Справа № 22ц-12570 Головуючий 1 інст. - Тарасенко С.Б.
Категорія 26 Доповідач Биліна Т.І.
10 грудня 2012 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Лоленко А.В.,
суддів Солодовник О.Ф., Биліни Т.І.,
при секретарі Таранові М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду в місті Донецьку апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Калінінському районі м.Горлівки, Донецької області на рішення Центрально-міського суду м.Горлівки Донецька від 23 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Калінінському районі м.Горлівки про відшкодування моральної шкоди,
Рішенням Центрально-міського суду м.Горлівки Донецька від 23 серпня 2012 року задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Калінінському районі м.Горлівки про відшкодування моральної шкоди. З відповідача на користь позивача в порядку відшкодування моральної шкоди стягнуто 7500 грн.
В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Калінінському районі м.Горлівки, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення Центрально-міського суду м.Горлівки Донецька від 23 серпня 2012 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача Нікітюк О.М. доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити, позивач просив скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач, працюючи на підприємстві вугільної промисловості - шахті ім. Гаєвого з 20.06.1979 року по 27.08.1997 року, отримав професійне захворювання - хронічний бронхіт, що підтверджено актом розслідування хронічного професійного захворювання від 13 лютого 2003 року. Висновком МСЕК від 26 травня 2003 року, внаслідок професійного захворювання, позивачеві вперше встановлено 25% стійкої втрати працездатності (а.с.4,14).
Правовідносини, які виникли між сторонами в зв'язку з відшкодуванням моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я позивача, регулюються Законом України від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (з наступними змінами).
Положення ст.ст. 21,28,34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в редакції, що діяла на момент встановлення позивачу стійкої втрати працездатності передбачали обов'язок Фонду здійснити потерпілому страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди.
За змістом ст.40 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати за моральну шкоду, виникає в особи з дня встановлення висновком МСЕК їй такої стійкої втрати працездатності вперше.
При визначені розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги, що у відповідності до ч.3 ст. 34 вказаного Закону ( в редакції від 23 вересня 1999 року) сума страхової виплати за моральну шкоду не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, незалежно від будь-яких інших страхових виплат.
Доводи апеляційної скарги відповідача, щодо пропущення позивачем строку на звернення до суду, що моральна шкода позивачу не встановлена, що відповідач вже сплатив одноразову допомогу не ґрунтується на законі.
Позовна давність у відповідності до п.1 ч.1 ст.268 ЦК України не поширюється на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав.
Згідно з п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. № 1-рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров'я тощо.
Виплата відповідачем позивачу страхової суми у вигляді одноразової допомоги не звільняє його від обов'язку відшкодувати моральну шкоду.
Апеляційний суд вважає висновки суду обґрунтованими і такими, що підтверджуються матеріалами справи та вимогами закону, оскільки позивачу була спричинена моральна шкода, що підтверджено висновком МСЕК від 26.05.2003 року.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини, що склалися між сторонами і їм надана належна оцінка, в судовому рішенні повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Усі доводи апеляційних скарг були предметом дослідження у суді, на правильність висновків суду вони не впливають, апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, внаслідок чого підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення немає.
У відповідності до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303-315 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Калінінському районі м.Горлівки відхилити.
Рішення Центрально-міського суду м.Горлівки Донецька від 23 серпня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.
Головуючий :
Судді: