Справа № 2213/1529/2012
Головуючий у 1-й інстанції: Горщар А.Г.
Суддя-доповідач: Совгира Д. І.
29 січня 2013 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Совгири Д. І.
суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.
при секретарі: Лозінській Н.В.
за участю представників сторін:
позивач : ОСОБА_2
відповідач (апелянт) : ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Полонському районі Хмельницької області на постанову Полонського районного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України у Полонському районі Хмельницької області про перерахунок пенсії, -
ОСОБА_4 звернулась до Полонського районного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Полонському районі Хмельницької області про перерахунок пенсії.
Постановою ЯПолонського районного суду Хмельницької області від 18 жотвня 2012 року позовні вимоги задоволено.
Відповідач, не погодившись з цим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду за захистом своїх прав.
В суді апеляційної інстанції представник апелянта підтримала доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти апеляційної скарги.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта та представника позивача, а також вивчивши апеляційну скаргу та заперечення на неї, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги, встановила наступне:
ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 являвся чоловіком ОСОБА_4, мав статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, був інвалідом 1-ї групи, та при житті отримував державну і додаткову пенсію відповідно до ст.ст. 50, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" обчисленої із заробітної плати одержаної ним за роботу в зоні відчуження в період з 02 січня по 31 січня 1987 року згідно даних довідки про заробіток № 288 від 2 квітня 2004 року виданої Полонською ЦРЛ із суми 992, 54 крб.
Постановами Полонського районного суду від 15 липня 2010 року та апеляційного суду Хмельницької області від 7 квітня 2011 року зобов'язано УПФ нараховувати та виплачувати для ОСОБА_4 державну пенсію у зв'язку з втратою годувальника - чоловіка ОСОБА_5 в розмірі 50 % від належної останньому державної пенсії, на підставі ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
2 листопада 2011 року розпорядженням начальника УПФ позивачці припинено виплату пенсії по втраті годувальника і призначено пенсію за віком.
31 січня 2012 року позивачка знову вирішила отримувати пенсію по втраті годувальника, та подала до УПФ заяву про перехід на такий вид пенсії, однак 8 лютого 2012 року відповідач відмовив їй у призначені пенсії по втраті годувальника, мотивуючи тим, що розмір такої пенсії буде нижчим ніж пенсія за віком, при цьому УПФ при вирахуванні розміру пенсії по втраті годувальника не прийняло до уваги вказану довідку Полонської ЦРЛ про заробіток ОСОБА_5 із якої останньому було призначено пенсію як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Право ОСОБА_4 на отримання пенсії по втраті годувальника, яким являвся її покійний чоловік ОСОБА_5 відповідачем не заперечується. Спірним є питання щодо можливості обчислювати розмір пенсії позивачці виходячи із даних про заробіток ОСОБА_5 за роботу у зоні відчуження на підставі довідки № 288.
Частина четверта статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до 1 категорії та у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до положень ст. 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щомісячна компенсація в разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством. Законом України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 р. та Законом України "Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії"" від 05.10. 2000 р. визначено, що мінімальна пенсія за віком не може бути менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії... у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Стаття 37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі 50% пенсії за віком померлого годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1 ч. 3 ст. 2 та ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пленум Верховного Суду України у п. 5 постанови № 9 від 01.11.1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" звернув увагу на те, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.
Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. N 1210 (далі Порядок), яким передбачено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно пунктів 1-3 цього Порядку пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків. Заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи. У разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Полонському районі Хмельницької області, - залишити без задоволення, а постанову Полонського районного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2012 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 04 лютого 2013 року.
Головуючий суддя Совгира Д. І.
Судді Курко О. П.
Матохнюк Д.Б.