Провадження №2/155/41/13
Справа №0302/2943/2012
10 січня 2013 року місто Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - Черняка В.В.,
при секретарі - Гусак Т.Г.,
вивчивши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів щодо забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до відповідача про стягнення боргу за договором позики.
Крім того, однією з позовних вимог позивача є накладення арешту на майно відповідача, що знаходиться в місті Горохові по вулиці Дачній, 6, в якості забезпечення позову по вказаній справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно ч.3 ст.152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, необхідні для забезпечення позову (ч. 2 ст. 151 ЦПК України).
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» установлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
У поданій до суду заяві про забезпечення позову, заявник не наводить обґрунтованих доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову у якийсь спосіб може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
До заяви про забезпечення позову позивачем не додано доказів про наявність та належність на час розгляду заяви рухомого, нерухомого майна чи грошових коштів саме відповідачу, а не іншим особам, чи на праві спільної власності, доказів про дійсну вартість майна, що позбавляє суд можливості зробити висновок про співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник, із заявленими позивачем вимогами, як того вимагає ч. 3 ст. 152 ЦПК України.
З врахуванням викладеного, вказаний в заяві вид забезпечення позову не можна визнати співмірним із заявленими у справі позовними вимогами, та таким, що не порушує права інших осіб.
Виходячи з викладеного, приходжу до висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 151, 152, 153, 209, 210 ЦПК України, суддя, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області через Горохівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали.
Головуючий: /підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя Горохівського районного суду В.В. Черняк