м. Вінниця
22 січня 2013 р. Справа № 2а/0270/5690/12
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,
за участю:
секретаря судового засідання: Котюжанського В.О.
позивача: ОСОБА_1
представників позивача : ОСОБА_2, ОСОБА_3
представника відповідача: Кирилюк Д.В.
представник третьої особи : ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області
третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог ОСОБА_6
про: визнання протиправним та скасування припису
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування припису.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.06.2012р. за наслідками проведеної перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області сформовано акт № 283-ПП. Даною перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 при виконанні будівельних робіт з будівництва прибудови квартири №7 порушено п.2.54 ДБНВ.2.2-15-2005 Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ( надалі-ДБНВ.2.2-15-2005) в частині перевищення рівня покрівлі, прибудованої частини будинку позначки підлоги вище розташованих житлових приміщень основної частини будинку. Встановивши дані порушення відповідачем винесено припис №32 про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, за яким позивача зобов'язано усунути виявлені порушення у строк до 15.09.2012р.
20.09.2012р. відповідачем повторно проведено перевірку ОСОБА_1, за наслідками якої винесено акт про адміністративне правопорушення від 20.09.2012р. та постанову про адміністративне правопорушення №1912 від 24.09.2012р., якою на позивача накладено штраф в сумі 5 100 грн.
Оскільки посилання на норми ДБНВ.2.2-15-2005 є безпідставними, так як положення даних будівельних норм не відносяться до здійсненого ОСОБА_1 будівництва прибудови житлового приміщення до житлового будинку, тому позивачка звернулася до суду з позовом про скасування припису від 15.06.2012р.
Позивач та представники позивача позов підтримали та просили його задовольнити на підставі та в межах заявлених позовних вимог.
Представник відповідача щодо позову заперечував та просив, суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особи щодо заявлених позов вимог також заперечував та просив відмовити в їх задоволенні.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, з огляду на таке.
ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_1.
15.06.2012р. головним державним інспектором відділу Південного регіону управління контролю за будівництвом об'єктів, якістю будівельних матеріалів та державного ринкового нагляду №1 інспекції ОСОБА_7, на підставі наказу від 07.06.2012р. № 283-ПП, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил. Перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 при виконанні будівельних робіт з будівництва прибудови до квартири №7 порушено п.2.54 ДБНВ.2.2-15-2005, в частині перевищення рівня покрівлі, прибудованої частини будинку позначки підлоги вище розташованих житлових приміщень основної частини будинку. Результат даної перевірки оформлений актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил № 283-ПП від 15.06.2012р. (а.с.9).
Встановивши дані порушення відповідачем винесено припис №32 про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 15.06.2012р., за яким позивача зобов'язано усунути виявлені порушення у строк до 15.09.2012р.(а.с.10).
З наданих до суду доказів вбачається, що 20.09.2012р. відповідачем проведено позапланову перевірку позивача, якою встановлено не виконання вимог припису № 32 від 15.06.2012р.
Дане порушення слугувало підставою для винесення протоколу про адміністративне правопорушення від 20.09.2012р. та постанови про адміністративне правопорушення №1912 від 24.09.2012р., якою на ОСОБА_1 накладено штраф в сумі 5 100 грн.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з наступного.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011р. № 553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (надалі - Порядок).
Згідно до п.2 Порядку Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.
У відповідності до п.п5 р.11 Інструкції, посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: проводити перевірку стану дотримання суб'єктами містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в тому числі під час застосування будівельної продукції.
Тобто, даними нормами визначено право Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль, що зокрема полягає в проведенні перевірки.
Положення п.16 Порядку передбачають, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У відповідності до п. 17 Порядку, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку. А протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.
Надавши правову оцінку питанню проведення перевірки позивача, суд приходить до висновку, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області не порушено процедуру проведення перевірки та винесення оскаржуваного припису.
Стосовно зафіксованих порушень, судом встановлено наступне.
Перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 при виконанні будівельних робіт з будівництва прибудови квартири №7 порушено п.2.54 ДБНВ.2.2-15-2005, в частині перевищення рівня покрівлі, прибудованої частини будинку позначки підлоги вище розташованих житлових приміщень основної частини будинку.
Рішенням виконавчого комітету Крижопільської селищної ради Крижопільського району Вінницької області від 21.05.2008р. №202 ОСОБА_8 (ОСОБА_1) надано дозвіл на будівництво добудови до квартири АДРЕСА_1.
Рішенням Крижопільської селищної ради Крижопільського районі Вінницької області 12 сесії 6 скликання від 13.07.2012р. затверджено ОСОБА_1 технічну документацію щодо встановлення меж сервітуту на земельну ділянку для добудови до квартири АДРЕСА_1 площею 0,0026.
У відповідності до договору встановлення сервітуту від 18.07.2012р., за яким встановлюється сервітут відносно земельної ділянки площею 0,0026 га із земель громадської та житлової забудови до квартири за адресою АДРЕСА_1, яка належить Крижопільській селищній раді Вінницької області, у відповідності до перехідних положень Земельного кодексу України в інтересах Сервітуарія (ОСОБА_1). На виконання умов якого в матеріалах справи наявний акт про передачу та прийом земельної ділянки згідно договору про встановлення сервітуту від 19.07.2012р.
Однак судом встановлено, що на момент проведення перевірки, позивачем порушено п.2.54 ДБНВ.2.2-15-2005 в частині перевищення рівня покрівлі, прибудованої частини будинку позначки підлоги вище розташованих житлових приміщень основної частини будинку.
Більше того, на момент проведення позапланової перевірки 20.09.2012р. вимоги припису не усунуті, тому за результатами проведеної перевірки Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області винесено акт про адміністративне правопорушення від 20.09.2012р. та постанову по справі про адміністративне правопорушення від 24.09.2012р.
Так, приписами ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (надалі - Закон) передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі орган державного архітектурно-будівельного контролю) - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
Положення ч.1 ст. 36 Закону передбачають, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації. Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється. За наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається., що передбачає ч.2 вищевказаної норми Закону.
Тобто, даними нормами встановлено, що при виконанні будь-яких будівельних робіт необхідний дозвіл на їх проведення.
Як вбачається з наданих до суду доказів 28.11.2012р. позивачка подала до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області декларацію про початок виконання будівельних робіт, яка листом від 28.11.2012р. вих. за № 07-18-1811 повернута позивачу, адже відсутні підписи замовника на кожній сторінці та відсутня інформація про головного архітектора проекту.
Так, частиною 4 статті 36 Закону визначено, що інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повертають декларацію про початок виконання будівельних робіт замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.
В судовому засіданні позивач та представники позивача погоджувались зі встановленими порушеннями, однак зазначили, що Держкомземом у Крижопільському районі порушено строки реєстрації договору встановлення сервітуту від 18.07.2012р., оскільки даний договір зареєстрований лише 23.11.2012р.
Проте, суд зауважує на тому, що підставою для оскаржуваного припису від 15.07.2012р. слугувало порушення п.2.54 ДБНВ.2.2-15-2005 в частині перевищення рівня покрівлі, прибудованої частини будинку позначки підлоги вище розташованих житлових приміщень основної частини будинку, що не заперечувалось позивачем та її представниками. Більше того, питання щодо розгляду поданих документів після винесення припису від 15.07.2012р. розгляду на підлягають, адже дані дії вчиненні вже після винесення оскаржуваного припису.
Так, норми ДБНВ.2.2-15-2005 поширюються на проектування нових і реконструкцію житлових будинків з позначкою рівня підлоги верхнього поверху до 73,5 м (як правило, до 25 поверхів включно при висоті поверху 2,8 м): одноквартирні та багатоквартирні, у тому числі спеціалізовані квартирні житлові будинки для осіб похилого віку і сімей з інвалідами та гуртожитки.
Згідно до п.1.5 ДБНВ.2.2-15-2005, у випадку розміщення в першому поверсі багатоквартирних житлових будинків вбудованих нежитлових приміщень масового відвідування (магазини, адміністративні приміщення тощо) підходи і під'їзди до них не повинні перешкоджати під'їзду до кожного входу житлового будинку пожежних, санітарних машин та пересувної техніки комунальних служб.
Не знаходять свого підтвердження посилання представників позивача щодо того, що положення даних будівельних норм не відносяться до здійсненого ОСОБА_1 будівництва прибудови житлового приміщення до житлового будинку.
Оскільки у відповідності до п.2.54 ДБНВ.2.2-15-2005, несучі конструкції суміщеного покриття вбудовано-прибудованої частини житлового будинку повинні мати вогнестійкість не менше RE 45 (для плит, настилів, прогонів) і не менше R 45 (для балок, ферм, арок, рам), а також групу за межею поширення вогню МО. Рівень покрівлі вбудовано-прибудованої частини будинку не повинен перевищувати позначку підлоги вище розташованих житлових приміщень основної частини будинку. Матеріали покриття повинні мати показники пожежної небезпеки не вище ніж Г1 (для утеплювача); РП 1 (для поверхневих шарів конструкцій покрівлі). Покриття повинне мати захисний шар, що запобігає сонячному перегріву.
Крім того, в ході судового розгляду справи встановлено, що в 2011р. за наслідками проведеної перевірки, позивачу винесено припис, за цих самих обставин, у зв'язку з чим накладено штраф, який ОСОБА_1 був сплачений в повному об'ємі.
Також, суд вважає за необхідне відмітити, що в судовому засіданні позивачем та її представниками не зазначено жодну об'єктивну підставу для протиправності припису від 15.06.2012р, більше того, не зрозуміло, яким чином даний припис порушує встановленні права позивача, адже у відповідності до його вимог ОСОБА_1 зобов'язано усунути виявлені порушення до 15.09.2012р.
Таким чином, надавши правову оцінку заявленим позовним вимогами в розрізі правових норм, наданих доказів, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, адже позивачем не надано будь-якого доказу щодо протиправності оскаржуваного припису.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив того, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області в узгодження з нормами ст. 19 Конституції України та ч.2 ст. 72 КАС України, доведено правомірність прийнятого рішення.
У відповідності до ч.1 ст.11 КАС України, суд виходить з того, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, що передбачено.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування, що передбачено ч.1 ст. 70 КАС України .
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. А суд згідно статті 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Судові витрати відшкодуванню з Державного бюджету не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Чернюк Алла Юріївна