83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
29.01.13 р. Справа № 5006/23/159/2012
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Комсомольська" м. Донецьк
до відповідача: Державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк
про стягнення 5 724, 42 грн.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: державне підприємство «Лада ЛТД» м. Макіївка
Суддя Забарющий М.І.
Представники сторін:
Від позивача: Шевчук В.І., Турєєв Д.О. - за довіреностями
Від відповідача: Ляшко Д.В. - за довіреністю
Від третьої особи: не з'явились
Позивач, публічне акціонерне товариство "Центральна збагачувальна фабрика "Комсомольська" м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк, про стягнення 5 724, 42 грн. вартості нестачі вугілля.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:
- відвантаження ним 12.06.2012р. у вагоні № 67703165 за накладною № 53371159 на адресу ТОВ «Лада ЛТД» вугільної продукції;
- виявлення недостачі товару у вагоні № 67703165 на станції Курахівка, що зафіксовано у комерційному акті № 429350 від 15.06.2012р.;
- ст.ст. 110, 113, 114, 130 Статуту залізниць України (далі - Статут).
Відповідач вимоги позивача не визнав тому, що: у відповідності до п. «а» ст. 111 Статуту залізниця не несе відповідальності за недостачу вантажу, якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення; позивач, згідно п. 27 Правил видачі вантажів, повинен був використати норму недостачі у розмірі 2% маси вантажу, зазначеної у накладній, а не 1%.
Третя особа не надала письмового відношення до позову, її представники у засідання суду не з'явились.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Асоціація ДРФЦ, правонаступником якої є позивач (згідно його статуту), 12.06.2012р. відвантажила на адресу ТОВ «Лада ЛТД» м. Макіївка концентрат вугільний у вологому стані марки Г, фракцією 13 - 100 мм, промаркований вапном у вагоні № 67703165 за накладною № 53371159.
На станції Курахівка працівники залізниці за участю представника вантажоодержувача здійснили огляд вагону № 67703165 та завантаженого у нього вантаж і здійснили зважування цього вагону з вантажем. При цьому було встановлено таке: фактична вага брутто 84 000 кг, тара з документа 23 000 кг, нетто - 61 000 кг, що менше ніж це зазначено у накладній на 6 000 кг; поверхня вантажу пагорбкоподібна, нижче рівня бортів, маркування відсутнє; над 5 люком з лівої сторони за рухом потягу поглиблення 200*200*80 см; вагон технічно справний; двері люки закриті; просипання вантажу не має; вантаж, якого не вистачає в вагон вміститися міг. Все встановлене зафіксовано у комерційному акті АЯ № 429350/18 від 15.06.2012р.
Відповідно до ст.23 Закону України "Про залізничний транспорт" перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин. Аналогічна норма викладена і в ч.1 ст.314 ГК України.
Статтею 113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Відповідач не подав суду доказів того, що винним у нестачі вантажу є інші особи, аніж залізниця. Тому суд дійшов висновку, що винним у нестачі вантажу є саме перевізник, тобто, відповідач.
Згідно ст. 114 Статуту та п. 27 Правил видачі вантажу, суд застосовує норму недостачі в розмірі 2%. У зв'язку з цим, суд стягує з відповідача на користь позивача 5 004, 84 грн. В решті вимог суд позивачу у позові відмовляє у зв'язку з необґрунтованістю.
Клопотання позивача про поновлення строку позовної давності суд не розглядає, оскільки згідно ст. 315 Господарського кодексу України він не пропущений.
Крім того, спосіб реалізації дій судді щодо витребування доказів за п.4 ст.65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), визначений ст.38 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої суд витребує документи лише за клопотанням сторін у певних випадках - таких клопотань від сторін не надходило. Така позиція суду відповідає принципу змагальності сторін, закладеного п.4 ч.3 ст.129 Конституції України.
На підставі ст.ст. 20, 173-175, 193, 224, 225, 306-308, 314 Господарського кодексу України, ст.ст. 110, 113 - 115, 129, 130, 133 та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р I Ш И В:
Стягнути з державного підприємства "Донецька залізниця" (м. Донецьк, вул. Артема, 68, ЄДРПОУ 01074957) на користь публічного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Комсомольська" (м. Донецьк, вул. Лівобережна, 66, р/р 2600712514965 у Донецькій філії АТ «Укрексімбанк» в м. Донецьк, МФО 334817, ЄДРПОУ 24820699) - 5 004 грн. 84 коп. вартості нестачі вугільної продукції та 1 407 грн. 18 коп. витрат на сплату судового збору.
В решті вимог позивачу у позові відмовити.
Суддя Забарющий М.І.
В судовому засіданні 29.01.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 04 .02.2013р.