10.3.4
Іменем України
24 січня 2013 року Справа № 2а/1270/9785/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чиркіна С.М.
при секретарі судового засідання: Камінській М.В.
за участю:
представника позивача: Ємельяненко А.В.
представника відповідача: Сопрук В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК «Свердловантрацит» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені на загальну суму 55260,05 грн., -
10 грудня 2012 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК «Свердловантрацит», в якому позивач просить:
- стягнути адміністративно - господарські санкції у розмірі 52759,70 грн.;
- пеню за порушення термінів сплати адміністративно -господарських санкцій у розмірі 2500,35 грн.
В обґрунтування позову зазначив про подання відповідачем 30.10.2012 позивачу звіту форми №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік, відповідно до якого кількість інвалідів, що були працевлаштовані на підприємстві у 2011 році з урахуванням відокремлених підрозділів, в якому зазначено середньооблікову кількість штатних працівників 64 та працевлаштування 2-х замість 3-х, які повинні були працювати за встановленими нормами.
У зв'язку із порушення відповідачем норми працевлаштування інвалідів, з посиланням на вимоги статей 18- 20 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», позивач наполягав на необхідності стягнення з відповідача адміністративно-господарської санкції та пені в загальній сумі 55260,05 грн.
Вважає, що відповідачем були порушені норми ст.ст.18,19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та ст.20 ЗУ «Про зайнятість населення в Україні».
Відповідач позов не визнав, надав заперечення (Т.1 а.с.19-23) в якому послався на створення та реєстрацію підприємства 23.06.2011 року, в якому з 24.06.2011 працювало лише два штатних працівника - генеральний директор та головний бухгалтер ( за сумісництвом), що в свою чергу менше 8 осіб з кількості яких відповідно до ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів» підприємство повинно працевлаштовувати одного інваліда.
29-30 грудня 2011 року з урахуванням вимог концесійного договору відбувся масовий прийом за переводом робітників ДП «Свердловантрацит» у відокремлені підрозділи ТОВ ДТЕК «Свердловантрацит».
У зв'язку із доведенням наприкінці 2011 року штатної кількості працівників до 14 111 осіб виникла ситуація за якою зазначена кількість працівників працювала у 2011 році фактично два дні: 29 та 30 грудня, тому відповідач об'єктивно не мав змоги подати заявки про наявність робочих місць для працевлаштування інвалідів до центру зайнятості та обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, підтримала доводи, викладені в позовній заяві, додатково зазначила, що відповідно до довідки Свердловського міськрайонного центру зайнятості від 27.11.2012 року № 12/3 -4651 ТОВ ДТЕК «Свердловантрацит» звіти за Ф.3-ПН протягом 2011 року не надавали, оскільки основний склад робітників з відокремлених підрозділів ДП «Свердловантрацит» були переведені на відокремлені підрозділи ТОВ ДТЕК «Свердловантрацит», але цей масовий перевод відбувся 29-30 грудня 2011 року, а підприємство відповідно до довідки з ЄДРПОУ працює з дати первинної реєстрації, тобто з 23.06.2011, та свідчить, що відповідач не вжив заходів інформування міського центру зайнятості про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році.
Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволені позовних вимог, надав пояснення аналогічні, викладено в наданих письмових запереченнях (Т.1 а.с.19-23, Т.4 а.с.4)
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і доказів, наявних в матеріалах справи, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Відповідно до Положення про Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Фонду соціального захисту інвалідів від 26.05.2011 №81 (із наступними змінами і доповненнями), Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом бюджетної установи -Фонд соціального захисту інвалідів.
Відділення Фонду відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, здійснює збір сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; претензійно-правову роботу у судах різних інстанцій.
Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів як територіальний орган Фонду соціального захисту інвалідів, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктом владних повноважень, а спори за участю цих органів та юридичних осіб щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць, є публічно - правовими, оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню "адміністративної справи ".
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит», і.к. 37596090, зареєстроване як юридична особа з 23.06.2011 та знаходиться на обліку в ДПІ м. Свердловська з 29.06.2011 ( Т.1 а.с.36, 31).
Згідно із ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні (далі - Закон № 875).
Відповідно до ст.7 Закону України № 875 законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.
Стаття 18 Закону України №875 передбачає обов'язок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 19 Закону України №875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Відповідач, як юридична особа, яка використовує найману працю, має зобов'язання перед Фондом по забезпеченню працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.
Про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів роботодавці повідомляють територіальні відділення Фонду соціального захисту інвалідів згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України "Про затвердження форми звітності №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів "та Інструкцію щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" від 10.02.2007 №42 щороку до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду.
01.11.2012 року відповідачем був поданий позивачу Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік Форми №10-ПІ (Т.1 а.с. 9).
Зазначений факт підтверджується наявним вхідним штампом та визнається сторонами.
З п.п.3.3 п.3 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 №42 затверджена річна форма звітності про зайнятість і працевлаштування інвалідів (надалі звіт № №10-ПІ, та Наказ №42).
Згідно із ст. 19 закону № 875 кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених роботодавцем, відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення інвалідів, для роботодавців, у яких працює від 25 осіб, визначається шляхом множення показника -середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за рік на 4%.
На підставі п.п.3.4. п.3 Наказу №42 дані щодо ….кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого( якщо після коми число 5 і більше, воно округлюється в бік збільшення).
Згідно із поданим відповідачем звітом № 10-ПІ за 2011 рік ( Т.1 а.с. 9), середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 67 працівників.
З урахуванням вимог ст. 19 Закону № 875 кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, повинна складати 3 особи з наступного розрахунку: - 67 (середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу осіб) х 4% = 3.
Згідно із звітом № 10-ПІ протягом року на підприємстві відповідача працювало 2 інваліда.
Таким чином кількість незайнятих робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів становить -1 особа (розрахунок Т.1 а.с. 8).
У наданому звіті відповідачем самостійно зазначено кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, рядок 03 - 2 особи, замість 3 осіб.
Сторонами визнано, що уточнений відповідачем розрахунок середньооблікової кількості працівників, за яким остання слала 75 осіб (т.4.а.с.12, 23), не впливає на розмір адміністративно господарських санкцій, оскільки не змінює кількості інвалідів, які повинні були працювати у відповідача та враховувалась при визначені суми позову.
При цьому відповідачем надано довідку за якою середньооблікова кількість штатних працівників за 12 місяців 2011 року склала 67 осіб (Т.4 а.с.23).
Таким чином відповідачем не виконаний встановлений законом України № 875 норматив працевлаштування інвалідів.
Відповідно до п.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" (803-12) підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.
Наказом Міністерства праці № 420 від 19.12.2005 затверджена форма звітності до центру зайнятості (далі Наказ № 420).
Згідно із наказом № 420 звітність до центру зайнятості мають право подавати юридичні особи та структурні підрозділи.
Згідно листа Свердловського міського центру зайнятості від 17.12.2012 № 12/3-4975 звіти за формою 3ПІ «Звіт про наявність вакансій» протягом 2011 року відповідачем не надавались (Т.1 а.с.37-40).
Не заслуговують на увагу пояснення представника відповідача про не подання зазначених звітів у зв'язку із переводом основних працівників на відокремлені підрозділи ТОВ ДТЕК «Свердловантрацит» з 29.12.2011 року по січень 2012 року ( Т.2 а.с.55-249, Т.3 а.с.1-188), оскільки зазначений перевід не звільняє юридичну особу від встановленої законом відповідальності.
При цьому відокремлені підрозділи також звітів не подавали.
Не заслуговують на увагу посилання відповідача про переведення інвалідів з ДП «Свердловантрацит» в кількості більшій, ніж передбачено звітом 10-ПІ, оскільки зазначені юридичні особи мають самостійні обов'язки за законом України № 875 та несуть самостійну відповідальність.
Таким чином забезпечуючи працевлаштування переводом основних працівників на відокремлені підрозділи ТОВ ДТЕК «Свердловантрацит», згідно із вимогами концесійного договору (т.4.а.с.19), відповідач одночасно повинен був забезпечити працевлаштування 3 інвалідів, при фактичному працевлаштуванні 2-х інвалідів.
З урахуванням викладеного відповідач не у повному обсязі виконав вимоги Закону України № 875.
Згідно із ч. 1 ст. 20 Закону України 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Частина 4 ст. 20 зазначеного Закону передбачає, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
За невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2011 році відповідачем позивачу були нараховані адміністративно-господарські санкції у розмірі 52759,70 грн.( середньорічна заробітна плата штатного працівника х 1 особу) ( Т.1 а.с.8).
Оскільки відповідачем порушений терміни сплати адміністративно-господарської санкції, то це є підставою для нарахування пені.
Відповідно до ч.2 ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів Україні" від 21.03.1991 №875-Х11 порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Розмір нарахованої пені за порушення строків сплати адміністративно-господарської санкції становить 2500,35 грн. (Т.1 а.с. 8).
Не виконання в повному обсязі відповідачем обов'язку щодо вжиття заходів зі створення робочих місць для інвалідів та повідомлення органів працевлаштування інвалідів про створення відповідних робочих місць, є підставою для застосування адміністративно-господарської санкції.
Згідно частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. На підставі чого він має нести відповідальність та платити штрафні санкції.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 24 січня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 29 січня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 17, 18, 87, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК «Свердловантрацит» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені на загальну суму 55260,05 грн. задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК «Свердловантрацит» (код ЄДРПОУ 37596090) на користь Державного бюджету в особі Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів ( одержувач: Державний бюджет України в м.Свердловськ, р/р 31219230700072 в ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013, код 37871265, код платежу 50070000) адміністративно-господарські санкції та пеню на загальну суму 55 260,05 грн.( п'ятдесят п'ять тисяч двісті шістдесят гривень 05 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови складено та підписано 29 січня 2013 року.
Суддя С.М. Чиркін