ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
в порядку письмового провадження
м. Київ
31 січня 2013 року № 2а-15457/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О. вирішив у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомКиївського міського центру зайнятості
доОСОБА_2
простягнення коштів у розмірі 624,87 грн.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся Позивач Київський міський центр зайнятості з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів у розмірі 624,87 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.11.2012 р. відкрито провадження в адміністративній справі.
В судове засідання 30.01.2012 р. представник Позивача прибув. Відповідач не з'явився, належним чином повідомлений про судове засідання.
Повістки про виклик до суду повертались до канцелярії суду з відміткою пошти - «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. З огляду на зазначене, суд вважає Відповідача належним чином повідомленого про судове засідання.
Відповідно до частини шостої ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. ст. 41, 122, 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.
Позивача позов підтримує та просить суд задовольнити позов у повному обсязі. Позовні вимоги, мотивовані тим, що ОСОБА_2 зобов'язаний повернути Київському міському центру зайнятості суму затрачених на навчання коштів та вартість медичного обстеження у розмірі 624,87 грн.
Відповідач заперечень проти позову не надав, про причини не прибуття в судові засідання суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив, що Відповідач ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) подав до Святошинського районного центру зайнятості м. Києва заяву від 26.04.2011р. про надання статусу безробітного з виплатою допомоги відповідно до чинного законодавства, в якій зазначив інформацію, що він не працює, як суб'єкт підприємницької діяльності не зареєстрований та інші передбачені законодавством доходи не отримує.
26.04.2011р. Відповідач написав заяву з проханням направити його на підготовку в ТОВ УК « Славутич» за професією «водій навантажувача». Між Святошинським районним центром зайнятості м. Києва і Відповідачем був укладений договір щодо професійного навчання №158 від 27.04.2011р., згідно пп. 3.1.2 якого, у разі припинення навчання без поважних причин або відмови працювати за професією, набутою в результаті професійного навчання з громадянина стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад та витрат на проживання.
Наказом директора ТОВ УК « Славутич» від 18.07.2011 року №57-К у зв'язку з невідвідуванням учбового закладу без поважних причин Відповідача відраховано зі складу слухачів групи № - 11 «Водій навантажувача».
Як зазначив Позивач, витрати, пов'язані з професійними навчанням Відповідача склали 456,58 грн.. Крім того, вартість медичного обстеження - 159,29 грн. Загальна сума коштів, затрачених на навчання відповідача разом із вартістю медичного обстеження становить 624 грн. 87 коп.
Святошинським районним центром зайнятості м. Києва направлено листи від 27.06.2012р. за № 05-24/4552 та за №05-27/4924 від 31.07.12р. на адресу Відповідача з пропозицією добровільно повернути суму вартості наданих йому соціальних послуг. Листи повернені поштою у зв'язку з закінченням терміну зберігання. Кошти у добровільному порядку не повернуто.
Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України від 01 березня 1991 року № 803-XII «Про зайнятість населення» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах:
- працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб;
- громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство»;
- обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях;
- які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, альтернативну (невійськову) службу;
- які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах.
Згідно ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Стаття 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлює наступні види забезпечення та соціальних послуг: допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності, допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.
Видами соціальних послуг за цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення» є:
професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях; профорієнтація; пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом організації громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; надання роботодавцям, які працевлаштовують громадян, зазначених у частині першій статті 14 Закону України «Про зайнятість населення», компенсації відповідно до статті 26 Закону України «Про зайнятість населення»;
надання роботодавцям - суб'єктам малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних, компенсації відповідно до статті 27 Закону України «Про зайнятість населення»;
надання громадянам віком старше 45 років, страховий стаж яких становить не менше 15 років, ваучера для підтримання їх конкурентоспроможності шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями для пріоритетних видів економічної діяльності;
інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.
У разі необхідності для проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації особа:
направляється до закладів охорони здоров'я для проходження попереднього медичного та наркологічного огляду відповідно до законодавства;
забезпечується місцем проживання на період проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації та їй компенсуються витрати на проїзд до місця проходження навчання та у зворотному напрямку в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, за погодженням з правлінням Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Статтею 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі відрахування із навчального закладу.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» у разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.
Згідно наданих Позивачем матеріалів, витрати, пов'язані з професійними навчанням Відповідача склали 456,58 грн., вартість медичного обстеження - 159,29 грн. Загальна сума коштів, затрачених на навчання відповідача разом із вартістю медичного обстеження становить 624 грн. 87 коп.
Святошинським районним центром зайнятості надіслано Відповідачу повідомлення № 05-27/4252 від 27.06.2012 р. про необхідність повернення коштів у розмірі 624 грн. 87 коп.
Станом на час розгляду справи в добровільному порядку умови вказаного договору Відповідач не виконав та кошти витрачені на професійне навчання та медичне обстеження не сплатив.
Отже, заборгованість Відповідача перед центром зайнятості складає 624 грн. 87 коп.
Відносини, що склалися між Позивачем та Відповідачем є публічно-правовими відносинами, виходячи із змісту ст. 3 та п. 2 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оцінивши наявні у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та правомірність заявленої до стягнення суми коштів.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Позивач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність заявлених позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене суд, прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 69, 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з ОСОБА_2 кошти в розмірі 624,87 грн. (шістсот двадцять чотири гривні 87 коп.) на користь Київського міського центру зайнятості.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л. О. Маруліна