Справа № 22/0590/12522/12 Головуючий у 1 інстанції: Чернобай А.О.
Категорія: 50 Доповідач: Краснощокова Н.С.
26 грудня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Краснощокової Н.С.
суддів: Никифоряка Л.П., Мальованого Ю.М.
при секретарі: Папченко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 05 листопада 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Орган опіки та піклування виконкому Краматорської міської ради про позбавлення батьківських прав,
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 05 листопада 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав відмовлено.
У апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов. Посилається на необґрунтованість і незаконність рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вказує, що в період з 2008р. до 2009р. відповідач декілька разів намагався зустрітись із сином, вона зустрічам не перешкоджала, що було доведено в суді. Після рішення Верховного Суду України від 8.02.2010р., яким залишено без зміни рішення апеляційного суду від 1 червня 2009р. про встановлення часу спілкування з дитиною відповідач з дитиною більше не спілкувався. Відповідач не цікавиться життям дитини, а бажає лише контролювати оцінки сина, в школу приходить лише ОСОБА_4, представник відповідача, та вчиняє там скандали. Висновок органу опіки та піклування зроблений упереджено, без обстеження умов проживання дитина та батьків. Суд послався на те, що відповідач відкрив на ім'я сина рахунки в банку, однак, у справі відсутні дані, що це рахунки саме на ім'я сина. Відповідач підтвердив, що протягом останніх двох років він не звертався із скаргами щодо перешкод з її боку у спілкуванні з сином. Судом відмовлено у задоволенні її клопотання про виклик свідків, також не розглядалось клопотання відповідача про допит дитини. Через принципи відповідача дитина не змогла поїхати за кордон на обстеження та на канікули, оскільки відповідач не з'явився до нотаріуса для оформлення дозволу. Відповідач своїми зверненнями до прокуратури із заявами про притягнення позивачки до кримінальної відповідальності та з заявами до податкової інспекції у м. Краматорську з іншими скаргами на неї, лише погіршує емоційний та психічний стан дитини, оскільки син переживає, що «матір посадять у в'язницю», що свідчить про неналежне виконання батьківських обов'язків.
Суд першої інстанції при ухваленні рішення виходив із наступних встановлених у справі фактичних обставин.
Позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який було розірвано 19. 11.2008 року., після чого між сторонами склалися неприязні стосунки. Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1. З довідки, виданої директором загальноосвітньої школи №25 відповідач з 2008р. батьківських зборів не відвідував, не цікавився шкільним життям сина та його проблемами. Однак, показаннями свідків підтверджено, що відповідач приходив до сина у школу. Відповідач не перебуває на обліку у психіатричній лікарні та наркологічному диспансері, також у матеріалах справи відсутні докази того, що з відповідачем проводилась профілактична робота щодо неналежного виконання ним батьківських прав. Відсутні також докази протиправної поведінки відповідача та негативного впливу такої поведінки на дитину. Рішенням Краматорської міської ради від 20.05.2009 року за заявою відповідача ОСОБА_3 надано дозвіл на оздоровлення сина ОСОБА_2 щорічно під час літніх канікул на строк п'ять днів, коли дитина не оздоровлюється з матір'ю, та під час зимових канікул з 05 по 10 січня. Рішенням апеляційного суду Донецької області від 01.06.2009 року визначено час для побачення і спілкування ОСОБА_3 з малолітнім сином ОСОБА_2, з 10 - ї до 18-ї години кожної суботи за бажанням дитини. З огляду на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд визнав, що позивачкою не доведено, що відповідач свідомо та умисно не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчання та виховання, факту навмисного ухилення від виконання обв'язків по вихованню дитини судом не встановлено, тому у позові відмовлено.
В засіданні апеляційного суду позивач та її представник ОСОБА_5 підтримували апеляційну скаргу та наполягали на її задоволенні, прокурор Голубнича О.О. проти скарги заперечувала. Відповідач в засідання апеляційного суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений, його клопотання про відкладення розгляду справи через його відрядження судом відхилене через відсутність підтвердження його відрядження та місця роботи. Представник відповідача ОСОБА_4, що діє на підставі доручення, була видалена із залу засідання апеляційного суду через порушення порядку, до матеріалів справи долучено її письмовий виступ, у якому вона просить скаргу відхилити та рішення залишити без зміни.
В засіданні апеляційного суду вислухано пояснення неповнолітнього ОСОБА_2, який пояснив, що погоджується з позовом його матері, заявленим в його інтересах та бажає, щоб батько був позбавлений батьківських прав.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення позивача та її представника, пояснення неповнолітньої дитини ОСОБА_2, пояснення прокурора, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову суд обґрунтовано виходив із встановлених у справі фактичних обставин та вимог діючого законодавства.
Так, судом встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що сторони є батьками ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. Шлюб між розірвано 19.11.2008 року, дитина проживає з матір'ю. Між сторонами виник спір щодо порядку спілкування з дитиною, який був предметом розгляду органу опіки та піклування та предметом судового розгляду.
За заявою відповідача рішенням Краматорської міської ради від 20.05.2009 року йому надано дозвіл на оздоровлення сина щорічно під час літніх канікул на сорок п'ять днів, коли дитина не оздоровлюється з матір'ю, та під час зимових канікул з 5 по 10 січня.
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 01.06.2009 року визначено час для побачення і спілкування відповідача з малолітнім сином з 10 годин до 18 години кожної суботи за бажанням дитини.
Відповідач приходив у школу до сина, цікавився його успіхами у навчанні, що підтверджено показаннями свідків та копіями листування.
За висновком органу опіки та піклування відповідач працює, має стабільний дохід, на обліку в наркологічному диспансері не перебуває, ніякої компрометуючої інформації щодо нього немає, він завжди висловлював бажання бачитись із сином, приймати участь у його вихованні, займатись його розвитком, оскільки ОСОБА_1 відмовилась від аліментів на дитину ОСОБА_3 перераховує кошти на утримання сина на особові рахунки, відкриті на ім'я сина, тому орган опіки та піклування вважав недоцільним позбавлення відповідача батьківських прав.
Довідкою філії АТ «Ощадбанк» від 13 серпня 2012р. підтверджено, що 29 грудня 2008р. та 6 січня 2009р. відповідачем були відправлені перекази в сумі 800 грн. та 400 грн. для видачі готівкою позивачці, яка неодноразово запрошувалась для отримання переказу за телефоном, вказаним в переказі, через неотримання переказу протягом 30 днів він повернений відправнику.
Виходячи із встановлених обставин суд прийшов обґрунтованого висновку про те, що доказів на підтвердження позовних вимог не надано, натомість надані відповідачем докази свідчать про те, що батько проявляє інтерес до сина. Підставою для позбавлення батьківських прав позивачка визначила ухилення батька від виконання обов'язків по вихованню дитини.
Враховуючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, а в судовому засіданні не надано доказів свідомого нехтування відповідачем батьківських обов'язків, висновок суду про відмову у позові є вірним.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Посилання апелянта на те, що батько вчиняє дії на шкоду сину, не надає дозволи на виїзд сина за кордон на лікування та відпочинок не підтверджені належними та допустимими доказами.
Думка неповнолітнього ОСОБА_2, з'ясована в суді апеляційної інстанції, який висловив згоду з позовними вимогами, не є підставою для скасування рішення та ухвалення рішення про позбавлення відповідача батьківських прав за умови відсутності передбачених законом підстав для задоволення позову.
Рішення суду відповідає встановленим у справі фактичним обставинам, постановлено з дотриманням норм процесуального закону і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, Апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 05 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: