Справа № 22ц/0590/13059/2012 рік Головуючий першої інстанції Владимирська І.М.
Категорія: 26 Доповідач: Осипчук О.В.
„18" грудня 2012 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого: Осипчук О.В.,
Суддів: Біляєвої О.М., Ткачук С.С.,
При секретарі: Муравченко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Добропіллі Донецької області про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою відповідача на рішення Петровського районного суду м. Донецька від 25 жовтня 2012 року, -
Рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 25 жовтня 2012 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Добропіллі на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 3 000 грн.
З вказаним судовим рішенням не погодився відповідач і подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволені позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування скарги посилається на те, що позивач не надав доказів спричинення моральної шкоди, відсутній висновок МСЕК про спричинення позивачу такої шкоди, а шкода, яка завдана здоров'ю позивача, компенсована чітким виконанням держави щодо сплати тих виплат, які передбачені Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності". Судом безпідставно було відмовлено у призначенні експертизи для отримання висновку про спричинення позивачеві моральної шкоди. Крім того, на момент розгляду справи відсутні норми закону, які передбачають право потерпілих на відшкодування моральної шкоди фондом. Відповідачем по справі повинно бути підприємство, на якому позивач працював і де отримав ушкодження здоров'я. Стягуючи на користь позивача 3000 грн., суд невірно оцінив глибину фізичних та душевних страждань позивача у зв'язку з травмою та не врахував залишкову працездатність у зв'язку з цим.
В апеляційному суді представник відповідача підтримав доводи скарги в повному обсязі.
Позивач до суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Суд першої інстанції встановив, що позивач продовж тривалого часу працює на підприємствах вугільної промисловості. 02 квітня 2005 року з ним стався нещасний випадок на виробництві. Відповідно до висновку МСЕК від 14.06.2005 року позивачеві вперше встановлено 10% втрати професійної працездатності в зв'язку з нещасним випадком на виробництві. Висновком МСЕК від 11.02.2008 року позивачеві встановлено безстроково 25% втрати професійної працездатності за сукупністю ( 15% по травмі від 01.11.1998 року та 10% по травмі від 02.04.2005 року).
Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, і стягуючи на його користь 3000 грн., у відшкодування моральної шкоди, суд виходив із втрати професійної працездатності у 10% по травмі 2005 року і з того, що умовами виробництва позивачеві спричинена моральна шкода, компенсація якої в грошовому виразі належить стягненню з відповідача, але сума в 80 000 грн., яку просить стягнути позивач, є завеликою.
Розглядаючи справу по суті, суд обґрунтовано виходив з того, що правовідносини, які виникли між сторонами в зв'язку з відшкодуванням моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я позивача, регулюються Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року ( з наступними змінами).
За змістом ст.ст. 21,28,30,34,35 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати за моральну шкоду, виникає у особи з дня встановлення їй стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.
Апеляційний суд не приймає до уваги довід скарги щодо відсутності правових підстав стягнення моральної шкоди з фонду, оскільки втрата 10% професійної працездатності у зв'язку з трудовим каліцтвом по травмі 2005 року вперше встановлено позивачу висновком МСЕК від 02 квітня 2005 року, і таким чином, право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набрання чинності як Законом України „Про державний бюджет на 2006 рік", так і Законом України „Про державний бюджет на 2007 рік" та Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 лютого 2007 року.
Суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що позивачу умовами виробництва заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, що порушило його звичні нормальні зв'язки, які потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя і з урахуванням глибини фізичних і моральних страждань, вимушеності змін у звичному образі життя правомірно дійшов висновку про часткове задоволення позову і стягнення 3000 грн., що відповідає принципам розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Судом постановлено обґрунтоване рішення з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування немає.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому до уваги не приймаються.
Керуючись ст.ст. 307,308,313-315 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Добропіллі відхилити.
Рішення Петровського районного суду м. Донецька від 25 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: