Справа № 22ц - 268/2013 Головуючий в 1 інстанції Алтухова О.С.
Категорія 46 Доповідач Ларіна Н.О.
10 січня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді Зінов'євої А.Г.
суддів Ларіної Н.О., Смєлік С.Г.
при секретарі Федоровій А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 22 листопада 2012 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: гаражно-будівельний кооператив „Центральний", ОСОБА_3 про розподіл майна сумісно набутого подружжям в період шлюбу , -
Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 22 листопада 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково: визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1: автомобіль марки Ford моделі Focus C-Max, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2004 року випуску, обсяг двигуна 1778 куб. см.; автомобіль Skoda моделі Felicia, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, 1999 року випуску, обсяг двигуна 1289 куб. см.; грошові кошти у розмірі 553 279, 48 гривень; виділено автомобіль марки Ford моделі Focus C-Max, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2004 року випуску, обсяг двигуна 1778 куб. см. ОСОБА_1, а автомобіль марки Skoda моделі Felicia, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, 1999 року випуску, обсяг двигуна 1289 куб. см. - ОСОБА_2, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2А, різницю вартості майна в розмірі 36 963, 36 гривень, ? частину грошових коштів у розмірі 276 639, 74 гривень, вирішено питання про судові витрати, в іншій частині позовних вимог відмовлено, позовні вимоги ОСОБА_2 про виділення ОСОБА_1 дачу в кооперативі «Медик» в с. Василівка в Ясинуватському районі, про поділ між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 грошових позик у розмірі 35 000, 00 грн. та 23 000, 00 грн. - залишено без розгляду.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати, оскільки воно не відповідає нормам матеріального та процесуального права, ухвалити нове.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач зазначає, що суд не повно з'ясував обставини справи, а саме що позивачка до майна та грошових коштів, що придбані за період спільного життя, відносить не приватизовану квартиру за адресою: АДРЕСА_1; автомобілі Ford моделі Focus C-Max та Skoda моделі Felicia, вартість яких змінювала два рази; гараж в автомобільно-гаражному кооперативі "Ракета-4", який було збудовано особисто відповідачем за кошти, які він заробив до реєстрації шлюбу; два гаражні бокси в гаражно-будівельному кооперативі „Центральний", які йому не належать, він не є членом кооперативу, членом кооперативу є його батько - ОСОБА_2; дачу в кооперативі „Медік", хоча знала, що земельна ділянка є власністю кооперативу, а дім - самовільно збудованим домоволодінням.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що відкриття депозитних рахунків в банках на ім'я апелянта не підтверджує те, що гроші належали йому, гроші давали батьки для того, щоб сім'я відповідача мала змогу жити на відсотки. Крім того, вважає, що зазначені грошові кошти не підлягають розподілу, оскільки немає доказів того, що вони є спільною сумісною власністю подружжя.
Відповідач в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення суду скасувати, визнати сумісним майном подружжя заявлені у позові автомобілі, виділити відповідачу - Ford Focus C-Max, позивачу - Skoda Felicia, в розподілу грошових коштів на депозитних рахунках - відмовити.
Позивач та його представник у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечили, просили її відхилити, рішення суду залишити без змін.
ОСОБА_2 у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення суду скасувати, у задоволенні вимог щодо розподілу грошових коштів на депозитних рахунках - відмовити.
Представник ГБК „Центральний" у судовому засіданні висловив думку, що покладається на розсуд суду у вирішенні апеляційної скарги відповідача.
Апеляційний суд, заслухавши доповідача, доводи сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Визнання спільною сумісною власністю подружжя і виділення автомобілів відповідачу - Ford Focus C-Max, позивачу - Skoda Felicia, залишення без розгляду частини позовних вимог в судовому порядку не оскаржено, тому на підставі ст. 303 ЦПК України апеляційним судом не ревізується.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно визначив правовідносини, які склалися між сторонами і надав їм відповідну оцінку.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони у справі перебували в зареєстрованому шлюбі з 10.02.1990 р., який було розірвано згідно з рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 03.09.2010 р., ведення спільного господарства між сторонами по справі припинилось 13.08.2010 р.
За період шлюбу подружжям було придбано два автомобілі: марки Ford моделі Focus С-Мах, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2004 року випуску, обсяг двигуна 1778 куб. см.; марки Skoda моделі Felicia, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, 1999 року випуску, обсяг двигуна 1289 куб. см.
За висновком судової автотоварознавчої експертизи №3364/27 від 17.08.2012 р. ринкова вартість автомобілю марки Skoda моделі Felicia становить 31 783, 10 грн., а автомобілю марки Ford моделі Focus С-Мах становить 105 709,81 грн.
Як вбачається з копії наказу № 14 від 05.02.2010 р. TOB «Донбас Секьюріті Груп» ОСОБА_1 дозволено використовувати автомобіль марки Ford моделі Focus С-Мах, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в службових цілях (т. 1 а.с. 68).
В період перебування у шлюбі ОСОБА_1 розміщуватись грошові кошти на депозитних рахунках у:
1) філії публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» у м. Донецьку, МФО 335537, місцезнаходження: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2а:
- 9 березня 2010 р. відповідач поклав на депозитний рахунок №26306977595150 кошти у розмірі 101 500, 00 грн.
Протягом травня 2010 р. вклад було поповнено на 48 500, 00 грн.: 11.05.2010 р. на 10 000,00 грн.; 17.05.2010 р. на 26 500,00 грн.; 21.05.2010 р. на 5 000,00 грн.; 26.05.2010 р. на 7 000,00 грн.
Протягом червня 2010 р. вклад було поповнено на 30 000,00 грн.: 02.06.2010 р. на 6 000,00 грн.; 11.06.2010 р. на 12 000,00 грн.; 16.06.2010 р. на 8 500,00 грн.; 25.06.2010р. на 3 500,00 грн.
Протягом липня 2010 р. вклад було поповнено на 15 000, 00 грн.: 19.07.2010 р. на 8 000,00 грн.; 30.07.2010 р. на 7 000,00 грн.
Протягом серпня 2010 р. вклад було поповнено 03.08.2010 р. на 3000,00 грн.
Тобто вищезазначений депозитний рахунок ОСОБА_1 було внесено протягом березня-серпня 2010 року кошти у розмірі 198 000,00 грн.
16 серпня 2010 р. ОСОБА_1 перевів на свій картковий рахунок та достроково зняв 198000,00 грн.
На депозитний вклад нараховувались відсотки, які відповідач зняв 16.08.2010 р. у розмірі 13 560,67 грн.
Вищезазначені обставини підтверджується копією Договору банківського вкладу (депозиту) № 8793607 від 09.03.2010 р„ випискою по операціям по Депозитному договору №8793607 від 09.03.2010 р. (т. 2 а.с. 110-113).
-22 лютого 2010 р. відповідач поклав на депозитний рахунок № 26301977593663 35 000,00 доларів США строком до 22.05.2010 р. 22.05.2010 р. строк дії Договору банківського вкладу було пролонговано. 16 серпня 2010 р. ОСОБА_1 перевів на свій картковий рахунок та достроково зняв 35 000,00 доларів США. На депозитний вклад нараховувались відсотки, які відповідач зняв 16.08.2010 р. у розмірі 824,65 доларів США.
Зазначені обставини підтверджуються Договором банківського вкладу (депозиту) № 8736500 від 22.02.2010 р., випискою по операціям по Договору банківського вкладу № 8736500 від 22.02.2010 р. (т. 2 а.с. 107-109).
-2 червня 2010 р. відповідач вніс на депозитний рахунок №26308977600344 2800,00 доларів США. 16 серпня 2010 р. ОСОБА_1 перевів на свій картковий рахунок та достроково зняв 2 800,00 доларів США. На депозитний вклад нараховувались відсотки, які відповідач зняв 16.08.2010 р. у розмірі 50,23 доларів США.
Цей факт підтверджується копією Договору банківського вкладу (депозиту) №9146261 від 02.06.2010 р., випискою по операціям по Депозитному договору №9146261 від 02.06.2010р. (т. 2 а.с. 114-116).
-2 червня 2010 р. на депозитний рахунок №26306977600346 відповідачем покладено 300 євро. 16 серпня 2010 р. ОСОБА_1 перевів на свій картковий рахунок та достроково зняв 300,00 євро. На депозитний вклад нараховувались відсотки, які відповідач зняв 16.08.2010 р. в розмірі 2,94 євро.
Зазначені обставини підтверджуються Договором банківського вкладу (депозиту) № 9146280 від 02.06.2010 р., випискою по операціям по Депозитному договору № 9146280 від 02.06.2010р. (т. 2 а.с. 117- 119);
2) відділенні № 2 публічного акціонерного товариства «Донгорбанк» у м. Донецьку, місцезнаходження: 83006, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 38:
- 28 травня 2010 р. відповідач вніс на депозитний рахунок №2630400284008 2310,90 доларів США. 18 серпня 2010 р. ОСОБА_1 перевів на свій картковий рахунок та достроково зняв 2310,90 доларів США. Ці факти підтверджуються Договором № W_STR3S/60 строкового банківського вкладу (депозиту) від 28.05.2010 р., виписками по операціям по депозитному Договору № W_STR3S/60 від 28.05.2010 р. (т. 2 а.с. 146-151);
- 28 травня 2010 р. відповідач вніс на депозитний рахунок №2630300284108 1056,06 євро. 18 серпня 2010 р. ОСОБА_1 перевів на свій картковий рахунок та достроково зняв 1056,06 євро. Зазначені обставини підтверджуються Договором банківського вкладу (депозит), № W_STR3E/13 строкового банківського вкладу (депозиту) від 28.05.2010 р., виписками по операціям за Договором банківського вкладу (депозиту) № W_STR3E/13 від 28.05.2010 р. (т. 2 а.с. 125-128).
Відповідно до ст. 60 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Відповідно до ч. 1ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
За ч. 1 ст. 70 СК України У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
У відповідності до ч. 2, 3 ст. 71 СК України неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя.
Згідно ч. 2 п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про шлюб, розірвання шлюб, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» у випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один з них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потребу або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що кошти, які зберігалися на депозитних рахунках, і які були зняті відповідачем 16 серпня 2010 року та 18 серпня 2010 року були спільною сумісною власністю подружжя, судом першої інстанції критично оцінені показання свідків ОСОБА_2 та Новицької Л.К. щодо того, що всі кошти на депозитних рахунках відповідача є їхньою власністю, оскільки свідки є батьками відповідача та зацікавлені в результатах розгляду справи, та окрім показань цих свідків суду не надано жодних доказів того, що вказані кошти надавались відповідачу в позику.
З зазначеним висновком суду першої інстанції погоджується й суд апеляційної інстанції, оскільки судом встановлено, що грошові кошти були покладені на депозитні рахунки відповідача у період шлюбних відносин, зняти відповідачем після припинення шлюбних відносин, належних доказів що зазначені кошти надавались відповідачу в позику суду не надано.
Доводи апеляційної скарги щодо зазначення у позові неприватизованої квартири, гаражні боксі, дачу в кооперативі «Медик» апеляційний суд приймає критично, оскільки за діючим процесуальним законодавством формулювання позовних вимог, їх розмір та зміст це право позивача на звернення до суду невід'ємне від права на розпорядження своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд, крім того зазначені вимоги судом за заявою позивача залишено без розгляду, та залишення без розгляду і як встановлено апеляційним судом не оспорюється відповідачем в апеляційному порядку.
Доводи апеляційної скарги що позивач неодноразово змінювала вартість спірних автомобілів, апеляційний суд приймає критично, оскільки зміна та уточнення розміру позовних вимог є процесуальним правом позивача яке висновків суду (щодо визнання зазначених автомобілів спільним майном подружжя та виділення їх сторонам, сплату компенсації) не спростовують, до того ж відповідачем не оспорюється розмір стягнутої компенсації на користь позивача.
Доводи апеляційної скарги що відкриття депозитних рахунків на ім'я відповідача не підтверджує його право власності на грошові кошти розміщені на зазначених рахунках, апеляційний суд приймає критично, оскільки при розгляді справи не спростовано право відповідача на зазначені грошові кошти банківського рахунку та не доведено право його батьків на зазначені кошти, всі надані суду докази, належним чином досліджені судом першої інстанції, інших доказів не надано.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно та правильно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, з'ясував доводи і заперечення сторін, встановленим обставинам та доказам дав належну оцінку та дійшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на викладене, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 1 п. 3, 308, 313-316 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 22 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: