Справа №2/399/11 Головуючий у 1 інстанції Орєхов О.І.
Категорія 30 Доповідач Биліна Т.І.
08 січня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Пономарьової О.М.,
суддів Соломахи Л.І., Биліни Т.І.,
при секретарі Бордюзі М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Незалежна Сервісна Компанія" на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 20 жовтня 2011 року по справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства „Незалежна Сервісна Компанія" до ОСОБА_1, третя особа Приватне акціонерне товариство „Народна фінансово-страхова компанія „Добробут" про компенсацію страхового відшкодування, -
Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 20 жовтня 2011року в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Незалежна Сервісна Компанія" до ОСОБА_1, третя особа Приватне акціонерне товариство „Народна фінансово-страхова компанія „Добробут" про компенсацію страхового відшкодування - відмовлено.
В апеляційній скарзі представник Публічного акціонерного товариства „Незалежна Сервісна Компанія", посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 20 жовтня 2011року та винести по справі нове рішення яким задовольнити позовні вимоги частково, стягнути з відповідача франшизу в сумі 510грн та понесені судові витрати.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що Публічне акціонерне товариство „Незалежна Сервісна Компанія" внаслідок проведення страхової виплати набуло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача, проте суд безпідставно не стягнув з нього франшизу в сумі 510грн., яка страховою компанією не відшкодовується.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а саме телефонограмами, зареєстрованими в журналі телефонограм апеляційного суду Донецької області 26.12.2012 року. Від апелянта надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність його представника. Згідно ч.2 ст.305 ЦПК України неявка осіб належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 05.06.2007 року в м.Донецьку по вул.Артема сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «КІА», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1 та автомобіля «CHEVROLET Lacetti NF 196» державний НОМЕР_3, що належить ОСОБА_2 під керуванням останнього. Згідно постанови Ворошиловського районного суду м. Донецька від 10.07.2007 року ОСОБА_1 визнано винним в ДТП та притягнуто до відповідальності за ст.124 КУпАП України за порушення п.13.1 Правил Дорожнього руху України. 01.06.2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ СК «Правекс-Страхування», яке в подальшому змінило назву на ВАТ «Незалежна Страхова Компанія» було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу CHEVROLET Lacetti NF 196» державний номер НОМЕР_3, наданого у заставу. 21.08.2007 року ВАТ СК «Правекс Страхування» здійснило виплату страхового відшкодування в сумі 5763,12грн. та оплатило вартість авто-товарознавчого дослідження в розмірі 300грн. в зв'язку зі страховим випадком.
Відмовляючи у задоволенні позову суд керувався ст.ст. 1191 та ст.993 ЦК України і виходив з того, що позивач звернувся з вимогами до неналежного відповідача. Клопотання про залучення до участі в справі належного відповідача позивачем не заявлено.
Апеляційний суд вважає висновки суду обґрунтованими і такими, що підтверджуються матеріалами справи та вимогами закону, оскільки транспортний засіб марки «КІА», державний номер НОМЕР_1, належний відповідачу ОСОБА_1, на час скоєння ДТП було застраховано в закритому акціонерному товаристві «Народна фінансова-страхова компанія «Добробут», що підтверджено полісом №ВА/9786082 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів.
Позивач, звертаючись до суду із позовом про компенсацію страхового відшкодування посилався на ст.ст.993, 1191 ЦК України.
Положеннями ст.993 ЦК України передбачено право страховика вимагати стягнення збитків з особи, винної у заподіянні шкоди страхувальникові. Тобто відбувається зміна осіб у зобов'язанні шляхом переходу прав кредитора до іншої особи на підставі закону: страховик замінює собою страхувальника в його вимогах до особи відповідальної за збитки. Перехід права вимоги від страхувальника до страховика називається суброгацією. Право вимоги переходить до страховика в межах виплаченої суми страхового відшкодування..
Положеннями ст.1191 ЦК України передбачено право зворотної вимоги(регресу) - це вимога кредитора до боржника про повернення сплаченого за його вини відшкодування потерпілому. Право зворотної вимоги до боржника виникає з моменту відшкодування потерпілому шкоди і з цього часу починається перебіг строку позовної давності.
І регрес і суброгація виникають на підставі закону. Проте між зазначеними поняттями існують відмінності. За суброгації відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов'язанні зі збереженням самого зобов'язання. При регресі одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.
Аналіз вище зазначених норм закону свідчить, що в даному конкретному випадку має місце суброгація. При суброгації перебіг строку позовної давності починається з моменту виникнення страхового випадку.
В судовому засіданні представник відповідача заявляв клопотання про застосування позовної давності.
У відповідності до ч.ч.3,4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у спорі, є підставою для відмови в позові.
Стаття 257 ЦК України передбачає що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
На підставі вище зазначеного довід позивача про незаконність рішення суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог відносно стягнення з відповідача франшизи, суд апеляційної інстанції вважає неспроможним.
Позивач звернувся до суду з позовом 07 липня 2010 року(дата поштового відправлення 25 червня 2010 року), а страховий випадок стався 05 червня 2007 року.
Усі доводи апеляційної скарги були предметом дослідження у суді, на правильність висновків суду вони не впливають, апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, внаслідок чого підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення немає.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 316 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Незалежна Сервісна Компанія" відхилити.
Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 20 жовтня 2011року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.
Головуючий О.М. Пономарьова
Судді Л.І. Соломаха
Т.І.Биліна