Справа № 22ц/0590/11678/2012 Головуючий в 1 інстанції - Марченко Н.Ю.
Категорія 48 Доповідач - Барсукова О.І.
Іменем України
17 грудня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Санікової О.С.,
суддів: Барсукової О.І., Дундар І.О.,
при секретарі : Пасічній О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Центрально-міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 12 вересня 2012 року, -
Рішенням Центрально-міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 12 вересня 2012 року позов задоволено. З відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частини з усіх видів заробітку відповідача, починаючи з 14 червня 2012 року щомісячно до закінчення навчання 30 червня 2013 року. Вирішено питання щодо судових витрат.
Рішення допущено до негайного виконання в межах платежу за один місяць.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на неповне з'ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи.
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2, доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
Позивачка ОСОБА_2 проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила її відхилити, рішення Центрально-міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 12 вересня 2012 року залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, позивачку, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що ОСОБА_3 продовжує навчання на денному відділенні і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, а відповідач може надавати допомогу своєму сину.
Такий висновок суду правильний, відповідає вимогам закону та наявним у справі доказам.
Згідно з частини 1 статті 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (стаття 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (стаття 184 Сімейного кодексу України) і виплачуються щомісячно.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження батьками ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 є позивачка ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_2 (а. с. 4).
Згідно довідки про доходи, ОСОБА_3 навчається у Горлівському вищому професійному училищі на денній формі навчання та (а. с. 7).
Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітню дитину в твердій грошовій сумі та (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
У зазначеній нормі права законодавець пов'язує обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу
При визначенні розміру аліментів, що підлягають стягненню на користь позивачки, суд врахував, що дитина, яка продовжує навчання проживає з матір'ю та знаходиться на її утриманні ( а.с.8), відповідач працює електромонтером Горлівських майстерень по ремонту рухомого складу ПАТ «Укрвуглепромтранс» та має стабільну заробітну плату ( а.с.32) та дійшов висновку про те, що дитина потребує матеріальної допомоги , а батько в змозі її надавати.
За вказаних обставин розмір стягнених аліментів на утримання неповнолітньої дитини визначено у відповідності до фактичних обставин справи та вимог закону, а доводи апелянта щодо невизнання ним свого батьківства на час розгляну даної справи не мають правового значення.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є відповідно до ст.308 ЦПК України, підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без зміни.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Центрально-міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 12 вересня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: