Справа № 22ц-835/2013 Головуючий в 1 інстанції Брежнев О.А.
Категорія 27 Доповідач Ларіна Н.О.
10 січня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді Зінов'євої А.Г.
суддів Ларіної Н.О., Азевича В.Б.
при секретарі Федоровій А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на заочне рішення Київського районного суду м. Донецька від 20 листопада 2012 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
У квітні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, зазначивши у позові що згідно Договору про відкриття кредитної лінії № 4746Р від 29 листопада 2007 року, укладеним між сторонами по справі, Банк надав у користування відповідачу кредитні кошти в сумі 300 000, 00 грн. з оплатою процентів по процентній ставці 17,5 % річних. Відповідно до п.п. 2.1,3.2., 4.1. Кредитного Договору позичальник зобов'язався здійснювати погашення заборгованості за кредитом відповідно до графіку зниження розміру заборгованості (Додаток №1 до Кредитного Договору), повністю повернути кредит Банку до 29 листопада 2022 року з оплатою процентів по процентній ставці 17,5 процентів річних та кожного місяця здійснювати погашення заборгованості за кредитними ресурсами.
На забезпечення виконання прийнятих зобов'язань між Банком та відповідачем було укладено Іпотечний договір від 29 листопада 2007 року за яким відповідачем передано в іпотеку, належну йому на праві власності нерухомість: підвальне нежитлове приміщення, загальною площею 166,00(у результаті зносу перегородок та обшивки стін загальна площа змінилась та складає 164,8) кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Відповідачем неналежно виконувалися обов'язки щодо зазначеного Договору, тому станом на 03 квітня 2012 року утворилась заборгованість у розмірі 880 125, 21 грн., з наведеного позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Донецька від 20 листопада 2012 року позовні вимоги задоволено частково: звернено стягнення на предмет іпотеки - підвальне приміщення, загальною площею - 166,0 кв.м. (у результаті зносу перегородок та обшивки стін загальна площа змінилась та складає 164,8 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_2 24.09.2004 р. за реєстровим номером д-705, встановлено початкову ціну продажу у сумі 606 100,00 грн., в іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати, оскільки воно не відповідає нормам матеріального та процесуального права, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, позивач зазначив, що, всупереч діючому законодавству, судом в резолютивній частині рішення не вказаний загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті на користь позивача, а також не зазначений спосіб реалізації предмета іпотеки.
Крім того, суд відмовив у задоволенні інших позовних вимог, а саме: права підпису договорів купівлі-продажу; права на отримання дублікату правовстановлюючих документів у відповідних установах, організаціях, підприємствах незалежно від форм власності та підпорядкування чи органів нотаріату на предмет іпотеки; права Банку здійснювати будь-які платежі, що стосуються предмету іпотеки; права отримати в БТІ витяг з реєстру прав власності на предмет іпотеки; права подавати від імені іпотекодавця в БТІ документи, необхідні для здійснення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки, згідно отриманих дублікатів правовстановлюючих документів та отримувати останні, а також подавати відповідні заяви, документи та отримувати інші документи іпотекодавця, які пов'язані з оформленням права власності, посилаючись на те, що їх об'єм і перелік міститься в законі та прийняття рішення з цього приводу не потребує, але при цьому не вказав в якому законі зазначено перелік таких прав іпотекодержателя.
Представник позивача, в судовому засіданні апеляційного суду, доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача, в судовому засіданні апеляційного суду, пояснив, що рішення постановлено за відсутністю відповідача, до суду першої інстанції надано заяву про скасування заочного рішення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду зміні в частині зазначення у резолютивній частині загального розміру позовних вимог зі всіма складовими, що підлягають сплаті на користь позивача із зазначенням способу реалізації предмета іпотеки.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що 29 листопада 2007 р. між банком та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 4746Р (а.с. 12-13). Відповідно до умов кредитного договору банк надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 300 000 грн. з кінцевим терміном погашення до 29 листопада 2022 р., в порядку, визначеному кредитним договором, з виплатою процентів у розмірі 17,5 % річних.
На забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту з відповідачем був укладений іпотечний договір б/н від 29.11.2007 р. (а.с. 5-8), згідно якого в іпотеку було передано нерухоме майно - підвальне приміщення загальною площею - 166,0 кв.м. (у результаті зносу перегородок та обшивки стін загальна площа змінилась та складає 164,8 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
З боку позивача зобов'язання за договором кредиту були виконані у повному обсязі, що підтверджується заявами на видачу готівки. Проте відповідач в односторонньому порядку порушив вимоги кредитного договору, передбачені п. 2.1, 3.2, 4.1, а саме порядок та строки сплати процентів та кредиту, у зв'язку з чим, станом на 03 квітня 2012 р. заборгованість позичальника перед банком склала 880 125,21 грн., із яких заборгованість за кредитом - 265 475,90 грн., непогашені відсотки - 126 562,00 грн., пеня по відсоткам - 330 270,70 грн., пеня по кредиту - 157 816,61 грн.
