Справа № 22ц-0590/12800/12 Головуючий у 1-ій інстанції Олещенко Л.Б.
Категорія 42 Доповідач Солодовник О.Ф.
27 грудня 2012 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Лоленко А.В., суддів Солодовник О.Ф., Биліни Т.І.,
при секретарі Люліній Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ГІРФО Ленінського РВ МУ УМВС України в Донецькій області, про виселення, зняття з реєстрації та зобов'язання передати домову книгу,
Рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 09 листопада 2012 року позов ОСОБА_2 задоволено частково: виселено ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення, вирішено питання судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено вимоги матеріального та процесуального права.
Представник позивача у судовому засіданні просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін. Вважаючи його законним та обґрунтованим.
Судом першої інстанції встановлено наступне. Позивачці на підставі договору купівлі-продажу квартири від 16 грудня 2009 року належить квартира АДРЕСА_1 (а.с.4-5).
Третя особа, належним чином повідомлена про час та місце слухання справи, у судове засідання не з'явилася.
Заслухавши суддю-доповідача, відповідачку ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4, представника позивача ОСОБА_5, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Конституцією (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 відповідно до Закону N 475/97-ВР від 17.07.97 "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).
Як правильно встановлено судом першої інстанції та не оспорювалося сторонами в судовому засіданні, відповідачка була власницею спірної квартири, яку продала ОСОБА_6, яка в свою чергу продала спірну квартиру позивачці. Вказані договори відповідачкою не оспорені, є дійсними.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України.
Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира (ст. ст. 379, 382 ЦК України).
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про виселення відповідачки зі спірної квартири.
При встановленні зазначених фактів і постановленні рішення судом правильно застосовано норми матеріального права та не було порушено норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції, висновки суду вони не спростовують.
У відповідності до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 09 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.
Головуючий :
Судді: