30.11.06р.
Справа № А8/408-06
За позовом: Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м.Дніпропетровськ)
до: Комунального житлового підприємства № 4 (м. Кривий Ріг)
про: стягнення 4 490,30 грн.
Суддя Дубінін І.Ю.
Представники:
від позивача: Іващенко С.Г. -пров. спеціаліст (дов. № 03-06/22 від 11.01.06 р.)
від відповідача: Орлова Т.М. -представник (дов. № 21 від 29.09.06 р.)
Суть спору:
Позивач звернувся з позовом до відповідача і просить стягнути з останнього 4 490,30 грн. адміністративно-господарських санкцій за не створення у 2005 році необхідного нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, нарахованих на підставі ст.ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищенності інвалідів в Україні»№ 875-ХІІ від 21.03.1991р. (зі змінами і доповненнями).
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що протягом 2005 року неодноразово подавав до центру зайнятості звіти форми 3-ПН, у яких зазначалось про наявність на підприємстві відповідача вакансій для інвалідів. Крім того, у відповідача відсутній прибуток, за рахунок якого сплачуються вказані санкції.
Ухвалою господарського суду від 03.11.06 р. провадження у справі було зупинене по 30.11.06 р. включно за клопотанням позивача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
Відповідно до положення про Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів основними завданнями відділення є: участь в реалізації на території області державної політики у сфері соціального захисту інвалідів, а також здійснення на території області контролю за додержанням підприємствами, (об»єднаннями), установами та організаціями нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
У відповідності до вищеназваного Положення, відділення є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах державного казначейства, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.
Згідно ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.91 р. № 875-ХII (далі-Закон), Постановам КМУ від 03.05.95 р. “Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів» та від 28.12.01 р. № 1767 “Про затвердження порядку сплати підприємствами (об'єднаннями, установами та організаціями) штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку і витрачання цих коштів» (далі-Порядок), відповідач повинний був створити в 2005 році робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % від загальної чисельності працюючих.
Відповідно до звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства становила 134 особи. Таким чином, кількість робочих місць для забезпечення відповідачем працевлаштування інвалідів, згідно ст. 19 вказаного Закону, становить 5-ть робочих місць.
Фактично на підприємстві відповідача працювало у 2005 році 4-ри інваліди, що також підтверджується наданими відповідачем звітом.
Згідно п. 3 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою КМ України від 03.05.95 р. № 314 (далі-Положення), робоче мiсце iнвалiда вважається створеним, якщо воно вiдповiдає встановленим вимогам робочого мiсця для iнвалiдiв вiдповiдної нозологiї, атестоване спецiальною комiсiєю пiдприємства за участю представникiв МСЕК, органiв Держнаглядохоронпрацi, громадських органiзацiй iнвалiдiв, i введено в дiю шляхом працевлаштування на ньому iнвалiда.
Таким чином, відповідач фактично створив на своєму підприємстві 4-ри робочих місця для інвалідів, які фактично працювали на цих робочих місцях.
Наказом відповідача № 173 від 19.11.04 р. на підприємстві відповідача було створено комісію з атестації робочих місць для інвалідів, якій було доручено здійснити комплекс заходів з атестації вказаних робочих місць до 01.12.04 р.
Вказаною комісією було атестовано шість робочих місць для інвалідів, в тому числі - на посади: прибиральника території -3 одиниці, електромонтера -1 одиниця і слюсаря-сантехника -2 одиниці, що підтверджується протоколом № 1 засідання комісії від 29.11.04 р. та додатками №№ 1, 2, 3 до вказаного протоколу.
Крім того, відповідач надав копії щомісячних звітів форми № 3-ПН, якими протягом 2005 р. повідомлялось про наявність вакансій, в тому числі і для інвалідів.
За довідкою Криворізького міського центру зайнятості № 478 від 18.05.06 р., відповідач щомісячно надавав у 2005 році звіти про наявність вакансій за формою 3-пн, а також вакансії для інвалідів.
Крім того, за ст. 18 вищевказаних Закону та Положення, працевлаштування iнвалiдiв здiйснюється органами центрального органу виконавчої влади з питань працi та соцiальної полiтики, органами мiсцевого самоврядування, громадськими органiзацiями iнвалiдiв.
Таким чином, обов'язок з працевлаштування інвалідів покладено на державну службу зайнятості, органи Міністерства соціального захисту, громадські організації інвалідів, а не на підприємства.
Оскільки відповідач вживав заходи щодо повідомлення вказаних органів про вакансії для інвалідів, він не може відповідати за не працевлаштування необхідної кількості інвалідів.
При викладених обставинах господарський суд не знаходить достатніх підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись Конституцією України, Законами України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», “Про зайнятість населення», ст.ст. 17, 87, 89, 94, 98, 158, 160-163, 186, 264 КАС України, господарський суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в порядку та в строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.
Суддя І.Ю. Дубінін