30.01.2013Справа №5002-26/ 2751-2012
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комета-плюс»,
м. Смоленськ, Російська Федерація
до відповідача Фізичної особи-підприємця Іпполітової Ірини Михайлівни,
м. Євпаторія
АР Крим
про стягнення 551000 грн.
Суддя Медведчук О.Л.
Представники:
від позивача - Полікарпов А.А., представник за довіреністю № б/н від 03.04.2012 р.,
від відповідача - Омельчук К.Д., представник за довіреністю № 2070 від 24.09.2012 р.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Комета-плюс» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Іпполітової Ірини Михайлівни на користь позивача 551000 грн компенсації за порушення авторського права.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, займаючись виробництвом м'яких іграшок порушив авторські права позивача, отримані ним на підставі ліцензійного договору, за що законодавством передбачена грошова компенсація.
Відповідач у запереченні на позовну заяву вказує, що ліцензійний договір від 01.07.2009 р. № 135/07 укладений на території Російської Федерації, відповідно до російського законодавства, та на території України позивач не має майнового авторського права щодо заборони використання твору іншими особами, а також права перешкоджати неправомірному використанню твору згідно статті 440 Цивільного кодексу України, а також не наділений правом захищати майнові права у такий спосіб як стягнення компенсації за порушення авторських прав.
Відповідач не погоджується з позовними вимогами, зокрема, з тих підстав, що позивачем не аргументовано розмір компенсації в сумі 551000 грн. Він стверджує, що ані судом, ані позивачем не визначено обсяг виробництва продукції, встановлений тільки факт одноразового створення іграшки, а позивачем доведено факт продажу лише одного екземпляру іграшки вартістю 41 грн.
Позивач представив заяву про витребування доказів: копій записів у реєстрах виданих податкових накладних, поданих Фізичної особою - підприємцем Іпполітовою І.М. за період з січня 2007 року по січень 2013 року, інформації щодо обсягу виручки від реалізації продукції Фізичною особою - підприємцем Іпполітовою І.М. за період з січня 2007 року по січень 2013 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
01.07.2009 р. між ФДУП «Фильмофонд киностудии «Союзмультфильм» - Правовласником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комета - плюс» - Організацією укладений ліцензійний договір №135/07.
За п. 1.1 вказаного договору, Правовласник передає Організації передбачені пунктом 1.2 (включаючи п.п. 1.2.1 - 1.2.4.) цього договору права використання частин передбачених додатком №1 до цього договору аудіовізуальних творів (далі - фільми), а саме: зафіксованих в аудіо - та/або візуальному ряді фільмів персонажів, передбачених додатком №1 до цього договору, які є динамічними рисованими та/або ляльковими образами героїв та інших діючих осіб відповідних фільмів в сукупності їх зовнішнього вигляду, характеру, заданого образу, рухів, жестів, характеру рухів, артикуляції, міміки, голосу, реплік та ін.
(далі - персонажі) (виключну ліцензію), а також передбачені пунктом 1.3 цього договору права використання фрагментів фільмів, тривалістю не більш 1 хвилини кожний (в порядку та на умовах цього договору), а організація зобов'язується виплачувати правовласнику передбачену цим договором авторську винагороду за отримані за цим договором права використання.
Згідно пункту 1.2 договору, за цим договором правовласник надає організації, а організація отримує від правовласника виключну ліцензію (за виключенням випадків, передбачених пунктом 1.11 цього договору) на багаторазове використання персонажів фільмів (включаючи право на окреме використання візуального компоненту персонажів) окремо (незалежно) від фільмів (з урахуванням пункту 1.4. цього договору) для виготовлення (виробництва) товарів, передбачених додатком №2 до цього договору наступними способами:
1.2.1. Відтворювати персонажі фільмів без обмеження тиражу у вигляді товарів в необхідних для цього матеріальних формах (в тому числі просторово-об'ємних) і за допомогою будь-яких необхідних для цього засобів. Дизайн товарів організація визначає самостійно, без погодження з правовласником.
1.2.2. Поширювати персонажів, відтворених у відповідності до пункту 1.2.1 цього договору у вигляді товарів, шляхом продажу або іншого відчуження товарів.
1.2.3. Імпортувати екземпляри персонажів у вигляді товарів, виготовлених відповідно до пункту 1.2.1. цього договору, з метою поширення товарів.
1.2.4. Перекладати репліки персонажів на будь-які мови народів світу з метою використання при створенні товарів відповідного звукового компоненту персонажу, а також здійснювати іншу технічну переробку персонажів виключно з метою реалізації отриманих за цим договором прав і використовувати персонажі в переробленому вигляді вказаними вище способами. Передбачена цим пунктом переробка включає, в тому числі, право організації переробляти персонажі шляхом використання елементів їх одягу та/або екіпіровки, які дозволяють зобразити персонаж в обстановці, відмінної від сюжету відповідного фільму, а також право організації змінювати та/або замінювати звуковий ряд відповідного персонажу (в тому числі на аудіозаписі, створені організацією самостійно або із залученням третіх осіб), дотримуючись особистих немайнових прав осіб, які брали участь у створенні фільмів. При цьому організація самостійно та за рахунок власних коштів вирішує питання придбання відповідних прав у залучених нею третіх осіб, а також правовласників інтелектуальних прав. Мається ясне розуміння сторін, що організація має право використовувати персонажі вказаними вище способами, як повністю так і в вигляді їх окремого компоненту - візуального зображення, при чому організація має право використовувати для виробництва товарів, як всі персонажі фільмів, так і будь-які з них на свій розсуд.
Відповідно до пункті 1.4.- 1.11. договору крім того, правовласник надає організації на невиключній основі майнові права (невиключну (просту) ліцензію) на багаторазове використання фрагментів фільмів, тривалістю не більш 1 (однієї) хвилини кожний (далі - фрагменти фільмів) тільки для рекламування товарів, виготовлених відповідно до пункту 1.2. цього договору (в тому числі п.п.1.2.1. цього договору), шляхом їх публічного показу та/або публічного виконання, а також сповіщення за кабелем та/або сповіщення шляхом передачі до ефіру, перекладу на будь-які мові народів світу та іншої переробки (і використання вищевказаними способами в переробленому вигляді), в тому числі шляхом включення у склад інших об'єктів виключних прав (рекламних відеороликів та ін.)
Передбачені пунктами 1.1., 1.2. (включаючи п.п. 1.2.1. - 1.2.4.) цього договору права використання персонажів (виключна ліцензія на персонажі), а також передбачені пунктом 1.3. цього договору права використання фрагментів фільмів (невиключна (проста) ліцензія на фрагменти фільмів) передаються організації на сім років і шість місяців починаючі з
01.07.2009 р. і по 31.12.2016 р. включно.
Передбачені п.п. 1.1., 1.2. (включаючи п.п. 1.2.1. - 1.2.4.) цього договору права використання персонажів (виключна ліцензія на персонажі), а також передбачені п.1.3. цього договору права на використання фрагментів фільмів (невиключна (проста) ліцензія на фрагменти фільмів) передаються організації для використання на території наступних держав: Азербайджанська Республіка, Республіка Арменія, Республіка Бєларусь, Грузія, Республіка Казахстан, Киргизька Республіка, Латвійська Республіка, Литовська Республіка, Республіка Молдова, Російська Федерація, Республіка Таджикистан, Туркменистан, Республіка Узбекистан, Україна, Естонська Республіка.
Передача організації передбачених п.п. 1.1., 1.2. (включаючи п.п. 1.2.1. - 1.2.4.) цього договору прав використання персонажів, а також передбачених п.1.3. цього договору прав використання фрагментів фільмів оформлюється актом приймання-передачі, що підписується уповноваженими представниками сторін.
З моменту підписання сторонами акту приймання-передачі прав, передбаченого
п.1.7 цього договору, Організація має право на свій розсуд передавати (субліцензувати) отримані за цим договором права на персонажі і фрагменти фільмів та/або будь-яке з них як в повному обсязі, так і по частинам будь-яким третім особам, не звільняючись від зобов'язань перед Правовласником за цим договором. При цьому умови правочинів організації та/або уповноважених нею осіб не повинні суперечити умовам цього договору.
Організації також дозволяється з метою індивідуалізації товарів, що виробляються в межах договору і без виплати правовласнику будь-якої додаткової винагороди здійснити протягом строку дії договору та на території, зазначеної в пункті 1.6 договору, використання фірмового логотипу виробника фільмів - «Киностудии «Союзмультфильм» (фірмового написання «СОЮЗМУЛЬТФИЛЬМ»), в тому числі шляхом його розміщення на товарах (включаючи етикетки та упаковки), в пропозиції про продаж цих товарів, у відповідних об'явах, на вивісках і в рекламі товарів, в мережі Інтернет та ін. Надання організації вищевказаних прав на використання логотипу ні за яких умов не перешкоджає та не буде перешкоджати використання цього логотипу правовласником та/або його правонаступниками та/або уповноваженими особами будь-якими можливими способами і будь-якій можливій формі, в тому числі на поліграфії (обкладинках) відповідних екземплярів фільмів, їх фрагментів та ін.
Крім того, Організації також дозволяється використання на невиключній основі імен власних (назв) персонажів та відповідних фільмів, передбачених додатком №1 до цього договору, в рекламних матеріалів відповідних товарів, прайс-листах та іншої документації, що застосовується в процесі виробництва та/або реалізації відповідних товарів, а також в якості назв асортиментних позицій відповідних товарів без виплати Правовласнику будь-якої додаткової винагороди в період, передбачений п.1.5 цього договору, на території, вказаної в п.1.6 цього договору. Вказане вище право організація може здійснювати як самостійно, так і шляхом передачі третім особам. Надання організації вищевказаного дозволу не при яких умовах не перешкоджає і не буде перешкоджати використання правовласником, його правонаступниками та/або уповноваженими ними особами персонажів, фрагментів фільмів, назв (імен власних) персонажів та фільмів, логотипу та/або товарного знаку правовласника при використанні фільмів, їх фрагментів, частин та ін. будь-якими можливими способами та в будь-якій можливій формі, в тому числі на поліграфії (обкладинках) відповідних екземплярів фільмів, їх фрагментів та ін.
Сторони погодились, що права використання персонажів способами, передбаченими п.п. 1.2.1 - 1.2.4 п.1.2 цього договору, надаються організації на підставі простої (невиключної) ліцензії при виготовленні (виробництві) наступних товарів: настільних ігор, ростових ляльок, а також карнавальних костюмів, передбачених додатком №2 до цього договору.
Згідно додатку №1 до ліцензійного договору №135/07 від 01.07.2009 р. ТОВ «Комета-плюс» передані передбачені ліцензійним договором права використання (виключна ліцензія) всіх вказаних нижче персонажів наступних анімаційних фільмів виробництва «Киностудия «Союзмультфильм» та/або інших осіб, правонаступником яких є правовласник, а також передбачених договором права використання (проста (невиключна) ліцензія) фрагментів, зокрема, наступних анімаційних фільмів: «Чебурашка» 1971 год - Крокодил Гена, Чебурашка, четверо пионеров, трое малышей, милиционер, капитан корабля и др.., «Крокодил Гена» 1969 год - Крокодил Гена, Чебурашка, старуха Шапокляк, крыса Лариска, продавец фруктов, продавец учебных товаров, сторож зоопарка, лев Чандр, девочка Галя, щенок Тобик, Жираф, мартышка, дворник и др., «Чебурашка идет в школу» 1983 год - Крокодил Гена, старуха Шапокляк, Чебурашка, крыска Лариска, продавец в магазине, директор школы, девочка, два строителя, водитель такси, носильщик, араб-водитель, водитель фургончика и др., «Шапокляк" 1974 год - Крокодил Гена, Чебурашка, старуха Шапокляк, крыса Лариска, трое браконьеров, двое детей, директор завода, охранник завода, проводник, лягушка и др.».
Згідно додатку №2 до ліцензійного договору сторони встановили наступний перелік товарів для дітей, з метою виготовлення (виробництва) яких організації надаються передбачені договором права використання (виключна ліцензія) персонажів (з урахуванням п.1.4., 1.11. договору): м'яка іграшка для дітей (тобто іграшка з штучних хутра/ трикотажного полотна/тканини), а саме: м'яка іграшка із звуковими елементами, з елементами руху, інтерактивна, каркасна, м'яконабивна (в тому числі така, що зображує людину), така що розвиває, навчальна (в тому числі з електронними модулями), м'яка іграшка-качалка, м'яка іграшка-рукавичка, плюшева іграшка проста, ігрові набори з м'якої іграшки, м'яка іграшка - ігровий дитячий будиночок, м'яка іграшка - ємкість для розміщення внутрі інших предметів; вироби для дітей, виготовлені виключно з штучного хутру різної товщини з елементами м'якої (хутрової) іграшки, а саме: декоративні інтер'єрні подушки для дітей, діячі покривала, дитячі рюкзаки і сумки, дитяче кімнатне взуття, а саме домашні тапочки, пуфи та/або інші пристосування для сидіння дітей; вироби для дітей, виготовлені тільки з штучного хутра різної товщини з елементами м'якої (хутряної) іграшки, а саме: карнавальні костюми для дітей та зростові ляльки (використання персонажів для даної групи товарів здійснюється організацією на не виключній основі); настільні ігри для дітей (використання персонажів для даної групи товарів здійснюється організацією на невиключній основі).
У березні 2011 року до Господарського суду Автономної Республіки Крим звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Комета - плюс» з позовною заявою про заборону Фізичній особі - підприємцю Іпполітовій І.І. виробництво м'яконабивних іграшок за образом і подобою схожих та тотожних персонажу «Чебурашка» мультиплікаційного фільму «Чебурашка», зобов'язати Фізичну особу - підприємця Іпполітову І.І. вилучити з цивільного обігу та знищити контрафактну продукцію та зобов'язати Фізичну особу - підприємця Іпполітову І.І. опублікувати у засобах масової інформації дані про допущені порушення авторських прав по відношенню до ТОВ «Комета - плюс».
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.02.2012 р. у справі №5002-22/976-2011 за вказаним позовом ТОВ «Комета - плюс» у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.04.2012 р. у справі № 5002-22/976-2011 рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.02.2012 р. у справі № 5002-22/976-2011 скасовано частково, позов задоволено частково. Фізичній особі-підприємцю Іпполітовій Ірині Михайлівні заборонено виробництво м'яко-набивних іграшок за зразком та подобою схожих та тотожних персонажу «Чебурашка» мультиплікаційного фільму «Чебурашка» та зобов'язано Фізичну особу-підприємця Іпполітову Ірину Михайлівну опублікувати в засобах масової інформації відомості щодо допущених порушень авторських прав відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Комета-плюс».
Звернувшись до Господарського суду Автономної Республіки Крим за захистом своїх майнових прав та інтересів з позовом про стягнення з відповідача компенсації за порушення авторського права позивач вважає, що ФОП Іпполітова І.М. порушує його виключне право на використання персонажу мультиплікаційних фільмів «Чебурашка», оскільки виробляє м'які іграшки, які відтворюють зовнішній вигляд цього персонажу, у зв'язку з чим останній повинен виплатити відповідну компенсацію.
Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов обґрунтований частково, а отже такий, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Проаналізувавши правовідносини, що склалися між сторонами суд встановив, що вони походять з положень Закону України «Про авторське право та суміжні права» та норм Цивільного кодексу України, що регулюють право інтелектуальної власності, зокрема,
ст.ст. 50, 52 Закону України «Про авторське право та суміжні права» за якими відповідно встановлені підстави для судового захисту порушення авторського права та виплата компенсації, в якості способу цивільно-правового захисту авторського права, а також глав 35, 36 Цивільного кодексу України.
Відповідно до винесеної Севастопольським апеляційним господарським судом постанови від 12.04.2012 р. у справі № 5002-22/976-2011, про що зазначено вище, встановлена наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Комета-плюс» виключного майнового права на використання персонажів мультиплікаційних «Чебурашка», «Крокодил Гена», «Чебурашка идет в школу», «Шапокляк» виробництва «Киностудия» Союзмультфильм», які відповідач порушив шляхом виготовлення іграшок.
Вказана постанова у касаційному порядку оскаржена не була та набрала законної сили.
Згідно частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
З наведеного слідує, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Комета-плюс» має певні авторські права, які відповідач порушив шляхом виготовлення іграшок, зокрема, іграшки «Чебурашка», а тому права позивача підлягають захисту в судовому порядку.
З рекламного відеоролику, долученого до матеріалів справи вбачається, що Фізична особа - підприємець Іпполітова І.М. виробляє іграшку «Чебурашка» мінімум з 2007 року (в рекламі зазначається - «Колекція 2007 року»). При цьому, станом на 2007 рік вироблялися 3 різновиди іграшок: «Чебурашка № 3» розмір 20 см., вартістю 11,50 грн., «Чебурашка № 5» розмір 30 см., вартістю 24 грн.
Представник Фізичної особи-підприємця Іпполітовой І.М. у судовому засіданні пояснив, що іграшка «Чебурашка» вироблена лише в єдиному екземплярі для використання в особистих цілях, відповідно до статті 25 Закону України «Про авторське право і суміжні права». Жодного множинного виробництва іграшки з метою її комерційної реалізації не здійснювалось.
Необхідно також відмітити, що постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.04.2012 р. по справі № 5002-22/976-2011 встановлене виготовлення Фізичною особою - підприємцем Іпполітовою І.М. іграшки «Чебурашка».
Між тим, наявність та зміст рекламного ролику, доданого до матеріалів справи, не дозволяють зробити висновок щодо обсягів виробництва іграшки «Чебурашка», а також тривалості порушення авторського права, обсягу порушення (одно-або батагоразового використання), доходу, отриманого в результаті правопорушення, що має першочергове значення при визначенні розміру компенсації.
У зв'язку з цим, заявлений позивачем розмір необхідної компенсації в сумі 551000 грн підлягає стягненню не в повному обсязі.
Згідно зі ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
За ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статей 440, 441, 443 Цивільного кодексу України використання творів має здійснюватись лише за згодою власників відповідних майнових прав, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Статтею 445 Цивільного кодексу України передбачено право автора на плату за використання його твору.
Згідно зі статтею 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі - Закон) при порушеннях будь-якою особою авторського права, передбачених статтею 50 цього Закону, чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права такі суб'єкти мають право звертатися до суду з позовом, зокрема, про стягнення компенсації.
У пункті «г» частини другої статті 52 Закону зазначено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу, про що також зазначається у пункті 3 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 04.04.2012 р. № 01-06/417/2012 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про захист прав на об'єкти інтелектуальної власності».
При цьому частиною 3 вищезазначеної статті Закону передбачено, що при визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом «г» цієї частини межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.
Відповідно до пункту 51.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно - або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. У визначенні суми компенсації суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» у січні 2013 року мінімальну заробітну плату встановлено у розмірі 1147 гривень.
Під час розгляду справи суду доведений факт виготовлення відповідачем іграшки «Чебурашка», що підтверджується судовим рішенням в іншій справі, що має преюдиціальний характер та речовим доказом у вигляді рекламного відеоролику.
До цього ж, зазначений рекламний ролик має безпосередньо підприємницький характер, що тим самим свідчить про наміри щодо множинного вироблення іграшки «Чебуращка».
На підставі встановлених обставин, у зв'язку з неподанням позивачем належних доказів обсягів виробництва іграшки «Чебурашка», а також тривалості порушення авторського права, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги за наявності доказів одноразового виготовлення іграшки «Чебурашка» та наміром подальшого її виробництва та застосувати до заявлених вимог положення пункту «г» ч.2 ст. 52 Закону України «Про авторське право та суміжні права» і стягнути на користь позивача суму компенсації у розмірі 10 мінімальних заробітних плат.
На день ухвалення рішення по справі представник позивача представив клопотання в порядку ст. 38 ГПК України щодо витребування доказів у державній податковій службі в Автономній Республіці Крим копії записів у реєстрах виданих податкових накладних, поданих Фізичною особою - підприємцем Іпполітовою І.М. за період з січня 2007 року по січень 2013 року як в електронній так і в матеріальній формах; у Державної податкової служби в Автономній Республіці Крим інформацію щодо обсягу виручки від реалізації продукції Фізичною особою - підприємцем Іпполітовою І.М. за період з січня 2007 року по січень 2013 року з розбивкою по роках; у Головного управління статистики в Автономній Республіці Крим інформацію щодо обсягу виручки від реалізації продукції Фізичною особою - підприємцем Іпполітовою І.М. за період з січня 2007 року по січень 2013 року з розбивкою по роках.
Проте, суд не вбачає доцільним витребування вказаних відомостей з огляду на строк вирішення справи, що згідно з ч. 1 ст. 69 ГПК України не може перевищувати двох місяців тоді як позивач заявив клопотання за один день до кінця зазначеного строку тим самим не скориставшись наданими ст. 22 ГПК України правами щодо заявлення відповідного клопотання впродовж розгляду справи.
Витребування вказаних документів, з огляду також на значний період їх подання може призвести до затягування процесу та порушення розумних строків розгляду спору, встановленого як у статті 69 Господарського процесуального кодексу України так і у
статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Україною Законом від 17.07.1997 року.
Більш того, вимоги заявленого клопотання виходять за межі досліджуваного предмету та не впливають безпосередньо на обставини справи.
Тому, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.
Належні до сплати судові витрати з оплати судового збору, суд покладає на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Вступна і резолютивні частини рішення оголошені в судовому засіданні 30.01.2013.
Повне рішення складено 04.02.2013.
Керуючись статтями 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Іпполітової Ірини Михайлівни (Україна, 97407, Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, проїзд Репіна 34-а, іденимфікаційний номер 2334710847) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комета-плюс» (214032, Російська Федерація, м. Смоленськ, вул. Лавочкіна б. 55, кімн. 305, реєстраційний номер 1026700647885) 11470 грн компенсації за порушення авторського права, та суму судового збору в розмірі 1609,50 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В частині стягнення 539530 грн компенсації за порушення авторського права у позові відмовити.
Суддя О.Л. Медведчук