Справа 22ц/0590/12505/2012 Головуючий у 1 інстанції Кононихіна Н.Ю.
Категорія 27 Доповідач Біляєва О.М.
18 грудня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Осипчук О.В.,
суддів Біляєвої О.М., Ткачук С.С.,
при секретарі Муравченко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про захист прав споживачів та визнання дій неправомірними за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 01 жовтня 2012 року,
Рішенням Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 01 жовтня 2012 року первісний позов задоволено; у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник ОСОБА_3, не погоджуючись з рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення норм матеріального й процесуального права та просить скасувати рішення в частині задоволення первісного позову та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
В обґрунтування скарги апелянт зазначає, що суд безпідставно стягнув суму боргу з ОСОБА_2, яка є поручителем, оскільки на час звернення позивача до суду правовідносини за договором поруки від 20.08.2008 року припинились, оскільки строк договору поруки, як і кредитного договору, не встановлений. Суд таким чином порушив вимоги ст. 598, ч. 4 ст. 559 ЦК України. Крім того, стягнення заборгованості за кредитним договором є необґрунтованим з тих підстав, що позивачем не доведений факт надання кредитних коштів позичальнику ОСОБА_1; Банк не набув право звертатися з вимогою про повернення всієї суми кредиту, оскільки позичальник не отримував повідомлення про таку вимогу. Позивач не довів первинними документами наявність заборгованості за кредитним договором, представлена ним довідка-розрахунок не є належним та допустимим доказом. На порушення процесуального закону суд, досліджуючи матеріали справи, не надав письмових доказів для ознайомлення особам, які беруть участь у справі; не навів у рішенні мотивів, з яких він відхилив заперечення представника апелянта.
Представник апелянта ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів.
Інші особи, які беруть участь у справі, у судове засідання, про час і місце якого повідомлені належним чином, не з'явилися.
Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу з наступних підстав.
Суд першої інстанції, задовольняючи первісний позов та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, виходив з того, що відповідачем ОСОБА_1 не виконані зобов'язання за кредитним договором, що укладений 20 серпня 2008 року між ним та акціонерним комерційним інноваційним банком"УкрСиббанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк". Виконання зобов'язання забезпечено договором поруки. Порушення зобов'язання є підставою для солідарної відповідальності позичальника та поручителя. Вимоги за зустрічним позовом є безпідставними та необґрунтованими.
Рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову сторонами не оскаржується.
Перевіряючи законність й обґрунтованість рішення в оскарженій частині в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд визнає, що висновок суду про задоволення первісного позову відповідає обставинам справи і ґрунтується на законі.
В силу частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 20 серпня 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - Банк), та ОСОБА_1 (далі - позичальник) укладено договір про надання споживчого кредиту № 11385056000, предметом якого є надання Банком кредитних коштів в іноземній валюті 12000 доларів США, що дорівнює еквіваленту 58123 грн. 20 коп. за курсом НБУ на день укладення договору, зі сплатою 15% річних. Строк повернення кредиту не пізніше 20 серпня 2015 року. Виконання зобов'язання позичальником забезпечено договором поруки № 224323, що укладений 20.08.2008 року між Банком та ОСОБА_2
Суд встановив, що позивач зобов'язання за кредитним договором виконав, що підтверджується заявкою на видачу готівки з підписом отримувача ОСОБА_1 (ас. 14).
Таким чином, доводи скарги щодо недоведеності Банком факту надання кредитних коштів позичальнику є безпідставними.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Порушенням зобов'язання, згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Та обставина, що погашення кредиту ОСОБА_1 проводилось з порушенням умов договору, підтверджується довідкою-розрахунком (ас. 13), яка визнана судом належним та допустимим доказом. Розмір заборгованості за кредитом станом на 30 січня 2012 року складає 9660,64 доларів США, що еквівалентно 77185 грн. 63 коп., з яких заборгованість по тілу кредиту 7995,67 доларів США (еквівалент в національній валюті 63883 гр. 00 коп.); за відсотками за користування кредитом - 1443,85 доларів США (еквівалент - 11535 гр. 93 коп.), пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 126,53 доларів США (еквівалент 1010 гр. 94 коп.), пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам 94,59 доларів США (еквівалент 755 грн. 76 коп.).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Заперечуючи проти наявності заборгованості, ОСОБА_1 на порушення вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України не подав відповідних доказів на спростування факту та розміру заборгованості, визначеного позивачем.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем ОСОБА_1 порушено зобов'язання за договором кредиту і заборгованість складає 9660,64 доларів США, що еквівалентно 77185 грн. 63 коп.
Апеляційний суд відхиляє доводи скарги про відсутність у Банку права вимоги щодо повернення всієї суми кредиту у зв'язку з неотриманням позичальником відповідного повідомлення, оскільки вони спростовуються письмовими доказами: повідомленням-вимогою № 134-9/336 від 20 квітня 2011 року та розпискою про вручення поштового відправлення (ас. 69-70, 71).
Крім того, право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).
Згідно з частиною другою статті 1054 та частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, передбачені ст. 554 ЦК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 554 ЦК України в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки ч. 4 ст. 559 ЦК).
Встановивши, що за кредитним договором, укладеним до 20 серпня 2015 року, позичальник з січня 2011 року припинив внесення щомісячних платежів щодо повернення кредиту, а пред'явлена банком у квітні 2011 року вимога до позичальника про дострокове повернення частини позики останнім не виконана, та що банк пред'явив таку ж вимогу в квітні 2011 року до поручителя (ас. 72), тобто в межах встановленого законом шестимісячного строку, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що порука поручителя не припинилася.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ у п. 24 постанови від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову.
Відтак доводи скарги про відсутність правових підстав для стягнення заборгованості з поручителя не є обґрунтованими.
Перевіряючи доводи скарги щодо порушення процесуального закону, апеляційний суд визнає їх неспроможними. Мотиви відхилення заперечень представника апелянта відображені в оскарженому рішенні. Як вбачається з матеріалів справи, останні були досліджені у судовому засіданні 01 жовтня 2012 року, в яке відповідачі, скориставшись передбаченим статтею 158 ЦПК України правом, не з'явились (ас. 117, 118). Відповідно до вимог ст. 27 ЦПК особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Суд першої інстанції зробив висновки, що відповідають обставинам справи; визначився з характером правовідносин сторін, що випливають із встановлених обставин, застосувавши до них відповідну правову норму.
Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду в частині задоволення позову публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" без змін, оскільки дійшов висновку, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального й процесуального права.
Керуючись ст.ст.307 ч.1 п. 1, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 01 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Судді