Справа 22ц/775/376/2013
2-44/12) Головуючий у 1 інст. Жолтий Д.В.
Категорія 20 Доповідач: Будулуца М.С.
09 січня 2013 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого - судді: Санікової О.С.
суддів: Азевича В.Б., Будулуци М.С.,
при секретарі Пасічній О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом Кіровської районної в м. Донецьку ради в інтересах територіальної громади м.Донецька до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_4, Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька" про витребування майна від добросовісного набувача,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 07 листопада 2012 року, -
Кіровська районна в м. Донецьку рада в інтересах територіальної громади м.Донецька звернулась з позовом до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який уточнила під час розгляду справи, та, посилаючись на ст.388 ЦК України, остаточно просила витребувати квартиру АДРЕСА_1 від добросовісного набувача ОСОБА_2 у власність територіальної громади м. Донецька та постановити рішення про скасування Комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька" запису № 118 в книзі 6/70 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - вказану квартиру за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу від 23 квітня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за номером 1068.
В обґрунтування позову Кіровська районна в м. Донецьку рада зазначила, що рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 6 квітня 2010 року був встановлений факт сумісного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_5 однією родиною з червня 2000 року до його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнано право власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5
Відповідно до договору купівлі-продажу від 23 квітня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 і зареєстрованого в реєстрі за № 1068, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, в інтересах якої діяв за довіреністю ОСОБА_6, вказана квартира була продана ОСОБА_2
Втім, рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 30 квітня 2010 року квартира АДРЕСА_1, що раніше належала ОСОБА_5, була визнана відумерлою спадщиною та передана у власність територіальної громади м. Донецька в особі Донецької міської ради.
В наступному, ухвалою Кіровського районного суду м. Донецька від 07 жовтня 2010 року рішення цього ж суду від 07 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Кіровської районної в м. Донецьку ради про встановлення факту сумісного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_5 однією родиною з червня 2000 року до його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 і визнання права власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом - скасовано за нововиявленими обставинами.
Вважаючи, що ОСОБА_1 незаконно - шляхом обману заволоділа спірною квартирою, яку потім продала добросовісному набувачу ОСОБА_2, позивач просив витребувати вказану квартиру від останньої у власність територіальної громади м. Донецька та скасувати запис про державну реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно за відповідачем ОСОБА_2
Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 07 листопада 2012 року позов Кіровської районної в м. Донецьку ради в інтересах територіальної громади м. Донецька задоволено.
Витребувано квартиру АДРЕСА_1 від ОСОБА_2 у власність територіальної громади м. Донецька.
Скасовано запис КП «БТІ м. Донецька» № 118 в книзі 6/70 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 23 квітня 2010 року, реєстровий номер 1068, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3
Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Кіровської районної в м. Донецьку ради в інтересах територіальної громади м. Донецька.
В обґрунтування доводів скарги апелянт зазначила, що на час укладання договору купівлі-продажу спірної квартири 23 квітня 2010 року позивач не мав права власності на цю квартиру та не має цього права і на теперішній час. Відповідно до ст.330 ЦК України, якщо майно відчужено особою, яка не мала на це право, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст.388 ЦК України, майно не може бути витребувано у нього. Вона є добросовісним набувачем квартири, а перелік підстав, з яких власник має право витребувати майно від набувача відповідно до ст.388 ЦК України, є вичерпний, та для витребування у неї квартири, яку вона набула за відплатним договором, немає жодних підстав.
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_7 доводи апеляційної скарги повністю підтримав, просив скаргу задовольнити, а рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову Кіровської районної в м. Донецьку ради.
Представник позивача - Дем'яненко Я.В. заперечувала проти доводів апеляційної скарги, вважала їх безпідставними та просила відмовити в задоволенні скарги, а рішення суду - залишити без змін.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засіданні апеляційного суду не з'явилась, але про час та місце розгляду справи повідомлена судовими повістками (а.с.180, 181).
Третя особа - ОСОБА_4 вважав, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню.
Інші треті особи - Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька" про час та місце розгляду справи повідомлені телефонограмами з фіксацією (а.с.172,173) та просили розглянути справу без їх участі (а.с.165, 178).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, та третьої особи - ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступних підстав.
Як зазначено в ст. 303 ч.1 ЦПК України, апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення, відповідно до положень п.3 та п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Частиною 2 ст. 309 ЦПК України передбачено, що норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 6 квітня 2010 року був встановлений факт сумісного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_5 однією родиною з червня 2000 року до його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнано право власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 23 квітня 2010 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, в інтересах якої діяв за довіреністю ОСОБА_6, та посвідченого в нотаріальному порядку, вказана квартира була продана ОСОБА_2
В наступному, рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 30 квітня 2010 року квартира АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_5, була визнана відумерлою спадщиною та передана у власність територіальної громади м. Донецька в особі Донецької міської ради.
Далі, ухвалою Кіровського районного суду м. Донецька від 07 жовтня 2010 року рішення цього ж суду від 07 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Кіровської районної в м. Донецьку ради про встановлення факту сумісного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_5 однією родиною з червня 2000 року до його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнання право власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом - скасовано за нововиявленими обставинами.
Судом також встановлено, що на час укладення нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу квартири, правочин повністю відповідав вимогам ЦК України, Закону України «Про нотаріат» та Інструкції про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України та покупець ОСОБА_2 є добросовісним набувачем.
Задовольняючи позов Кіровської районної в м. Донецьку ради, суд виходив з того, що права територіальної громади були порушені та вони підлягають захисту шляхом витребування нерухомого майна - спірної квартири від добросовісного набувача ОСОБА_2 з підстав, передбачених частиною 1 ст.388 ЦК України.
Однак з таким висновком суду не можна погодитись, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За приписами ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Як передбачено ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужено особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 390 цього Кодексу майно не може бути витребувано у нього.
Судом встановлено і це не заперечували сторони, що ОСОБА_2 за відплатним договором набула у власність квартиру АДРЕСА_1 у ОСОБА_1 Цей договір укладений між сторонами 23 квітня 2010 року, посвідчений в нотаріальному порядку та право на нерухоме майно 5 травня 2010 року зареєстровано за ОСОБА_2 в Комунальному підприємстві бюро технічної інвентаризації м. Донецька (а.с. 6, 7, 8).
Тобто, з 5 травня 2010 року власником майна - квартири АДРЕСА_1, є ОСОБА_2
Договір купівлі-продажу квартири, що укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є дійсним, а ОСОБА_2 є власником майна - добросовісним набувачем.
Звертаючись до суду з позовом про витребування квартири від добросовісного набувача ОСОБА_2, Кіровська районна в м. Донецьку рада посилалась на ч.1 ст.388 ЦК України.
Однак, відповідно до ч.1 вказаної статті Цивільного кодексу України передбачено, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублено власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
На момент укладення договору купівлі-продажу квартири між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - 23 квітня 2010 року вказана квартира не належала територіальній громаді, оскільки на той час не була визнана відумерлою спадщиною, та не була передана у її власність на підставі рішення суду, яке було ухвалене Кіровським районним судом м.Донецька 30 квітня 2010 року та набуло чинності лише 11 травня 2010 року (а.с.9-10), тобто на час укладання вказаного договору купівлі-продажу квартира на вибула з володіння власника, а тому відсутні правові підстави для застосування до спірних правовідносин вимог п.3 ч.1 ст.388 УК України, на яку посилався позивач і суд, як підставу для задоволення позову. Також відсутні і інші підстави для задоволення позову, які перелічені в п.п.1-2 ч.1 ст.388 Цивільного кодексу України.
Зазначених обставин справи та вимог закону суд першої інстанції не врахував та ухвалив помилкове рішення про задоволення позову, а тому рішення суду не може залишатися в силі та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову Кіровської районної в м. Донецьку ради в інтересах територіальної громади м. Донецька до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про витребування майна від добросовісного набувача.
Таким чином, оскільки при ухваленні рішення суд першої інстанції допустив невідповідність висновків суду обставинам справи та порушив норми матеріального права, що привело до неправильного вирішення справи, апеляційний суд вважає, що відповідно до вимог ст. 309 ч.1 п.3 та п.4 ЦПК України рішення суду слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Кіровської районної в м. Донецьку ради в інтересах територіальної громади м. Донецька до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 " про витребування майна від добросовісного набувача, задовольнивши апеляційну скаргу ОСОБА_2
Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 07 листопада 2012 року скасувати.
В задоволенні позову Кіровської районної в м. Донецьку ради в інтересах територіальної громади м. Донецька до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_4, Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька" про витребування майна від добросовісного набувача відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Судді: