0508/9515/2012
04 лютого 2013 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді - Алтухової О.С.,
при секретарі - Щукіній О.В.,
за участю позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1, представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_4, представника відповідача (представника позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на автомобіль та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання удаваного правочину недійсним та витребування автомобіля із незаконного володіння, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на автомобіль, посилаючись на наступні обставини.
21.05.2012 р. він домовився з відповідачем ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності від 15.05.2012 р. про придбання у нього автомобіля марки MAZDA, модель 3, випуску 2005 року, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АНС № 329562, виданого 26.06.2009 року ВРЕР м. Харцизька при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області.
З метою розрахунку за автомобіль він передав ОСОБА_3 72 000 гривень, що підтверджується розпискою, в якій зазначено, що кошти отримано за продаж автомобіля та ніяких претензій стосовно укладеної угоди до нього він не має.
Оскільки всі істотні умови угоди були узгоджені та ніяких заперечень стосовно ціни та предмета угоди у них не виникало, ОСОБА_3 видав на його ім'я довіреність від 21.05.2012 р., надавши йому повноваження щодо повного розпорядження, користування та володіння транспортним засобом, як його власника.
Коли він звернувся до МРЕО з метою переоформлення автомобіля на його ім'я, з'ясувалось, що перереєструвати автомобіль він не зможе, оскільки на автомобіль накладена нотаріальна заборона у зв'язку з відміною 23.05.2012 р. довіреності від 15.05.2012 р., виданої ОСОБА_4 ОСОБА_3
Вважає, що між ним та відповідачем було укладено письмовий договір купівлі-продажу зазначеного автомобіля, оскільки сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Просив визнати за ним право власності на автомобіль марки MAZDA, модель 3, випуску 2005 року, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Судом у якості співвідповідача у справі було залучено ОСОБА_4, який подав зустрічну позовну заяву про визнання удаваного правочину недійсним та витребування автомобіля із незаконного володіння, посилаючись на наступні обставини.
Відповідно до довіреності, виданої ним ОСОБА_3, останній мав право укладати договори з розпорядження належним йому автомобілем. Для належного переходу права власності від нього до ОСОБА_1 мав бути укладений договір купівлі-продажу автомобіля, для укладання якого був уповноважений ОСОБА_3 ОСОБА_6 довіреності ОСОБА_3 ОСОБА_1 в порядку передоручення не потягло виникнення права власності у ОСОБА_1, він лише став представником на тих же умовах і з тими ж повноваженнями, що обумовлені основною довіреністю. Про передоручення його ніхто не повідомив, через те, що ОСОБА_3 після отримання довіреності перестав відповідати на дзвінки, він скасував довіреність, що є підставою для припинення представництва, з припиненням представництва за довіреністю втрачає чинність передоручення.
Вважає, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було вчинено удаваний правочин, оскільки було вчинено передоручення з метою приховування купівлі-продажу.
ОСОБА_1 є недобросовісним володільцем, оскільки йому відомо про те, що довіреність на підставі якої було здійснено передоручення ОСОБА_3 скасована, а таким чином автомобіль підлягає поверненню його власнику.
Просив визнати удаваний правочин купівлі-продажу автомобіля недійсним, витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 належний йому автомобіль.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2, діюча за договором, підтримали позовні вимоги, надали пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві. Просили позов задовольнити. Проти задоволення зустрічного позову заперечували.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 визнав. Пояснив, що кошти за автомобіль він віддав ОСОБА_4 ще під час видачі довіреності 15.05.2012 р. і вважає, що повністю з ним розраховувався. Доказів цього у нього немає, оскільки він повністю довіряв цій людині.
Відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5, діючий за довіреністю, в судовому засіданні заперечували проти позову ОСОБА_1. ОСОБА_4 зауважив, що грошей від ОСОБА_3 за продаж автомобіля він не отримував. Наполягали на задоволенні зустрічного позову.
Суд, вислухавши сторін, представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1 про визнання права власності на автомобіль задоволенню не підлягає, а позов ОСОБА_4 слід задовольнити частково з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 240 ЦК України представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє. Представник, який передав своє повноваження іншій особі, повинен повідомити про це особу, яку він представляє, та надати їй необхідні відомості про особу, якій передані відповідні повноваження (замісника). Невиконання цього обов'язку покладає на особу, яка передала повноваження, відповідальність за дії замісника як за свої власні.
15.05.2012 року ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_3 розпоряджатися належним йому автомобілем марки MAZDA, модель 3, випуску 2005 року, реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується довіреністю, посвідченої приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованої в реєстрі за № 943 (а.с.5). Довіреність була видана з правом передоручення, строком дії до 15.05.2015 року.
21.05.2012 року ОСОБА_3, який діяв від імені ОСОБА_4, уповноважив ОСОБА_1, ОСОБА_8 розпоряджатися належним ОСОБА_4 автомобілем марки MAZDA, модель 3, випуску 2005 року, що підтверджується довіреністю, посвідченої приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованої в реєстрі за № 983 (а.с.6).
Позивач ОСОБА_1 вважає, що між ним та ОСОБА_3, який діяв від імені ОСОБА_4, було укладено договір купівлі-продажу автомобіля, що, на його думку, підтверджується довіреністю та розпискою, виданої ОСОБА_3, про одержання грошових коштів за автомобіль у розмірі 72 000 гривень.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно(товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян належить вчиняти у письмовій формі. Постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», також передбачена письмова форма договору купівлі-продажу автомобілів. А відповідно до пункту 4 зазначеної постанови перед відчуженням транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ.
Таким чином, з аналізу діючого законодавства вбачається, що ані довіреність, ані розписка не можуть підтверджувати укладання договору купівлі-продажу автомобіля, оскільки довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами (ч. 3 ст. 244 ЦК України), а розписка є документом, який би міг підтвердити виконання договору купівлі-продажу з боку покупця, якщо б такий договір був укладений.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на автомобіль, оскільки між сторонами по справі не було укладено договору купівлі-продажу вказаного автомобіля.
Також суд вважає безпідставними позовні вимоги ОСОБА_4 в частині визнання удаваного правочину купівлі-продажу автомобіля марки MAZDA, модель 3, випуску 2005 року, реєстраційний номер НОМЕР_1 недійсним, в зв'язку з тим, що не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 248 ЦК України представництво за довіреністю припиняється у разі скасування довіреності особою, яка її видала. Ч. 2 вказаної статті передбачено, що з припиненням представництва за довіреністю втрачає чинність передоручення.
23.05.2012 року в Єдиному реєстрі довіреностей було зареєстровано припинення дії довіреностей на розпорядження ТЗ, виданих 15.05.2012 року та 21.05.2012 року (а.с. 36,37).
Згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Враховуючи викладене, суд вважає, що автомобіль марки MAZDA, модель 3, випуску 2005 року, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АНС № 329562, виданого 26.06.2009 року ВРЕР м. Харцизька при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, підлягає витребуванню із незаконного володіння ОСОБА_1
На підставі ст. 88 ЦПК України солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 214,60 гривень.
Керуючись ст.ст.208, 237, 240, 244, 248, 655, 1212 ЦК України, ст.ст. 5, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на автомобіль - відмовити.
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання удаваного правочину недійсним та витребування автомобіля із незаконного володіння - задовольнити частково.
Витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 автомобіль марки MAZDA, модель 3, випуску 2005 року, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АНС № 329562, виданого 26.06.2009 року ВРЕР м. Харцизька при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення надруковане у нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя Ворошиловського
районного суду м. Донецька О.С. Алтухова