Справа № 121/7972/12
Справа № 121/7972/12
2/119/73/13
30 січня 2013 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Бойко З.О., при секретарі Джалілові А.Д., з участю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Теодосія»до Виконавчого комітету Феодосійської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення та визнання недійсними ордерів, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Теодосія», Виконавчого комітету Феодосійської міської ради про визнання дійсним рішення та ордеру, -
Позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство «Теодосія», уточнивши позовні вимоги, звернулось до суду з позовом до Виконавчого комітету Феодосійської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення та визнання недійсними ордерів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Виконавчого комітету Феодосійської міської ради АРК від 26.11.07 № 1520 згідно з договором про пайову участь у будівництві від 31.10.06 року за ЗАТ «Теодосія»(з 26.01.2012 року перейменовано на ПрАТ «Теодосія»), було закріплено право власності на однокімнатну квартиру № 2 в житловому будинку 24-г по вул. Сімферопольське шосе м. Феодосії та закріплено її як службову за ЗАТ «Теодосія». На підставі наведеного рішення ЗАТ «Теодосія»27.11.07 року отримало свідоцтво на право приватної власності № 938 на зазначену квартиру. Пунктом 1.2 вказаного рішення цю службову квартиру було надано ОСОБА_1, яка працювала на посаді головного бухгалтера товариства, та пунктом 16 рішення дозволено видати ордер на вказану квартиру. Такий спеціальний ордер № 574 з позначкою «службова»був виданий виконавчим комітетом Феодосійської міської ради 27.11.07 року на ім'я ОСОБА_1.
Пізніше, пунктом 5 рішення Виконавчого комітету Феодосійської міської ради АРК від 16.07.10 року № 642 однокімнатну квартиру № 2 в житловому будинку 24-г по вул. Сімферопольське шосе з розряду службових було виключено за клопотанням керівництва ЗАТ «Теодосія»і закріплено за ОСОБА_1 На підставі цього рішення виконавчим комітетом Феодосійської міської ради також був виданий ордер № 995 від 21.07.10 року на цю ж саму квартиру на ім'я ОСОБА_1
Відповідно до п. 1 рішення Виконавчого комітету Феодосійської міської ради за зверненням керівництва ЗАТ «Теодосія»від 13 серпня 2010 року №759 пункт 5 вище зазначеного рішення Виконавчого комітету від 16.07.2010 року № 642 про виведення зі службових квартири №2 в житловому будинку по Сімферопольському шосе 24-Г і закріплення її за гр. ОСОБА_1 визнано таким, що втратив силу.
Враховуючи численні порушення норм діючого законодавства, а також факт підробки підпису на клопотанні керівника ЗАТ «Теодосія» від 12.07.2010 року № 738 про закріплення за гр. ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1, представник позивача просить визнати недійсними спеціальний ордер № 574 від 27.11.07 року та ордер № 995 від 21.07.10 року, а також визнати незаконним п. 5 рішення виконавчого комітету Феодосійської міської ради від 16.07.10 року № 642.
Відповідачка ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом до Приватного акціонерного товариства «Теодосія», Виконавчого комітету Феодосійської міської ради про визнання дійсним рішення виконавчого комітету Феодосійської міської ради від 16.07.10 року № 642 та ордеру № 995 від 21.07.10 року. Вимоги зустрічного позову мотивовані тим, що хоча посада ОСОБА_1 і не відноситься до переліку осіб, яким надається службове житло, однак на момент видачі спеціального ордеру на підприємстві були відсутні інші працівники, які б відносились до даної категорії та потребували відповідного службового житла. Крім того, надане їй житло не було благоустроєним, оскільки не були облаштована підлога квартири, відсутня побілка стін чи шпалерне обклеювання, не встановлено сантехнічне обладнання, відсутні газова кухонна плита та внутрішньо квартирні двері, не встановлені електровимикачі та розетки. Все це було виконано відповідачкою за власні кошти і проведене покращення квартири є невід'ємною приналежністю квартири. Посилалась на ту обставину, що хоча свідоцтво про право власності на квартиру було отримано позивачем ще в 2007 році, однак у Феодосійському МБТІ зазначене свідоцтво було зареєстровано лише у січні 2011 року, а саме після виконання всіх робіт по благоустрою квартири за рахунок власних коштів відповідачки. Також просила визнати дійсним ордер № 995 від 21.07.10 року, виданий на її ім'я, оскільки вона перебувала на квартирному обліку при виконавчому комітеті та потребувала відповідного житла.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3, діюча на підставі довіреності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд визнати недійсними спеціальний ордер № 574 від 27.11.07 року та ордер № 995 від 21.07.10 року, а також визнати незаконним п. 5 рішення виконавчого комітету Феодосійської міської ради від 16.07.10 року № 642. При цьому посилалась на ту обставину, що видачу спеціального ордеру № 574 від 27.11.07 року було здійснено з порушенням діючого законодавства завдяки незаконним діям колишнього керівника ЗАТ «Теодосія»ОСОБА_4, який ініціював включення приватного житла до категорії службових та клопотався перед виконавчим комітетом про надання службової квартири ОСОБА_1, яка не мала на це права. Отже, у період керівництва ОСОБА_4 до моменту його звільнення 20.07.10 року про допущені порушення законодавства нікому, крім нього та ОСОБА_1, взагалі не було відомо, і ніхто не міг через відсутність відповідних повноважень захистити порушені права підприємства. Лише після звільнення ОСОБА_4 з посади генерального директора ЗАТ «Теодосія»підприємство в особі нового керівника отримало змогу звернутися за захистом своїх порушених прав. Крім того, факт порушення порядку надання службових приміщень було встановлено рішенням Апеляційного суду АР Крим від 31.01.12 року та Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.03.12 року. Там же було зазначено про необхідність визнання спеціального ордеру недійсним. У зв'язку з чим просить визнати причини пропуску строку позовної давності для визнання спеціального ордеру недійсним поважними та захистити порушене право позивача відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України. Просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову -відмовити.
Представник виконавчого комітету Феодосійської міської ради ОСОБА_5, діюча на підставі довіреності, проти позовних вимог заперечувала, посилалась на ту обставину, що Виконавчий комітет наділений повноваженнями щодо видачі ордерів на всі житлові приміщення відповідно до положень ЗУ «Про місцеве самоврядування». При видачі ордерів та прийнятті рішення виконкомом жодних порушень чинного законодавства здійснено не було. Звіряти підписи у наданих документах не належить до повноважень виконкому. Просила відмовити у задоволенні позову.
Відповідач та її представник проти заявлених позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Теодосія»заперечували, просили відмовити в їх задоволенні, а зустрічні позовні вимоги задовольнити у повному обсязі з підстав, наведених у зустрічній позовній заяві.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень.
Статтями 10,11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справу у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, що надані сторонами.
Судом встановлено, що на підставі наказу № 17 від 24 січня 2005 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу до ЗАТ «Теодосія»на посаду головного бухгалтера (а.с.14).
Рішенням Виконавчого комітету Феодосійської міської ради АРК від 26.11.07 № 1520 згідно з договором про пайову участь у будівництві від 31.10.06 року за ЗАТ «Теодосія»було закріплено право власності на однокімнатну квартиру № 2 в житловому будинку 24-г по вул. Сімферопольське шосе м. Феодосії та закріплено її як службову за ЗАТ «Теодосія»(а.с.17). На підставі наведеного рішення ЗАТ «Теодосія»отримало свідоцтво на право приватної власності № 938 від 27.11.07 року на зазначену квартиру (а.с.16). Пунктом 1.2 вказаного рішення цю службову квартиру було надано ОСОБА_1, та пунктом 16 рішення дозволено видати ордер на вказану квартиру. Такий спеціальний ордер № 574 з позначкою «службова»був виданий виконавчим комітетом Феодосійської міської ради 27.11.07 року на ім'я ОСОБА_1 (а.с.21).
Пунктом 5 рішення виконкому Феодосійської міської ради АР Крим № 642 від 16 липня 2010 року квартира № 2 в житловому будинку 24-г по вул. Сімферопольське шосе м. Феодосії із ряду службових виключена і закріплена за ОСОБА_1 (а.с.18). 21 липня 2010 року на ім'я відповідача на вказане житлове приміщення виданий ордер № 995 (а.с.22).
13 серпня 2010 року рішенням № 759 виконкому Феодосійської міської ради АР Крим пункт 5 вище зазначеного рішення в частині виключення вказаної квартири із ряду службових і закріплення її за ОСОБА_1 визнано таким, що втратив силу (а.с.19).
03 серпня 2010 року наказом № 41 К в.о. Директора ЗАТ «Теодосія»відповідач була звільнена з роботи за п. 3 ст. 36 КЗпП України (а.с.13).
Як вбачається з матеріалів справи, раніше ЗАТ «Теодосія»зверталось до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 про виселення її з квартири без надання іншого жилого приміщення. Рішенням Феодосійського міського суду від 19 грудня 2011 року позов ЗАТ «Теодосія»був задоволений, ОСОБА_1 виселено з квартири № 2 в житловому будинку 24-г по вул. Сімферопольське шосе м. Феодосії без надання іншого житлового приміщення (а.с.123-124). Однак, рішенням Апеляційного суду АР Крим від 31 січня 2012 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та у задоволенні позову відмовлено (а.с.125-127). При цьому, рішенням суду апеляційної інстанції встановлено факт того, що відповідач ОСОБА_1 не відноситься до категорії працівників, які мають право проживати у службовому жилому приміщенні, проте таке приміщення надано їй за спеціальним ордером. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 березня 2012 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПрАТ «Теодосія»на рішення Апеляційного суду АР Крим, оскільки рішення апеляційного суду відповідає вимогам матеріального і процесуального права, та підтверджено факт того, що ОСОБА_1 не відноситься до категорії працівників, які мають право проживати у службовому жилому приміщенні, проте таке приміщення надано їй за спеціальним ордером (а.с.128).
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті ж самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, та обставина, що відповідач ОСОБА_1 не відноситься до категорії працівників, які мають право проживати у службовому жилому приміщенні, проте таке приміщення було надано їй за спеціальним ордером, встановлена рішенням суду по справі, в якій приймали участь ті ж самі особи, тому вона є преюдиціальною і не потребує доказування у даній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 ЖК України ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.
Згідно ч. 2 зазначеної статті вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі.
Однак, враховуючи пояснення представника позивача про те, що видачу спеціального ордеру № 574 від 27.11.07 року було здійснено з порушенням діючого законодавства завдяки незаконним діям колишнього керівника ЗАТ «Теодосія», який був звільнений лише 20 липня 2010 року (а.с.20) і про допущені порушення законодавства нікому, крім нього та ОСОБА_1, до 2010 року не було відомо, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку позовної давності та захистити порушене право позивача відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України, визнавши спеціальний ордер № 574 від 27.11.07 року недійсним.
Що стосується посилань представника позивача на ту обставину, що спірна квартира є приватною власністю і не відноситься а ні до державного, а ні до громадського житлового фонду, а тому Виконавчий комітет Феодосійської міської ради взагалі не мав права видавати спеціальний ордер на ім'я відповідачки, то ці твердження не мають правового значення, оскільки Виконавчий комітет наділений такими повноваженнями відповідно до положень ЗУ «Про місцеве самоврядування».
Відповідно до статей 121, 122 ЖК України службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, органу управління кооперативної та громадської організації. Єдиною підставою для вселення у надане службове приміщення є спеціальний ордер, який видається виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ради на підставі рішення про надання службового жилого приміщення.
Крім того, посилання представника позивача, на те, що з відповідачкою не укладався договір найму житла відповідно до вимог ст.ст. 810, 811 ЦК України, ст. 158 ЖК України, суд також не бере до уваги, оскільки вони є неспроможними та не ґрунтуються на вимогах закону.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення рішення виконкомом Феодосійської міської ради АР Крим № 642 від 16 липня 2010 року про виведення квартири № 2 в житловому будинку 24-г по вул. Сімферопольське шосе м. Феодосії із ряду службових та закріплення її за ОСОБА_1 було клопотання керівництва ЗАТ «Теодосія»за підписом В.о. Генерального директора товариства ОСОБА_6 (а.с.60). За клопотанням представника позивача по справі була проведена судова почеркознавча експертиза, висновком якої встановлено, що підпис у даному клопотанні здійснений не ОСОБА_7 (а.с.94-95). А отже ордер № 995, виданий 21 липня 2010 року на ім'я відповідача також слід визнати недійсним відповідно до положень ст. 59 ЖК України.
Відповідно до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Таким чином суд вважає за необхідне визнати незаконним п. 5 рішення виконавчого комітету Феодосійської міської ради АР Крим № 642 від 16 липня 2010 року про виведення квартири № 2 в житловому будинку 24-г по вул. Сімферопольське шосе м. Феодосії із ряду службових та закріплення її за ОСОБА_1
Посилання представника позивача на ту обставину, що при видачі виконавчим комітетом ордеру № 995 був порушений порядок, передбачений главою 1 розділу 3 ЖК України, без дотримання черговості та включення в річний план розподілу житлової площі, суд не бере до уваги, оскільки ці обставини не доведені належними та достовірними доказами.
Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 про визнання дійсним рішення виконавчого комітету Феодосійської міської ради від 16.07.10 року № 642 та ордеру № 995 від 21.07.10 року, то суд не бачить підстав для їх задоволення, оскільки задоволення первісних позовних вимог виключає можливість задоволення зустрічних вимог. Крім того, обраний спосіб захисту права позивача за зустрічним позовом не передбачений статтею 16 ЦК України, яка містить загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.
Посилання позивача за зустрічним позовом на ту обставину, що нею за власні кошти були проведені значні поліпшення квартири не мають правового значення для вирішення даного спору по суті.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України суд здійснює розподіл судових витрат та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір за подачу позовної заяви та заяви про забезпечення позову у розмірі 214,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства «Теодосія»задовольнити.
Визнати недійсним спеціальний ордер № 574, виданий 27 листопада 2007 року на ім'я ОСОБА_1 на вселення в квартиру № 2 в житловому будинку 24-г по вул. Сімферопольське шосе м. Феодосії.
Визнати незаконним пункт 5 рішення Виконавчого комітету Феодосійської міської ради від 16.07.10 року № 642.
Визнати недійсним ордер № 995, виданий 21 липня 2010 року на ім'я ОСОБА_1 на вселення в квартиру № 2 в житловому будинку 24-г по вул. Сімферопольське шосе м. Феодосії.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Теодосія»(м. Феодосія, вул. Володарського, 39-б, ЄДРПОУ 30689644) судовий збір у розмірі 214 гривень 60 копійок.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Теодосія», Виконавчого комітету Феодосійської міської ради про визнання дійсним рішення та ордеру - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя З.О.Бойко