь-якого рішення щодо виявлених порушень податковим органом не приймалося, чим порушено вимоги п.3.2 Порядку надіслання органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків (зі змінами і доповненнями), яке було затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року № 253.
Так, факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій.
Тому, для позивача юридичне значення, а відтак і правові наслідки, має рішення суб"єкта владних повноважень, оскільки воно містить обов"язкові для нього приписи, а саме: підстави нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми від'ємного значення податку на додану вартість, а акт перевірки, на який посилається відповідач, є лише носієм доказової інформації і не має для позивача будь-яких наслідків.
Щодо порушень, які зафіксовані в акті від 15.06.2009 року, то суд зазначає наступне.
Так, відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08. 2005 року N 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за N 925/11205 (далі-Порядок), акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Разом з тим, ні в акті перевірки, ні під час розгляду справи податковим органом не вказано по яких операціях та з якими контрагентами неправомірно сформовано від"ємне значення податку на додану вартість, а відтак суд позбавлений можливості перевірити вказані обставини.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, на підтвердження правомірності прийнятого рішення в цій частині відповідачем, крім акту перевірки інших доказів суду не надано, з огляду на що суд приходить до висновку про безпідставність нарахування податкових зобов"язань в цій частині та про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 440,63 грн.
Керуючись ст.ст. 86,94,158-162,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Позов задовольнити.
Скасувати прийняте Державною податковою інспекцією у Житомирському районі Житомирської області Державної податкової служби податкове повідомлення-рішення від 17.03.2011 року № 0003612301/2 в частині визначення суми грошового зобов"язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 60595,64 грн.
Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Вимпел" з Державного бюджету України понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 440,63 грн. шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області Державної податкової служби.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя О.В. Капинос
Повний текст постанови виготовлено: 28 січня 2013 р.