Судом встановлено наявність кредитного та іпотечного договору між сторонами. Встановлено факт отримання позичальником кредитних сум від позивача, та порушення відповідачем обов'язку по поверненню боргу.
Обов'язок повернення позичальником кредитних сум та сплати відсотків передбачена ст. 1054 ЦК України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідно до вимог ст.ст. 526, 530, 1054 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, цивільного законодавства та у строки зазначені в договорі, а оскільки зобов'язання не виконано, то враховуючи ст. 33 Закону України «Про іпотеку» підлягає стягненню шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Проте погодитися з даними висновками суду у повному обсязі не можливо, виходячи з наступного.
Відповідно ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).
Формулюючи резолютивну частину рішення, судом всупереч ст. 39 Закону України «Про іпотеку» не зазначено загальний розмір позовних вимог зі всіма складовими, що підлягають сплаті на користь позивача та спосіб реалізації предмета іпотеки, що й є підставами для зміни рішення в зазначеній частині.
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем обов'язків за Договором про відкриття кредитної лінії № 4746Р від 29 листопада 2007 року станом на 03 квітня 2012 року утворилась заборгованість позичальника перед банком, яка склала 880 125,21 грн., із яких заборгованість за кредитом - 265 475,90 грн., непогашені відсотки - 126 562,00 грн., пеня по відсоткам - 330 270,70 грн., пеня по кредиту - 157 816,61 грн., в рахунок погашення якої (відповідно до позовних вимог) необхідно звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки нерухомого майна, укладеним 29 листопада 2007 року між публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 фізичною особою - підприємцем, на підвальне нежитлове приміщення в будинку АДРЕСА_1 загальною площею 166,8 (у результаті зносу перегородок та обшивки стін загальна площа змінилась та складає 164,8) кв.м., шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки будь якому покупцю. Тому доводи апеляційної скарги в відповідній зазначеній частині підлягають задоволенню.
Відмовляючи в задоволенні інших позовних вимог, зазначених у п. 3 позовної заяви, суд першої інстанції правильно виходив з того, що об'єм та перелік повноважень банку при виконання звернення на предмет іпотеки міститься в законі та прийняття судом рішення з цього приводу не потребує.
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про іпотеку» якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків. Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього. Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.
За вказаних обставин, надання такого права шляхом додаткового визначення їх у судовому рішенні не потрібно.
Доводи апеляційної скарги щодо відмови у задоволенні інших позовних вимог, зазначених у п. 3 позовної заяви , апеляційний суд приймає критично, оскільки зазначені повноваження позивача при виконанні звернення стягнення на предмет іпотеки у вказаному у позові об'єму містяться у ст. 38 Закону України «Про іпотеку» та додаткового зазначення у рішення суду не потребує. Доводи апеляційної скарги в частині відмови у задоволення інших вимог задоволенню не підлягають, рішення в цій частині слід залишити без змін
З наведеного вище, рішення суду першої інстанції в частині зазначення в резолютивній частині рішення загального розміру позовних вимог зі всіма складовими, що підлягають сплаті на користь позивача із зазначенням способу реалізації предмета іпотеки, необхідно змінити з зазначенням наведених розмірів вимог зі складовими та способу реалізації предмета іпотеки, в інший частині рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п. 4, 313, 314 ч.2, 316 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Донецька від 20 листопада 2012 року змінити.
В рахунок погашення заборгованості за договором кредитної лінії №4746Р від 29 листопада 2007 року в розмірі 880 125 (вісімсот вісімдесят тисяч сто двадцять п'ять) грн. 21 коп., яка складає: 265 475 грн. 90 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 126 562 грн.00 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам, 157 816 грн. 61 коп. - пеня по кредиту, 330 270 грн. 70 коп. - пеня по відсотках, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки нерухомого майна, укладеним 29 листопада 2007 року між публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 фізичною особою - підприємцем, на підвальне нежитлове приміщення в будинку АДРЕСА_1 загальною площею 166,8 (у результаті зносу перегородок та обшивки стін загальна площа змінилась та складає 164,8) кв.м. за початковою вартістю на день укладання договору 823 918 (вісімсот двадцять три тисячі дев'ятсот вісімнадцять) грн., шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки будь якому покупцю.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили з дня його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий:
Судді: