Справа № 22ц-13138/12 р. Головуючий в 1-й інстанції - Ларіна О.В.
Категорія - 34 Доповідач - Зінов'єва А.Г.
20 грудня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Зінов'євої А.Г.
суддів: Смєлік С.Г.
Ларіної Н.О.
при секретарі: Федоровій А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу державного підприємства (далі ДП) «Донецька залізниця» на рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 02 листопада 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ДП «Донецька залізниця» та страхової компанії (далі СК) «Брокбізнес», третя особа - ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,-
У травні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 09.08.2011 р. мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) між автомобілями НОМЕР_1, який належить йому на праві власності і у вказаний день знаходився під його керуванням та «КаМаЗ-5511» державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить на праві власності ДП «Донецька залізниця» і знаходився під керуванням водія ОСОБА_3 Останній на день ДТП знаходився у трудових відносинах з ДП «Донецька залізниця». Згідно постанови Куйбишевського районного суду м. Донецька від 09.09.2011 р. у вказаній ДТП встановлено вину водія ОСОБА_3, який був притягнутий до адміністративної відповідальності. В результаті ДТП, був пошкоджений його автомобіль і розмір завданої йому матеріальної шкоди, згідно звіту про оцінку транспортного засобу, складає 35111 грн. 03 коп. Між відповідачем ДП «Залізниця» та СК «Брокбізнес» був укладений договір обов'язкового страхування і оскільки страховий випадок стався в період дії договору, страхувальником за ремонт його транспортного засобу, який відбувся в ТОВ «Алекс Схід» перераховано 26431 грн. 36 коп., виходячи з фактичної вартості ремонтно-поновлювальних робіт за виключенням франшизи в розмірі 665 грн. Просив стягнути з відповідача ДП «Донецька залізниця» на його користь матеріальну шкоду, відшкодування якої не проведено страховою компанією і яка складає з втрати вартості товарного вигляду транспортного засобу в розмірі 5506 грн. 36 коп. та невиплаченої суми франшизи - 665 грн. Також просив стягнути на його користь судові витрати, пов'язані з проведенням експертних досліджень в розмірі 850 грн. та судовий збір - 214 грн. 60 коп. Крім того, вважав, що діями ОСОБА_3 йому було спричинено моральну шкоду, на відшкодування якої просив стягнути з ДП «Донецька залізниця» 4750 грн.
Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 02 листопада 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені частково: з ДП «Донецька залізниця» на його користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, яка складає з втрати товарного вигляду транспортного засобу - 5506 грн. 36 коп.; витрати на проведення автотоварознавчих досліджень - 850 грн. та франшизу - 665 грн., а всього стягнуто - 7021 грн. 36 коп. Крім того з ДП «Донецька залізниця» на користь ОСОБА_2 стягнуто судовий збір в розмірі 429 грн. 20 коп. В іншій частині вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач ДП «Донецька залізниця» принесли апеляційну скаргу, в якій просили рішення суду скасувати як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Просили ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову щодо відшкодування матеріальної шкоди, яка складає з втрати вартості товарного вигляду транспортного засобу - 5506 грн. 36 коп.; витрати на проведення автотоварознавчих досліджень - 850 грн. та стягнення судового збору відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилався на те, що у суду першої інстанції не було підстав для стягнення втрати вартості товарного вигляду транспортного засобу. Виходячи з діючого законодавства щодо оцінки колісних транспортних засобів, втрата товарного вигляду на автомобіль, який вже раніше був пошкоджений, не нараховується. Факт знаходження раніше транспортного засобу позивача в ДТП судом першої інстанції не був перевірений, як і достовірність відомостей ОСОБА_2 стосовно свого автомобілю. Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в порушення вимог ст. 60 ЦПК України, позивачем не надано доказів на підтвердження вищевказаних обставин. Також поза увагою суду залишилося те, що відповідно до діючого законодавства потерпілій особі відшкодовуються реальні збитки, які були сплачені страховою компанією у відповідності до договору про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності. Реальними збитками також є франшиза, яка не була сплачена страховою компанією, всі інші вимоги є припущеннями і тому задоволенню не підлягають.
В судовому засіданні представник відповідача ДП «Донецька залізниця» апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити у повному обсязі.
Позивач проти апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити, а рішення суду залишити без зміни.
Представник СК «Брокбізнес» та третя особа до судового засідання не прибули, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідача, сторони, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині стягнення судового збору зміні з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно визначив правовідносини, які виникли між сторонами, надав їм відповідну оцінку і обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2
Разом з тим, при визначені розміру судового збору, суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, є підставами для зміни судового рішення.
При розгляді справи судом було встановлено, що 09.08.2011 р. мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) між автомобілями НОМЕР_1, який знаходився під керуванням ОСОБА_2 та «КаМаЗ-5511» державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить на праві власності ДП «Донецька залізниця» і знаходився під керуванням водія ОСОБА_3 Останній на день ДТП знаходився у трудових відносинах з ДП «Донецька залізниця». Згідно постанови Куйбишевського районного суду м. Донецька від 09.09.2011 р. ОСОБА_3 за скоєння ДТП притягнуто до адміністративної відповідальності. В результаті ДТП, був пошкоджений автомобіль «Хюндай», який належить на праві власності ОСОБА_2 Згідно звіту про оцінку транспортного засобу, останньому завдано матеріальну шкоду в розмірі 35111 грн. 03 коп. Між позивачем та страховою компанією «АХА «Страхування» укладено договір добровільного страхування, між відповідачами ДП «Залізниця» та СК «Брокбізнес» - обов'язкового страхування, при цьому страховий випадок стався в період дії договорів. Транспортний засіб позивача був відремонтований на станції технічного обслуговування ТОВ «Алекс Схід», на рахунок якої відповідачем СК «Брокбізнес» перераховані кошти в розмірі 26431 грн. 36 коп., виходячи з фактичної вартості ремонтно-поновлювальних робіт за виключенням франшизи в розмірі 665 грн.
Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема, транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
В ході слухання справи судом першої інстанції було встановлено, що ДТП сталася з вини водія ОСОБА_3, який знаходився у трудових відносинах з ДП «Донецька залізниця» і в день ДТП керував автомобілем «КаМаЗ-5511» державний реєстраційний номер НОМЕР_2, належним на праві власності ДП «Донецька залізниця» на законних підставах. В результаті винних дій ОСОБА_3 був пошкоджений транспортний засіб ОСОБА_2
Відповідно до вимог ч.1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Як вбачається з вимог ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За вказаних обставин суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність вини ОСОБА_3 і з урахуванням проведених страхових виплат поклав на відповідача обов'язок сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка складає з втрати вартості товарного вигляду транспортного засобу та франшизи, що передбачено також п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 р. №6 (з подальшими змінами та доповненнями за станом на день виникнення правовідносин) (далі Постанова).
Згідно п. 32.7. ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 р. (в редакції за станом на день виникнення правовідносин), страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу.
Відповідно до п. 9 Постанови, коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.
За вказаних обставин суд першої інстанції обґрунтовано в рахунок відшкодування збитків стягнув з відповідача ДП «Донецька залізниця» на користь ОСОБА_2 втрату товарної вартості транспортного засобу, оскільки такий обов'язок на себе страхові компанії не приймали.
Виходячи з наведеного доводи апелянта про те, що у суду першої інстанції не було підстав для стягнення втраченої вартості товарного вигляду транспортного засобу і що вказана вартість не віднесена до реальних збитків є необґрунтованими.
Апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи відповідача про те, що судом першої інстанції не перевірений факт знаходження раніше транспортного засобу позивача в ДТП, за наявності якого втрата вартості товарного вигляду автомобілю не нараховується, оскільки вони безпідставні.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Надані позивачем докази відповідачем ДП «Донецька залізниця» не спростовані і доказів, того, що транспортний засіб ОСОБА_2 до даної ДТП був пошкоджений не надано. За вказаних обставин доводи відповідач є припущеннями.
Таким чином, рішення суду в частині відшкодування матеріальної шкоди відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для його скасування не має. Доводи апеляційної скарги щодо цієї частини рішення висновків суду не спростовують.
Необгрунтовані також доводи апелянта і про те, що у суду першої інстанції не було підстав для стягнення судових витрат, які складають з оплати експертних досліджень. При цьому, доводи щодо судового збору заслуговують уваги і в цій частині скарга підлягає частковому задоволенню.
Як вбачається зі ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Виходячи з наведеного, суд обґрунтовано поклав на відповідача ДП «Донецька залізниця» витрати, пов'язані з експертними дослідженнями, оскільки вони підтверджені наданими квитанціями.
Разом з тим, визначивши розмір судового збору - 429 грн. 20 коп., суд неправильно застосував норма процесуального права, що є підставами для зміни судового рішення в цій частині. Насамперед, виходячи з вищевикладених вимог ст. 88 ЦПК України, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково і складають лише з втрати вартості товарного вигляду транспортного засобу та франшизу, загальна сума яких - 6171 грн. 36 коп.
Згідно ст. п.п. 1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. (в редакції за станом на день виникнення правовідносин), розмір судового збору за подання до суду заяви майнового характеру складає 1% ціни позову, але не менш 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 214 грн. 60 коп. Сама така сума була сплачена ОСОБА_2 при поданні позовної заяви про відшкодування матеріальної шкоди, що підтверджено квитанцією.
За вказаних обставин у суду першої інстанції не було підстав для стягнення з ЛП «Донецька залізниця» на користь ОСОБА_2 судового збору в розмірі 429 грн. 20 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.4, 313, 314 ч.2, 316 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу державного підприємства «Донецька залізниця» задовольнити частково.
Рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 02 листопада 2012 року в частині стягнення судового збору змінити.
Стягнути з державного підприємства «Донецька залізниця» на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн.. 60 коп.
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з дня його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий:
Судді: