Справа 22ц-0755/13/13 Головуючий у 1 інстанції - Заріцька О.О.
Категорія 46 Доповідач - Принцевська В.П.
10 січня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого: Новосядлої В.М.
суддів: Алексєєва А.В., Принцевської В.П.
при секретарі Шевченко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 26 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості по аліментам на утримання дитини,
Рішенням Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 26 червня 2012 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1, стягнуто з відповідача на її користь заборгованість по аліментам на утримання дитини в сумі 29039 грн. 39 коп., пеню за прострочення сплати аліментів в сумі 8818 грн. 61 коп., а всього 37858 грн.
З даним рішенням не погодилася позивачка та оскаржила його в апеляційному порядку. Вона посилається на те, що суд неправильно визначив суму пені за прострочення сплати аліментів згідно зі ст. 196 СК України. Просила скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на її користь пені в розмірі 8818 грн. 61 коп. та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов в повному обсязі.
В судовому засіданні апелянтка повністю підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Відповідач проживає в Російській Федерації, тому апеляційним судом було направлено доручення про вручення відповідачу документів та проведення окремих процесуальних дій до компетентного суду Російської Федерації у відповідності з вимогами ст. 17 Мінської Конвенції про правову допомогу та правові відносини по цивільних та кримінальних справах, 1993 року.
З підтвердження про вручення, яке оформлене Волосовським районним судом Ленінградської області, вбачається, що 8 листопада 2012 року відповідач отримав копію апеляційної скарги позивачки, додані до апеляції документи та повідомлення про час і місце судового засідання. З протоколу засідання Волосовського районного суду Ленінградської області від 8 листопада 2012 року вбачається, що відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги позивачки та погоджується з рішенням Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 26 червня 2012 року. Також відповідач просив апеляційний суд Донецької області розглянути дану справу в його відсутність.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянтки, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає необхідним задовольнити апеляційну скаргу з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що сторони по справі знаходились в зареєстрованому шлюбі з 29 квітня 2001 року. Від даного шлюбу вони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Ясинуватського районного суду Донецької області від 5 серпня 2002 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3, у розмірі ? частини усіх видів заробітку, але не менше ? частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян щомісячно, починаючи з 24 липня 2002 року до досягнення повноліття дитиною.
З 2 вересня 2002 року виконавчий лист знаходився на виконанні у ВДВС Ясинуватського РУЮ на примусовому виконанні, при перевірці матеріального стану відповідача не виявлено жодного майна та встановлено, що він не проживає за вказаною у виконавчому листі адресою. Згідно довідки та розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, що підлягають сплаті відповідачем на користь позивачки від 9.02.2011 року, яку видано ВДВС Ясинуватського МРУЮ, заборгованоість по аліментам за період з 24 липня 2002 року по 9 лютого 2011 року склала 29039 грн. 39 коп.
Суд першої інстанції при ухваленні рішення по даній справі дійшов правильного висновку, щодо необхідності стягнення з відповідача на користь позивачки вказаної суми заборгованості по аліментам.
Статтею 196 СК України передбачено, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Апеляційний суд перевірив доводи апеляційної скарги та дійшов висновку, що вони є обгрунтованими, оскільки суд першої інстанції неправильно визначив суму пені за прострочення сплати аліментів згідно зі ст. 196 СК України, оскільки застосував слідуючу формулу: суму заборгованості за місяць по сплаті аліментів х на 1% х на кількість днів місяця. При цьому, вказаний розрахунок суд зробив починаючи з 24 липня 2002 року, в той час як дата введення в дію СК України - 1 січня 2004 р.
Суд не звернув увагу на те, що за змістом ст. 196 СК України пеня нараховується не на всю заборгованість, а на суму несплачених аліментів за той місяць, у якому не проводилось стягнення аліментів, оскільки аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно. Пеня за один місяць прострочення сплати аліментів становить 1% від добутку простроченої суми аліментного платежу за місяць та загальної кількості днів прострочення. Загальний розмір пені за прострочення сплати аліментів є сумою пені, нарахованої за кожен місяць періоду, у якому було допущено прострочення сплати аліментів.
Розрахунок пені, який зробила позивачка відповідає вимогам ст. 196 СК України, тому апеляційний суд вважає небхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення суду першої інстанції змінити в частині нарахування пені та визначення загальної суми стягнення та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивачки суму пені в розмірі 274304 грн. 24 коп., а всього (разом з сумою заборгованості в розмірі 29039 грн.39 коп.) 303343 грн. 63 коп. В решті частині рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 26 червня 2012 року змінити в частині нарахування пені та визначення загальної суми стягнення.
Стягнути з ОСОБА_2, 1980 року народження, на користь ОСОБА_1 суму пені в розмірі 274304 грн. 24 коп. (двісті сімдесят чотири тисячі триста чотири грн. 24 коп.), а всього (разом з сумою заборгованості в розмірі 29039 грн.39 коп.) 303343 грн. 63 коп. (триста три тисячі триста сорок три грн. 63 коп.).
В решті частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили в момент проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.
Головуючий Судді