Справа №22-ц/0775/938/2013 Головуючий у 1 інстанції Ребров С.О.
Категорія 48 Доповідач Янчук Т.О.
15 січня 2013 року Апеляційний суд Донецької області
у складі: головуючого судді Лісового О.О.
суддів Кіянової С.В.
Янчук Т.О.
при секретарі Люліній Я.О..
розглянувши у відкритому судовому засіданні місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Будьоннівського районного суду м.Донецька від 06 грудня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів ,-
В вересні 2012 року ОСОБА_2 звернулася в суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені)за прострочення сплати аліментів в розмірі 152235,85 грн. посилаючись на те,що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі виплачує аліменти .
Рішенням Будьоннівського районного суду м.Донецька від 06 грудня 2012 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивачки неустойку (пеню)за прострочення сплати аліментів розмірі 14 000 грн.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу,в якій посилаючись на неповне з"ясування судом обставин по справі,просила скасувати рішення місцевого суду та постановити нове рішення про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів в розмірі 152 235,85 грн.
В обґрунтування апеляції, апелянт зазначила , що судом першої інстанції неправильно взята сума заборгованості по аліментам, оскільки із довідки відділу державної виконавчої служби сума заборгованості починаючи з 21.07.2010 року по 31.05.2012 року складає 22 354,75 грн. , і саме з цієї суми повинна розраховуватися пеня по аліментам. Крім того у судовому засіданні представник відповідача визнав позов в частині стягнення пені в розмірі 33880 грн., однак суд з урахуванням утриманців , безпідставно зменшив розмір пені до 14 000 грн., однак син дружини відповідача ОСОБА_4 не знаходиться на утриманні відповідача.
У судовому засіданні представник позивача підтримали доводи апеляційної скарги.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити .
Заслухавши суддю -доповідача , доводи сторін, дослідивши матеріали цивільної справи та апеляційну скаргу в межах її доводів та вимог заявлених у суді першої інстанції ,апеляційний суд вважає,що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.Законним є рішення,яким суд,виконавши всі вимоги цивільного судочинства,вирішив справу згідно із законом.Обгрунтованим є рішення,ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин,на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,підтверджених тими доказами,які були досліджені в судовому засіданні.
Постановляючи рішення,суд першої інстанції виходив з того,що у відповідача є заборгованість по сплаті аліментів, що підтверджується довідкою розрахунком складеним державним виконавцем. Суд вважав правильним розрахунок розміру неустойки наведений представником відповідача 33880 грн. Однак з урахуванням того , що відповідач не працює, наявність й нього утриманців , дійшов до висновку щодо зменшення неустойки по сплаті аліментів до 14 000 грн.
Але з таким висновком суду першої інстанції повністю погодитись не можна.
Згідно ст..195 СК України заборгованість за аліментами,присудженими у частці від заробітку(доходу),визначається державним виконавцем виходячи з фактичного заробітку (доходу),одержаного боржником за час,протягом якого стягнення не провадилося,або одержуваного ним на момент визначення розміру заборгованості.Якщо боржник у цей період не працював,така заборгованість визначається виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості.У разі спору розмір заборгованості визначається судом.
Відповідно до ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи,яка зобов»язана сплачувати аліменти за рішенням суду,одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Пленумом Верховного Суду Україні в постанові №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства,материнства та стягнення аліментів» у п.22 роз»яснено,що передбачена ст..196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність,якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин,зокрема у зв»язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати,затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками.В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Таким чином, передбачена ст..196 Сімейного кодексу України відповідальність у виді сплати неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів настає за наявності вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду.
Згідно положень Сімейного кодексу України аліменти призначаються та виплачуються ( стягуються) щомісячно , тому за змістом ст..196 Сімейного кодексу України пеня нараховується не на всю суму заборгованості, а її нарахування обмежуються лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.
Це пов'язано з тим , що відповідно до ст..61 Конституції України ніхто не може бути притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а за положеннями ч.2 ст.550 Цивільного кодексу України відсотки на неустойку ( як повторна пеня) не нараховується. У зв'язку з цим сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається за наступні, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того , скільки днів прострочено до сплати певної суми заборгованості. При цьому пеня нараховується не з часу фактичного ухилення від утримання і не з часу подання позовної заяви про стягнення аліментів чи з часу набрання рішенням суду про стягнення аліментів законної сили, а з часу невиконання рішення суду.
При вирішенні справи судом встановлено,що відповідно до рішення Дарницького районного суду м.Києва від 09.08.2011 року відповідач ОСОБА_3 зобов'язаний сплачувати аліменти з 21 липня 2010 року на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_5 в розмірі 1000 грн. до його повноліття дитини.(а.с.6) .
У зв'язку з несвоєчасною та не в повному обсязі сплатою аліментів,у відповідача склалася заборгованість по аліментам,яка нарахована відділом державної виконавчої служби та підтверджується довідкою-розрахунком та складала станом на 31 травня 2012 року 22354,75 грн. ( а.с. 8).
Розглядаючи питання про право позивача на стягнення пені(неустойки)в несвоєчасній сплаті аліментів,апеляційний суд виходить з встановлення факту заборгованості по аліментам , вини відповідача в несвоєчасній сплаті аліментів .
Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий лист щодо примусового виконання рішення Дарницького районного суду м.Києва від 09.08.2011 року видано позивачу 09.02.2012 року. ( а.с.5). Відповідно до листа відділу державного виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у м.Донецьку , ОСОБА_3 постанову про відкриття виконавчого провадження отримав 13.04.2012 року. Цього ж дня відповідач з'явився до відділу ДВС, де був ознайомлений з виплатою щомісячних аліментів та заборгованістю по аліментам ( а.с.7) .
Враховуючи наведене, виконаний позивачкою розрахунок пені за період з 21.07.2010 року по 31.05.2012 р. з урахуванням встановленої відділом державної виконавчої служби заборгованості за виконавчим листом 22354,75 грн., та розрахунок розміру неустойки наведений представником відповідача в розмірі 33880 грн. є не правильними і таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства.
Апеляційним судом встановлено, що з 13 квітня 2012 року, з дня повідомлення державним виконавцем відповідача про розмір аліментів (а.с. 7), виникла заборгованість з вини відповідача.
Отже, апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції такими, що не відповідають вимогам матеріального права, а тому з боржника ОСОБА_3 необхідно стягнути на користь ОСОБА_2 неустойку за період з 13 квітня 2012 року (з дня повідомлення про розмір аліментів) по 31 травня 2012 року ( в межах заявлених позовних вимог) в розмірі 480 грн. та судовий збір в розмірі 229,40 грн. з розрахунку:
1000 х 0,01 х 17) + (1000 х 0,01 х 31) = 480
Таким чином, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду змінити в частині стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, з постановленням нового рішення про стягнення пені за прострочення сплати аліментів за період з 13 квітня 2012 року по 31травня 2012 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в розмірі 480 грн. та судових витрат на користь держави.
Згідно із ч.1 ст.84 ЦПК . України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної допомоги.
В матеріалах справі відсутні належні , документально підтверджені докази , щодо понесення позивачкою в розмірі 1000 грн. витрат на правову допомогу . Висновки суду першої інстанції в цій частині ґрунтуються на законі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.4, 313, 314 ч.2, 316 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Будьоннівського районного суду м.Донецька від 06 грудня 2012 року змінити в частині визначення розміру неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 пеню за прострочення сплати аліментів за період з 13 квітня 2012 року по 31 травня 2012 року в розмірі 480 ( чотириста вісімдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 229,40 грн.( двісті двадцять девять ) грн.40 коп.
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з дня його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Судді