Справа №0522/5431/2012-ц-22/775/523/13р Головуючий 1 інстанції: Ткаченко Л.В.
Категорія 43 Доповідач: Мальований Ю.М.
09 січня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді Біляєвої О.М., суддів Никифоряка Л.П., Мальованого Ю.М.,
при секретарі: Стрижак О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 26 листопада 2012 року по цивільній справі за позовом Колективного підприємства «Трест Донецькжитлобуд №1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за проживання в гуртожитку, -
У липні 2012 року позивач КП «Трест Донецькжитлобуд №1» звернувся до суду із позовною заявою, в якій зазначив, що відповідачка була зареєстрована та проживала у гуртожитку по АДРЕСА_1, яке знаходиться у колективній власності позивача. З вересня 2008 року у зв'язку з закриттям на капітальний ремонт гуртожитку по АДРЕСА_1, ОСОБА_1 без реєстрації стала проживати в кімнаті АДРЕСА_2, що також належить КП «Трест Донецькжитлобуд №1». Відповідачка займає три койко-місця та має заборгованість по оплаті за проживання в гуртожитку за період з 01 грудня 2011 року по 31 травня 2012 року у розмірі 2700 грн. 00 коп. Вказана заборгованість розраховується за три койко-місця щомісяця. Розмір оплати проживання за користування гуртожитком встановлений загальними зборами підприємства.
З урахуванням уточнених позовних вимог позивач просив суд стягнути з відповідачки заборгованість за користування гуртожитком за період з 01 січня 2012 року по 31 липня 2012 року в розмірі 4500 грн.
Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 26 листопада 2012 року позовні вимоги задоволено.
Не погодившись із вказаним рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати через порушення судом норм матеріального та процесуального права посилаючись на те, що позивач самостійно визначив граничний розмір плати за проживання в гуртожитку без будь-якого погодження або регулювання з боку Донецької обласної державної адміністрації.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 наполягала на доводах апеляційної скарги. Представник позивача Коваль Ю.А. просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Вислухавши суддю-доповідача, учасників судового засідання, дослідивши матеріали цивільної справи апеляційний суд апеляційну скаргу задовольняє, рішення суду скасовує з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем та відповідачкою фактично склалися відносини найму кімнати у гуртожитку, відповідач займає цілу кімнату, а тому вона має сплачувати проживання за три койко-місця. Підприємство, як власник гуртожитку, має право через свої органи управління визначати плату за його користування. Рішення ради КП «Трест Донецькжилбуд № 1» від 07 грудня 2011 року про підвищення плати за проживання у гуртожитку на день розгляду справи не оскаржено та не скасовано у встановленому порядку, тому є чинним.
Однак з таким рішенням суду погодитися не можна.
Із матеріалів справи вбачається, що 21 липня 1999 року ОСОБА_1 була зареєстрована у гуртожитку по АДРЕСА_1 (а.с. 4).
У зв'язку з проведення капітального ремонту у гуртожитку по АДРЕСА_1, КП «Трест Донецькжилбуд № 1» прийняв рішення тимчасово пересилити його мешканців до гуртожитку по АДРЕСА_2, що також належить цьому підприємству (а.с. 5- 11).
Рішенням ради КП «Трест Донецькжилбуд № 1» від 07 грудня 2011 року № 388 оплата за найм (оренду) житлової площі у гуртожитку по АДРЕСА_2 збільшена для громадян, які займають площу більше ніж 6 кв.м., нарахування якої відбувається пропорційно від зайнятої площі ( 900 грн. якщо у кімнаті проживає одна особа і 450 грн. - якщо дві) (а.с. 13).
Калькуляцією вартості одного койко-місця у гуртожитку № 7 по АДРЕСА_2 на 2012 рік наведено перелік витрат за попередній рік та встановлена його вартість на місяць у розмірі 300 грн. (а.с. 34).
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади; друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).
Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 31 цього ж Закону, виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.
Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги у розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Постановою Кабінета Міністрів України від 01.06.2011 року N 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», затверджено «Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» (надалі Порядок), яким визначається механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що поширюється на суб'єктів господарювання всіх форм власності.
Тариф на послуги для гуртожитків, що призначаються для проживання одиноких громадян також розраховується згідно з цим Порядком. Вартість послуг з розрахунку на ліжко-місце визначається як добуток тарифу на норму житлової площі для однієї особи в гуртожитку, при розрахунку нормативних витрат калькуляційною одиницею є 1 кв. метр загальної площі, що перебуває у власності або наймі фізичної чи юридичної особи.
Із залученої до матеріалів справи калькуляції вартості одного койко-місця у гуртожитку № 7 по АДРЕСА_2 (а.с. 34) видно, що в обрахування цієї вартості взято відрахування податку на землю та на медичний огляд персоналу, в той час як наведеним Порядком в розрахунку нормативних та накладних витрат при формуванні тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій ці витрати не передбачені.
Відповідно до п. 18 Примірного положення про гуртожиток, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 1986 року № 208, робітники, службовці, студенти, учні, а також інші громадяни, які проживають у гуртожитку, зобов'язані своєчасно вносити плату за користування жилою площею і за комунальні послуги відповідно до п. 38 цього Положення.
Згідно з п. 38 Положення громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вносять плату за користування жилою площею і за комунальні послуги по ставках квартирної плати (тарифах), установлених для будинків державного та громадського житлового фонду.
Відповідно до копії залучених до матеріалів справи квитанцій, відповідачка у повному обсязі вносила щомісячні платежі за проживання у гуртожитку по АДРЕСА_2 у розмірі, що був встановлений до нового тарифу (а.с. 56 - 58).
Таким чином, апеляційний суд відзначає, що підвищення тарифу на послуги для гуртожитку по АДРЕСА_2 відбулося без додержання встановленого наведеним законодавством порядку, що свідчить про відсутність заборгованості відповідачки перед позивачем, тому у суду першої інстанції не було правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України скасовує рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального права, та ухвалює нове про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 303, 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 26 листопада 2012 року скасувати.
У задоволенні позову Колективного підприємства «Трест Донецькжитлобуд №1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за проживання в гуртожитку відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді