2
Справа № 11/0590/3079/2012 Головуючий в 1 інстанції: Корекян Н.Р.
Категорія ч. 2 ст. 286 КК України Доповідач: Смірнова В.В.
23 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області
в складі:
головуючого Смірнової В.В.
суддів Яременка А.Ф., Герцика Р.В.
при секретарі Каірі В.В.
за участю:
прокурора Красної К.О.
захисника ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь при розгляді справи у суді першої інстанції, на вирок Сніжнянського міського суду від 31 липня 2012 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Сніжне Донецької області, росіянин, громадянин України, має вищу освіту, який працює начальником ділянки ГПУ № 1 шахто-ділянки «Суховська» ТОВ ПФК «Рутекс», одружений, раніше не засуджений, зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1
засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України до позбавлення волі на 4 роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України звільнено від відбування основного покарання, якщо протягом річного випробувального строку не скоїть новий злочин і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України - не виїздити за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти у вказану інспекцію про зміну місця проживання і роботи.
Відповідно до вироку суду першої інстанції, 25 березня 2012 року, приблизно о 02 годині 20 хвилин, в темний час доби, водій ОСОБА_2, керував технічно справним автомобілем «FORD TRANZIT ПЕ» реєстраційний номерний знак НОМЕР_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на якому їхав по проїжджій частині вул. Радянської з боку селища шахти № 18 у напрямку центральної частини м. Сніжне, у зазначеному населеному пункті Донецької області.
Засуджений будучи неуважним, належним чином не стежачи за дорожньою обстановкою і відповідно не реагуючи на її зміни, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи необережно, проявляючи злочинну самовпевненість і легковажно розраховуючи, що наявними у нього навичками управління транспортними засобами він зможе запобігти настанню дорожньо-транспортного пригоди, при достатній і необмеженій видимості у напрямку руху, належним чином не переконався в безпеці своїх дій, і що це не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, змінив прямолінійний напрямок руху керованого ним автомобіля вліво, після чого виїхав на смугу зустрічного руху, де передньою лівою частиною кузова автомобіля «FORD TRANZIT ПЕ» реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 допустив зіткнення з передньою лівою частиною кузова автомобіля «ВАЗ-21099» реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_3, що слідував по своїй смузі проїжджої частини в зустрічному напрямку.
При зіткненні транспортних засобів був травмований водій автомобіля «ВАЗ-21099» реєстраційний номер НОМЕР_4 ОСОБА_3, якому спричинено тілесні ушкодження у вигляді переломів ребер з двох сторін, що ускладнилися крововиливом в праву плевральну порожнину; закритого вивиху лівого стегна; закритого перелому вертлужної западини зліва; струсу головного мозку; забитих ран волосистої частини голови, шиї і правої гомілки, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Крім того, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди був травмований пасажир автомобіля «ВАЗ-21099» реєстраційний номер НОМЕР_4 ОСОБА_4, якому заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: закритого вивиху лівого стегна із зсувом, закритого перелому 5-го, 6-го, 7-го і 8-го ребер зліва; травми лівої легені; крововиливу в праву плевральну порожнину; травматичного видалення 2-го, 3-го і 4-го зубів верхньої щелепи зліва; забитої рани верхньої губи; струсу головного мозку, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя.
Допущені водієм ОСОБА_2 порушення Правил дорожнього руху України, знаходилися у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і суспільно-небезпечними наслідками, що наступили.
Прокурор, який приймав участь при розгляді справи у суді першої інстанції, у поданій ним апеляції просить вирок скасувати, ухвалити новий, яким призначити більш суворе покарання, мотивуючи це тим, що покарання, призначене засудженому не відповідає ступеню тяжкості скоєного злочину та особі засудженого і є м'яким, також судом в порушення вимог ст. 334 КПК України не аргументовано звільнення засудженого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.
Заслухавши доповідача, прокурора, який частково підтримав доводи апеляції, захисника ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_2, які вважали вирок суду законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції дав діям засудженого ОСОБА_2 правильну юридичну оцінку, кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 286 КК України. Висновки суду про винність засудженого і обґрунтованість кваліфікації в апеляційному порядку не оскаржуються.
Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 378 КПК України апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції і постановляє свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, що вчинила злочин, має бути призначено необхідне і достатнє покарання для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Вказані вимоги судом першої інстанції виконано не було.
В даному випадку при призначенні додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, судом не було взято до уваги, що засуджений ОСОБА_2 раніше притягувався до відповідальності за порушення правил дорожнього руху.
При призначенні основного покарання у вигляді позбавлення волі із випробуванням на підставі ст. 75 КК України, судом було правильно враховано щире каяття, відшкодування матеріальної і моральної шкоди засудженим.
За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляції прокурора про застосування до засудженого занадто м'якого додаткового покарання і вважає за необхідне призначити засудженому більш суворе додаткове покарання в межах санкції кримінального закону.
У зв'язку з цим вирок суду першої інстанції в частині призначення ОСОБА_2 додаткового покарання підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 365, 366, 367, 378 КПК України, колегія суддів,-
Апеляцію прокурора, який приймав участь у суді першої інстанції, - задовольнити частково.
Вирок Сніжнянського міського суду від 31 липня 2012 року щодо ОСОБА_2 в частині призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 рік - скасувати.
Вважати ОСОБА_2 винним за ч. 2 ст. 286 КК України і призначити покарання у вигляді позбавлення волі на 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання, якщо протягом річного випробувального строку він не скоїть новий злочин і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України - не виїздити за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти у вказану інспекцію про зміну місця проживання і роботи.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 у вигляді підписки про невиїзд залишити незмінним.
В решті вирок залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом 1 місяця з дня його проголошення через апеляційний суд Донецької області.
Судді: