21 листопада 2006 р.
№ 5/12-232
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючий суддя
Муравйов О.В.
судді
Полянський А.Г.
Коробенко Г.П.
розглянувши
касаційне подання
Прокурора м. Вінниці
на
постанову від 24.07.2006 р. Львівського
апеляційного господарського суду
у справі
№ 5/12-232 господарського суду Тернопільської області
за позовом
прокурора м. Вінниці в інтересах держави - Міністерства палива та енергетики України яке представляє Державне підприємство “Національна енергетична компанія “Укренерго» в особі відокремленого підрозділу “Держенергонагляд в Південно-Західному регіоні»
До
ЗАТ “Берізка»
про
стягнення 765 грн. штрафу
За участю представників сторін:
позивач -Подолянюк Н.О. дов. № 209 від 12.05.2006 р.
відповідач -Пірняк Н.М. дов. № 188 від 17.04.2006 р.
прокуратури -Громадський С.О. посвідчення № 76
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 29.03.2006 р. (суддя Андрушків Г.З.) позов задоволено та стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України штраф у сумі 765 грн.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.07.2006 (судді Краєвська М.В., Дух Я.В., Зданкевич З.І.) вказане рішення суду скасовано, а позов прокурора м. Вінниці в інтересах держави -Міністерства палива та енергетики України яке представляє Державне підприємство “Національна енергетична компанія “Укренерго» в особі відокремленого підрозділу “Держенергонагляд в Південно-Західному регіоні» залишено без розгляду на підставі п.1 ч. 1 ст. 81 ГПК України.
Не погоджуючись з вказаною постановою, прокурор м. Вінниці звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, в якому просить її скасувати як таку, що винесена при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.
Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 20.11.2006 р. у зв'язку з хворобою судді Фролової Г.М., для перегляду в касаційному порядку справи № 5/12-232 призначеної до розгляду на 21.11.2006 р., утворено колегію суддів в наступному
Перевіривши юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Залишаючи поданий заступником прокурора позов без розгляду, апеляційний господарський суд виходив з того, що останнім неправильно було визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Проте з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитись не можна.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі №1-1/99 за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) поняття “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.
За приписом ст. ст. 2, 29 ГПК України, ст. 361 Закону України “Про прокуратуру», та зазначеного рішення Конституційного Суду України прокурор та його заступник має право подавати позови до господарського суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.
При цьому, у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до Положення про регіональну державну інспекцію з енергетичного нагляду за режимами електричної і теплової енергії в Південно-Західному регіоні, затвердженого Головним державним інспектором України з енергетичного нагляду 15.06.2002 р., регіональна інспекція Держенергонагляду в Південно-Західному регіоні, створена на основі “Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії», затвердженого Постановою КМУ від 17.05.2002р. № 655 та здійснює свою діяльність у складі Південно-Західної електроенергетичної системи Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго».
Як зазначає прокурор, Інспекція не має відповідних повноважень для самостійної участі в справі в якості сторони, так як діє в складі Південно-Західної ЕС, яка не є юридичною особою, а є структурним підрозділом ДП “НЕК “Укренерго» та діє на підставі положення і довіреності, яка видається останнім.
Суд апеляційної інстанції не врахував викладене.
Крім того, не можна погодитися із визначеними судом підставами для залишення даного позову без розгляду, а саме, п.1 ст. 81 ГПК України яким встановлено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до ст. 54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується, між іншим, прокурором чи його заступником.
З матеріалів справи вбачається, що заступник прокурор м. Вінниці підписав позовну заяву в межах повноважень, наданих йому п.2 ст. 121 Конституції України, ст.ст. 20, 35, 36-1 Закону України “Про прокуратуру» та ст.ст. 2, 29, 54 ГПК України.
Ураховуючи наведене, висновки суду щодо залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п.1 ст. 81 ГПК України, не узгоджуються з положеннями зазначеної норми, спростовуються матеріалами справи і є помилковими.
Натомість місцевим господарським судом було встановлено, що перевіркою, проведеною позивачем 19.04.2005 р., було виявлено невиконання вимог припису № 058-Т-КПС/455 від 13.12.2004 р., який складався з 22 пунктів, про що було складено акт № 8 від19.04.2005 р., і, який було підписано без заперечень відповідачем. Тому, позивачем, повторно, було видано припис № 299 від 13.05.2005 р., яким зобов'язувалось відповідача виконати приписи від 13.12.2004 р. та встановлено строк для його виконання до 15.07.2005 р. При перевірці 29.08.2005 р. було встановлено його невиконання, а тому за ухилення від виконання припису № 299 від 13.05.2005 р. та на виконання вимог ст. 27 Закону України “Про електроенергетику» від 16.10.1997 р. за № 575/97 ВР, на відповідача було нараховано штраф у розмірі 765 грн., який відповідач на день звернення до суду 30.01.2006 р. не сплатив, хоча повинен був зробити це у 30-денний строк з дня винесення постанови № Т-23-05 від 16.09.2005 р. (а. с. 15).
За таких обставин, постанову апеляційного господарського суду визнати законною не можливо, а тому вона підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін, оскільки місцевим господарським судом було всебічно, повно та об'єктивно досліджено матеріали справи та прийнято обґрунтоване рішення.
Відповідно до ст.ст.85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою представників сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційне подання Прокурора м. Вінниці задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.07.2006 року по справі № 5/12-232 скасувати.
Рішення Господарського суду Тернопільської області від 29.03.2006 року по справі № 5/12-232 залишити без змін.
Головуючий суддя Муравйов О.В.
Судді Полянський А.Г.
Коробенко Г.П.