Справа № 22ц/0590/12711/2012
Головуючий у І інстанції Дармін М.О.
Категорія 32 Доповідач Барков В.М.
11 грудня 2012 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Маширо О.П.,
суддів Баркова В.М.,
Принцевської В.П.,
при секретарі Риндіній Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве Донецької області на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 12 листопада 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве Донецької області про стягнення страхових виплат,
Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 12 листопада 2012 року позов ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве Донецької області про стягнення страхових виплат задоволено. Стягнуто з ФСС в м. Єнакієве у відшкодування моральної шкоди 7500 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що суд при розгляді справи порушив і неправильно застосував норми матеріального і процесуального права.
Позивач в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином та надав заяву про розгляд справи у його відсутності, тому суд відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України розглянув справу без його участі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве Донецької області Дмитрина В.В., який просив скаргу задовольнити, вивчивши письмові матеріали справи в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Вирішуючи справу, суд повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи позивача, правильно застосував норми матеріального та процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди.
Як вбачається з матеріалів справи, висновком МСЕК від 26 червня 2003 року позивачу вперше встановлено втрату 25% професійної працездатності безстроково в зв'язку з трудовим каліцтвом яке сталося 28 березня 2003 року (а.с. 43).
В зв'язку з цим право на відшкодування моральної шкоди за трудовим каліцтвом виникло у нього, починаючи з 26 червня 2003 року, тобто під час дії Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» який встановлював обов'язок саме Фонду по відшкодуванню шкоди, завданої працівникові ушкодженням здоров'я внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання.
Згідно із ст. 58 Конституції України, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Тому дія п. 22 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію абз. 4 ст. 1, підп. «є» п. 1 ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, на правовідносини сторін не поширюється.
З тих самих підстав не поширюється на правовідносини сторін дія Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 лютого 2007 року № 717-V у частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.
Також не поширюється на правовідносини сторін положення п ункту 44 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деякий законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI які визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Із позовної заяви, пояснень позивача вбачається, що моральні та фізичні страждання він зазнав у зв'язку із трудовим каліцтвом в результаті якого втратив працездатність.
Згідно з підп. „е" п. 1 ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 Закону України від 23 вересня 1999 року «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, потерпілому від нещасного випадку компенсується моральна шкода за наявності факту заподіяння цієї шкоди.
Як зазначив Конституційний Суд України в п. 4.1. свого Рішення від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності. Відмова потерпілому у праві на отримання грошової суми за моральну шкоду від Фонду соціального страхування від нещасних випадків залежно від ступеня втрати професійної працездатності має обмежувальний характер. Встановлення Законом (1105-14) обов'язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати моральну шкоду є засобом реалізації потерпілим гарантованого державою усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (ст. 3).
Крім того, ч. 3 ст. 34 цього Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що висновок МСЕК про встановлення наявності чи відсутності спричинення моральної шкоди особам, у яких встановлено стійку втрату працездатності внаслідок шкідливих умов праці, не є обов'язковим, оскільки спричинення моральної шкоди в таких випадках є очевидним.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що доводи апелянта про відсутність підстав відшкодування шкоди, її недоведеності є безпідставними і суперечать вимогам закону.
Суд обґрунтовано, з урахування ступеня втрати професійної працездатності та обставин справи, визначив розмір моральної шкоди в сумі 7 500 грн.
Інші доводи апеляційної скарги не приводять апеляційний суд до висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
З урахуванням зазначеного апеляційний суд вважає, що рішення суду відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст. 10, 15, 54, 60, 209, 213, 215 ЦПК України, положенням Цивільного Кодексу та Кодексу законів про працю України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», п. 5 роз'яснень Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», що містяться в Постанові № 4 від 31 березня 1995 року із змінами, внесеними згідно з Постановою № 5 від 25 травня 2001 року і підстав для його скасування не має.
Керуючись ст.ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве Донецької області відхилити.
Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 12 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді