83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
01.12.06 р. Справа № 44/345
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Остапенко Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою Державного науково-дослідного проектно-вишукувального технологічного інституту з перспектив розвитку енергетики «Енергоперспектива» (представник до судового засідання не з'явився) до відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» (представник Мірошниченко А.О., довіреність 159-06 від 03.01.06 року) в особі Харцизьких електричних мереж, про стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи з урахуванням індексу інфляції, трьох процентів річних та пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у загальному розмірі 69'335,04 грн.,
Державний науково-дослідний проектно-вишукувальний технологічний інститут з перспектив розвитку енергетики «Енергоперспектива» (далі - Виконавець) 04.10.06 року звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» (далі - Замовник) в особі структурного підрозділу Замовника Харцизьких електричних мереж (далі - Мережа) про стягнення суми боргу 34'052 грн., інфляційних 22'474,60 грн., трьох процентів річних 7'771,62 грн. та пені 10'410 грн. Позовні вимоги Виконавця ґрунтуються на неналежному виконанні Мережею та Замовником умов договору на створення (передачу) науково-технічної продукції № 3871 від 26.10.95 року (далі - Договір 1) та договору на створення (передачу) науково-технічної продукції № 4075 від 12.09.00 року (далі - Договір 2) в частині обов'язку своєчасного виконання грошового зобов'язання.
Представник Замовника до останнього судового засідання не з'явився, не зважаючи на належне повідомлення судом про час та місце судового засідання, наразі в попередніх судових засіданнях підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав додаткові документи та скористався своїм правом, передбаченим статтею 22 ГПК України в частині зменшення позовних вимог, остаточно висунувши вимоги щодо стягнення основного боргу 34'052 грн., інфляційних 21'983,67 грн., трьох процентів річних 7'549,32 грн. та пені 5'750,05 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, зазначивши, що строк позовної давності по вимогах за Договором 1 скінчився ще до 01.01.04 року, через що згідно статті 80 ЦК УРСР у позовних вимогах за Договором 1 слід безумовно відмовити, а строк позовної давності за Договором 2 скінчився 17.03.06 року, через що відповідач заявляє про застосування строку позовної давності за Договором 2 в порядку статті 267 ЦК України.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 15.11.06 року до 01.12.06 року для підготовки процесуального документу.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов Виконавця не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Дослідивши Договори 1 та 2, з яких виникли цивільні права та обов'язки Замовника та Виконавця, суд дійшов висновку, що укладені між сторонами угоди за своїм змістом та своєю правовою природою є договорами підряду на проведення проектних робіт, які підпадають під правове регулювання норм статей 332-3521 ЦК УРСР, а також статей 837-864 ЦК України та статті 324 ГК України, застосування приписів яких можливе на підставі пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України - через продовження існування після 01.01.04 року взаємних прав та обов'язків сторін.
З боку Замовника Договори 1 та 2 підписано керівником Мережі (структурного підрозділу Замовника без права юридичної особи), відповідні повноваження якого визначені розділом 4 Положення про Мережу.
Таким чином, в силу статті 322 ЦК УРСР, статті 837 ЦК України, статті 324 ГК України, розділів 1-2 Договору 1 і 2 (та додатків до означених угод), Виконавець зобов'язався виконати на свій ризик проведення проектних робіт - робочих проектів «Реконструкція головної будівлі РПБ Амвросіївського РЕС» та «РВБ Шахтарських ЕМ в місті Шахтарськ Донецької області. Пусковий комплекс», а Замовник зобов'язався прийняти й поетапно оплатити виконані роботи на умовах авансового платежу 40% за Договором 1 та 50 % за Договором 2. Остаточний розрахунок за Договорами 1 та 2 провадиться після підписання акту приймання робіт.
15.09.00 року за Договором 1 сторони підписали акт приймання-передачі науково-технічної продукції № 195 на суму 16'056 грн.
25.12.00 року за Договором 2 сторони підписали акт приймання-передачі науково-технічної продукції № 265 на суму 21'996 грн.
Попередня оплата за умовами Договорів 1 та 2 - не провадилась, відповідач лише здійснив часткове виконання грошового зобов'язання на загальну суму 4'000 грн., що підтверджено платіжними дорученнями № 700 від 20.04.01 року та № 253 від 19.02.01 року.
Умовами Договорів 1 та 2 сторони не передбачили строку остаточного розрахунку за угодами, тому в порядку частини 2 статті 165 ЦК УРСР та частини 2 статті 530 ЦК України строк виконання грошового зобов'язання за Договором 1 настав 26.09.00 року - на восьмий день після пред'явлення позивачем вимоги на оплату № 033-513 від 18.09.00 року, факт вручення якої підтверджено відповідачем, а за Договором 2 - 28.02.03 року - на восьмий день після надіслання претензії № 022-89/10 від 20.02.03 року, факт надіслання якої достовірно доведений наявністю поштового повідомлення № 4021.
Факти надіслання позивачем відповідачу інших претензій та вимог (за винятком претензії № 022-178/21 від 01.04.04 року) - судом вважаються недоведеними, оскільки позивач не надав суду належних та допустимих доказів їх надіслання (поштові квитанції, описи вкладення, поштові повідомлення тощо).
Акт звірення розрахунків від 01.10.03 року на суму 34'052 грн. також підтверджує наявність в бухгалтерському обліку сторін відповідних заборгованостей, водночас, не зважаючи на твердження позивача, суд не вважає акт звірення розрахунків від 01.10.03 року та відповідь на претензію № 30/663 від 17.03.03 року документами, наявність яких перериває строк позовної давності по Договорах 1 та 2, оскільки за правилами частини 2 статті 79 ЦК УРСР, чинного на час підписання зазначених документів, перебіг строку позовної давності переривається вчиненням зобов'язаною особою дій, що свідчать про визнання боргу лише у випадках, коли однією або обома сторонами спору є громадяни, наразі у судовому спорі щодо невиконання умов Договорів 1 та 2 громадяни (фізичні особи) участі не беруть.
Таким чином, грошове зобов'язання Замовника та Мережі перед Виконавцем за Договорами 1 та 2 на момент винесення рішення суду становить 34'052 грн. Наявність невиконаного грошового зобов'язання є порушенням статей 161, 162 ЦК УРСР, які передбачають, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок Закону, акта планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Аналогічні положення щодо загальних умов виконання зобов'язання та недопущення односторонньої відмови від виконання зобов'язання містять і статті 525 та 526 ЦК України, застосування яких здійснюється на підставі пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Втім приписи статті 80 ЦК УРСР передбачають, що закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Трирічний строк позовної давності по вимогах за Договором 1 скінчився 26.09.03 року, тобто в порядку статей 80 та 84 ЦК УРСР позовні вимоги щодо стягнення боргу, а також щодо додаткових вимог про стягнення інфляційних та трьох процентів річних за Договором 1 в загальній сумі 26'735,25 грн. - задоволенню не підлягають через пропущення позивачем строку позовної давності.
Строк позовної давності по вимогах щодо стягнення основного боргу за Договором 2 скінчився 28.02.06 року, тому в порядку статті 71 ЦК УРСР, статей 257, 261, 266, 267 ЦК України, пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у зв'язку з наявністю відповідної заяви відповідача, суд відмовляє у задоволенні основних та додаткових (інфляційні, три проценти річних та неустойка) позовних вимог про стягнення 42'599,79 грн. за невиконання Договору 2.
Таким чином, причиною виникнення спору є протиправне порушення Замовником та Мережею умов Договорів 1 та 2, а також порушення норм ЦК України, які регулюють загальні умови виконання зобов'язань та правила виконання договорів підряду, водночас причиною відмови у позові є пропущення позивачем строків позовної давності.
Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на позивача.
На підставі ст.ст.71, 80, 84, 332-3521 ЦК УРСР, ст.ст.257, 261, 266, 267, 525, 526, 549-550, 627, 837-864 ЦК України, ст.ст.20, 324 ГК України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
Відмовити у задоволенні позову Державного науково-дослідного проектно-вишукувального технологічного інституту з перспектив розвитку енергетики «Енергоперспектива» до відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» в особі Харцизьких електричних мереж про стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи з урахуванням індексу інфляції, трьох процентів річних та пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у загальному розмірі 69'335,04 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Мєзєнцев Є.І.
Надруковано у 3 примірниках:
1 - позивачу
2 - відповідачу
3- господарському суду Донецької області